Більшівці - селище міського типу, центр селищної Ради. Розташовані між. річками Нараївкою і Гнилою Липою - лівою притокою Дністра, за 3 км на схід від автотраси Івано-Франківськ-Львів та за 7 км на північ від Галича.
Крем'яні знаряддя праці, виявлені на території Більшівців, свідчать, що вже 6 тис. років тому тут жили люди.
На горизонті монастир кармелітів
Перша письмова згадка про село датується XV ст. У XV і XVI ст. ст. Більшівці стають предметом постійного торгу між польськими феодалами. Перепродуючи село один одному, вони намагалися якомога більше пограбувати селян, що призвело їх до крайнього зубожіння. Другим експлуататором трудящих була католицька церква. В 20-х роках XVII ст. у Більшівцях засновано монастир кармелітів (католицького ордену ченців), який став опорою католицьких місіонерів.
Комплекс за муром
В період з кін.16-пер.пол.17ст. Більшівці перебувають у власності родини Казановських.Саме гетьман Мартин Казановський і був засновником кляштору кармелітів та костелу.Комплекс звели на пагорбі,звідки відкривались чудові види на село та ріки.
На поч. 18 ст. навколишніми землями володіють князі Яблоновські, а згодом- вірменська родина Кшечуновичів.
Сходи до костелу Благовіщення
Костел Благовіщення в Більшівцях - одна із визначних пам’яток пізньобарокової архітектури ХVІІІ ст.
Історія костелу кармелітів тісно пов’язана з іменем коронного гетьмана М. Казановського - власника Більшівців від 1617 р. Він був фундатором будівництва дерев’яного костелу та монастиря у 1625 р.
Костел.Тил
Монастир кармелітів тривічкових збудовано на високому пагорбі. Через деякий час його разом з костелом обвели мурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала двох метрів, а ширина - близько метра. Монастир був сполучений з костелом двома ворітьми: західними і східними. Західні ворота, які розміщені між корпусом келій та костелом, є своєрідною в’їзною спорудою - це ворота-проїзд в одноповерхову сторожку (другий поверх втрачено). Тепер західний корпус келій монастиря - це двоповерхова цегляна споруда, прямокутна в плані, розташована з південного боку костелу на віддалі близько десяти метрів.
Інтерєр храму
Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови нової святині став державний діяч Гондорф. Проте йому не вистачило коштів, і лише 1717 р. полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу.
Залишки розписів
Після смерті полковника 1720 р. справу продовжила його вдова Тереза з Кашніцьких. Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви князів Яблоновських. Поряд з костелом відбудовували і келії монастиря.
Костел.Інтерєр
З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських, князя А. Барнаби, було виготовлено вівтарі та розписано фресками внутрішні стіни костелу. 15 серпня 1777 р. храм освятив Львівський архієпископ К. Цешковський як храм Благовіщення.
Костел Благовіщення
У ХІХ ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині. Про це свідчать документи, які зберігалися в його архіві до початку Першої світової війни. За описом 1788 р. архів налічував 701 том найрізноманітніших матеріалів. Перед початком війни частину документів таємно вивезли до Бернардинського костелу у Львові. Решту документів після закриття храму передали Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.
Жовто-сірий...
Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни конвент у Більшівцях був центром римокатолицької парохії.
Фото
Костел реставрується за кошти програм Міністерства культури Польщі.
Інфо з
http://restifua2010.wordpress.com/ .
Комплекс кляштору кармелітів
Костел Благовіщення-пізньобарокова споруда, зведена з темно-червоної цегли на вапняному розчині, являє собою чотиристовпну, тринавну базиліку. Основу споруди утворює прямокутник нави з двома виступаючими обабіч центрального входу приміщеннями, які являють собою вхід на хори і вхід до бічних крипт. Поруч з костелом розташована споруда монастиря.
Симпатичний будиночок
В центрі селища,на Вічевій площі ,зноходиться ратуша.Класична споруда побудована у 19ст.Двоповерхова,прямокутна,з невеликою вежею над головним входом.Вежа гостроверхого плану,гостроверха.Навколо шпиля влаштовано оглядовий майданчик,захищений поручнями.Невеличкий "5-ти копійчаний" годинничок скоріше для декору.
Ратуша.Фасад
Фасад споруди декорований рустом.На даний час у споруді розміщується Більшовецька селищна рада, є також відділення банку й крамниця.
Ратуша
Будинок культури
Направляємось в сторону старого парку,там знаходиться ще одна цікава памятка-палац Кржечуновичів.
Тил Народного дому
Колись на цьому місці ,якщо вірити історії,знаходився замковий двір, побудований власниками Більшівців,-Казановичами.Замок розміщувався неподалік,на погорбі. На поч.20ст. будівля двору була повністю знищена.
Парковий фасад палацу-лікарні
У 1927-29 рр.на місці старого маєтку, Корнел Кржечунович зводить новий палац. Архітектором проекту був Т.Мокловський.
Зараз у палаці розміщена селищна лікарня.
Головний фасад
Парковий фасад значно цікавіший і декорованіший ніж головний.Дворівневі сходи з балюстрадами,псевдоколони та псевдоконтрфорси по боках виглядають значно привабливіше ніж класичні колони головного фасаду.
Головний фасад палацу
Парковий фасад палацу
Фото
А ще в селищі є мурований храм,Зведений 1905р. Святиня напевне освячена в честь Петра і Павла,але над входом іменована як "Храм ювілейного відпусту". Зведена споруда у неовізантійському стилі.На даний час реставрований барабан храму,купол "закутий" у "золото".
Храм
При вході у церкву,обабіч дверей,у нішах,стоять фігури Петра і Павла. Ліворуч-дзвіниця.
Фасад