Два дні по південному Криму. День 1:печери Червона та Мармурова.
Маршрут був складений заздалегідь і не враховував форс-мажорних ситуацій-непогода,відсутність транспорту,чи звичайне спізнення підривало повноцінність поїздки.Тому все мало бути "по плану" і тільки так...
Нічний пояг з Керчі у Сімферополь прибув біля 6.00,а людей на вокзалі було вже досить і досить багато...Навязчиві перевізники-таксисти з періодичністю 100раз/5хв викрикували "Такси,такси!Куда ехать?Молодие люди,вам куда?",-відмови супроводжувались невдоволеним бурчанням собі під ніс,а то й відвертої грубості...Та не про них тут буде мова.
Першим нашим обєктом була печера Червона,або Кизил-Коба,розташована на західному схилі Довгоруківського яйлінського масиву, на протилежній від Чатир-Дагу стороні Ангарсько-салгирської долини, в 3,5 км. від с.Перевального.
Піймавши маршрутку о 6.20 ми вже чимчикували вперед до мети,Від зупинки і до печери близько 3км асфальтної дороги ну і потім ще грунтовою дорогою,та не будем забігати наперед.
Отже перше що ми бачимо по дорозі-такий собі парк камяних фігур,біля палаткового містечка для туристів:
а кричать-НАТО-ні!)
Сторож повідомив нас,що печера ще закрита для відвідувачів,тому спішити нема куди
милуємось краєвидом
Натішившись вирушаємо далі-попереду ще близько 3км дороги.
По дорозі зустрічається потіічок з,як було зазначено,освяченою(чи цілющою)водою...гріх не випробувати))
вода,скажу я вам,просто ВАУ!дужже холодна!Втішаємо себе думкою,що це все-на користь))
Казкова атмосфера і ранковий спів птахів додає сили в дорозі
Серед цих казкових дерев,десь внизу,протікає гірська річечка Су-Учхан,яка бере свій початок саме в печері Кизил-Коба і утворює водоспад з такою ж назвою-Су-Учхан(не Учан-СУ,-цей у Ялті)).А поки попадають маленькі водоспадики
але й вони не залишаються поза нашою увагою
пробуємо воду...бррррр
з правого боку в камені висічений хрест-водоспадик теж посвячений....ну,тоді можна)))ризикую залізти під цей душ))
компанію нам складає ось такий симатяга:
Пейзажі яйлінських масивів просто чудові
за нами спостерігають!))
Червона печера входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природоохоронних територій і об'єктів, що знаходяться під особливою охороною. Це найбільша печера в Криму і одна з найбільших карстових порожнин Східної Європи, що залягають у вапняках. Її протяжність 21150 м., площа 64000 кв.м., об'єм 270000 куб.м., перепад висот 275 м.
Вартість входу-40грн.Години для відвідування:9-19год(щоденно)
Кизил-Коба - справжній комплекс з шести поверхів, з безліччю залів, прикрашених сталактитами і сталагмітами. Серед них так звані Індійський і Китайський зали, що відрізняються ажурним натічним убранням, величний Академічний зал, заввишки близько 8 м. В глибині печери є зали і побільше, що досягають висоти 30-40 м. Першим поверхом протікає могутня підземна річка; у печері немало озер, виблискуючих водопадів, сифонів.
Екскурсовод поважає свою роботу-з захопленням розказує, напевне вже сотий раз,історію та описує черговий зал(на відміну від провідника в Мармуровій)
На жаль (для звичайних туристів) і щастя (для самої печери), майже вся її тендітна краса схована за сифоном у не обладнаній частині Червоної печери. Однак, під керівництвом екскурсовода-інструктора можна зробити подорож по засифонній частині печери, пройшовши зі спеціальним спорядженням галереї, що заповнені водою.
Чіпати будь-який "експонат"категорично заборонено!Різнобарвна підсвітка додає свого ефекту
Екскурсія(тривалість якої-45-55хв)пролітає з максимальною швидкістю
і нам в спину вже дихає нова група,яку запустили ще до нашого виходу...гід підганяє нашу групу і ми неохоче бредемо до виходу...
намагаючись зловити ще хоч хось в обєктив
...ловимо нову групу)))
жертовник при вході,а для нас-виході,і оревуар,до побачення тобто.
Керуючись вказівниками і йдучи на гуркіт,виходимо на водоспад Су-Учхан
зловити момент і зробити фото без відвідувачів-завдання не з легких-туристи вже на повну заселили місцевість))
але терпеливість винагороджується))
казкове дзюрчання вспекотний ранок багатьох провокує на купель
ми не виняток))
міріади мікроскопічних бризг попадали на обєктив і знімати зблизька було вкрай важко
імпровізована арочка
Свіжа купель надає наснаги і сили для подальшої дороги....
Печера Мармурова-наступна зупинка.
Дістатися печери «Мармурова» можна автом, рейсовим автобусом, вертольотом або пішки. Для цього треба звернути на 17-му км траси «Сімферополь-Ялта» біля села Зарічне до дачного селища за селом Мармурове.При дорозі сидів дідуганчик-татарин і ,єхидно посміхнувшись ,запропонував нам авто,дізнавшись що ми зібрались до печери.Прикинувши ціну "польоту"ввічливо відмовляємось і продовжуємо дорогу пішком.....
Скажу зразу-якщо щастить вам не часто-краще не відмовляйтесь від пропозицій дідуганчика,-легше відмовитись від наміру попасти в печеру-дорога неблизька-10км набереться(на знак не звертайте увагу,хоч там і вказано-7км,та це повна х....дезінформація).
Як виявилось тоді(і в подальшому)-в цій поїздочці нам допомагав Ангел-охоронець))
Короче-піймали машину з молодою парою,і обіцявши їм показати дорогу(вони прямували теж туди)доїхали да самого входу))(забігаючи наперед-назад вони нас теж підібрали_і знову чисто випадково)).
Печеру було відкрито сімферопольською спелеосекціей неподалік від печер Тисячоголова (Бінбаш-Коба) і Холодна (Суук-Коба) у 1987 році. Вона виявилась унікальна по красі, а також величезна за розмірами з складною системою залів і галерей. Протягом двох років її обладнували для відвідувачів і в 1989 році вона прийняла своїх перших гостей. Всередині печери величезні зали з фантастичними формами натічних утворень, рідкісними видами кристалів.
Унікальність Мармурової принесла їй світову популярність. За оцінками спелеологів вона входить до п'ятірки найкрасивіших печер планети. Це одна з найбільш відвідуваних печер Європи, і в 1992 р. вона була прийнята в Міжнародну асоціацію обладнаних печер.
Єдине що псувало атмосферу-це,с..ка,екскурсовод,який своїм байдужим і монотонним бубонінням наганяв зівоту..тому я плентався в кінці групи ,стараючись просто милуватись красою
Печера складається з трьох головних елементів: прямої Головної галереї завдовжки 725 метрів, звивистої Нижньої галереї, довжина якої 960 метрів, та бічного “Тигрового ходу” протяжністю 390 метрів.
Тривалість екскурсії(повної)біля 1,5год,і вони пролітають із швидкістю поглинутої інформації про це диво
а декому вже й скучно..ну й народ,б..дь!ну нащо тоді йти?!
кораліти-казкові печерні квіти
на стінах-місячне молоко
колона
На мій погляд-печера варта того щоб до неї добиратись)))!
Наступний пункт-Севастополь.
Проїжджаємо Інкерман-печерні поселення
вдалині(знімати з потяга-ой як незручно(((-видніється Свято-Климентьєвський Інкерманський чоловічий монастир та руїни фортеці Каламіта(15ст)
Ось і все,день підійшов до завершення-ми в Севастополі.Фіналом мала стати ночівля на мисі Фіолент,та маршруток туди вже не було....як виявилось потім-це на краще.Дивом натрапили на інтернет-клуб і вирішили-те що треба!)))
продовження буде...