Після кривавого,безглуздого і безжалісного розстрілу людей 20-го лютого 2014 року на Інститутській(здебільшого) просто розривало голову,-хотілось щось зробити,хотілось плакати від люті і безсилля і водночас не хотілось нічого...
21-го мене проводжали в столицю як на війну...Вечером один з сотників Майдану поставив владі і тодішньому президенту ультиматум-якщо вони не підуть у відставку-вранці мітингувальники будуть штурмувати..В повітрі запахло новими жертвами...
Після приїзду заселились у КМДА,там як Жовтневий був "в ударі"- там ще два дні тому "гніздився" "Беркут".
Умови проживання в КМДА
Наше персональне "купе")
Бажаючих їхати в Київ було набагато більше ніж попередні рази,тепер здебільшого були молоді хлопці,дівчат і старших(маю на увазі старих) не брали.Ситуація була не та що тиждень-два тому назад.
"Музей зброї" на Хрещатику
Гумові...і не тільки
Верховна Рада збиралась о 10-ій,тож часу було ще вдосталь.Проходимось знайомими і водночас такими на даний час чужими місцями.Все помінялось,Майдан помінявся,тепер він був тим,хто "пройшов крізь вогонь"..
Будинок Профспілок
Спалені Профспілки та глобус з голубами Миру
Сірі тони,запах паленого,купи сміття,безліч шин....Тут вже не було каплиці для молитви,не було вертепу,не було "фортечного муру" складеного з сотень полін,підписаних назвами міст і сіл України..
Хаотичні купи шин,-незмінної складової боротьби
Один з захвачених водометів
Люди все прибували і прибували.Вони чекали ЧОГОСЬ,вони чекали засідання ВР,вони чекали хоча б якоїсь ясності в подальших діях лідерів.Всі розуміли-вчорашній день,вчорашні події були переломним і водночас ніхто ще певне до кінця не усвідомлював наскільки жахливими були ці події.Мітингувальники ще перебували в стані так званого афекту,в стані шоку-тебе поранили,глибоко,в саме серце та біль ти відчуєш лише потім,зараз потрібно боротись далі..
Монумент Незалежності
Все горе усвідомлювали батьки ,рідні та друзі загиблих напередодні..Майдан готувався проводжати в останню дорогу своїх Героїв,нових Героїв України..
Нижня барикада на Інститутській
Щоб хоч якось допомогти направляємось вверх по Інститутській-до верхньої барикади привезли продукти,їх потрібно було переносити в Жовтневий.На останній барикаді пропускають не всіх,-бажаючих "покрутитись" і пофоткати завертають назад,попереджаючи,що знаходитись там небезпечно-не відомо чи є ще снайпер у ближніх будівлях,зокрема готелі "Україна".
Тут росли деревця....
Барикада біля стелли
В сторону містка та на верх "Глобуса" пропускають лише за посвідченням представника преси(медіа).
Гори сміття-свідки нічних баталій(штурму у ніч з 19-го на 20-те лютого)
Фото
Щоб підтримувати вогонь у ніч штурму,не дати водометові погасити єдину надію в хід ішло все-палатки,спальники,покривала,дрова.Ніхто не задумувався над такою дрібницею як ціна покривала,знаючи що завдяки ньому вогонь протримається на хвилинку довше.Зараз все це,що не згоріло дотла,валялось купами на барикадах,на вулицях,висіло на огорожі..
"Глобус"
Площу навколо монументу Незалежності вже встигли прибрати від сміття,облаштувавши з нього навколо своєрідний вал.Температура від горіння була настільки високою,що за декілька метрів від вогню поплавились кулі ліхтарів,нагадуючи тепер собою якихось чудернацьких медуз чи капюшони космонавтів...
Фото
"Капюшони"
На сцені хтось щось виголошував,-це звично для останніх тижнів.Прислухались лише одиниці,більшість була зайнята своїми справами:хтось прибирав,хтось готував дрова,хтось фотографував а хтось просто стояв і думав...
Фото
"Вал"
Ми попрямували на Грушевського,там місяць тому були перші жертви.Зараз ситуація біля стадіону втихомирилась-вв-шники та "Беркут" покинули свій пост і до Парламенту та ВР можна було пройти.Правда активісти за останню барикаду пропускали неохоче,та вже до засідання ВР всі бажаючі могли бути під стінами будівлі.
Вціліла консерваторія,-її також намагались підпалити
Міст без банерів,зате матеріалу на барикаду достатньо
Місця загибелі Героїв були видні здалеку-там лежали квіти,горіли лампадки,лежали кулі...Вже за декілька днів майже вся територія буде всіяна квітами,так поминав загиблих український народ...
Вічна память...
Майдань.22 лютого 2014 року
Повертаємось на Майдан і беремось до роботи-сортуємо,готовимо і розносимо дрова до пунктів обігріву.Активних дій поки ніяких немає,хоча все знаходиться так сказати "під рукою"-коктейлі,бруківка,каски,вогнегасники.Все стоїть відкрито і доступно.
Потенційна зброя
"Ящик коктейлів Молотова і каску будь-ласка.У мене сьогодні свято!")
Зброя пролетаріату
Пишу ці слова зараз,в часи неспокою на Сході України і порівнюю майданних "екстримістів " і "терористів" з теперішніми "мирними жителями"...М-да,цинізм і людьськапідлість просто таки не має меж..
Фото
"Україна" і павший за УКРАЇНУ
Не забути...
З часом втома бере своє-нічний безсонний переїзд,нерви "в натяжку",трохи фізичної праці,-всі фактори з неймовірною силою атакують ноги.Відчувається неймовірна важкість.Вирішуємо відпочити 2-3 години.По дорозі "на базу" знову допомагаємо з переноскою продуктів.Їх у приміщенні вже нема куди ставити-купи ящиків з кавою,чаєм,закрутками,соками,мішки з овочами,пакети з крупами.Майдан не голодує.
Спалений автобус біля Жовтневого
Бездушна "жертва" боїв
У КМДА людей сотні,в порінянні з останнім візитом,коли в колонну залу впускали лише для мед-інфо-допомоги,видовище печальне-сплять у коридорах,в залі,сидячи,лежачи,може хто і стоячи...Годують у кількох місцях канапками та чаєм/кавою,а от їдальня-одна і тут можна поїсти і перше і друге і десерт і фрукти,меню широке.
"Пекельна кухня".Була...
Шкода дівчат-вони крутяться невпинно- борщ налий,каву подай,хліб наріж...Велика подяка всім волонтерам,особливо дівчатам які працювали на кухнях і пунктах прийому їжі Майдану.
Біля барикади
Інститутська
Ближче до обіду починають проводжати в останню путь загиблих Патріотів..Труни з тілами виносять на Майдан,під сцену під пісню "Плине кача..",відспівують,прощаються і під плач та спів виносять за межі,для того щоб провести наступного Героя..
Сліди...
Не плакав лише той,хто вже виплакав всі очі...Сльози самі навертались,стискали горло,зводило скули..."Плине кача по Тисині,ой плине кача по Тисині,мамко моя не лай мені..."
Фото
Одночасно з процедурою прощання,в перервах між відспівуванням люди займаються прибиранням Майдану.Робити це нелегко-шар горілих шин,дротів,хламу місцями становить 60-80см(точних вимірів не проводив).В хід ідуть лопати,граблі,гаки,мішки,руки добровольців,камери іноземної преси...
Відновлена позиція
Герої не вмирають!
"Герої не вмирають"-ця фраза була повторена сотні разів десятками тисяч людей, "Герої не вмирають"-свято вірять у це мільйони, "Герої не вмирають"- відлунює страшною вічною мукою памяті в серцях матерів,дружин,дітей загиблих....Герої не вмирають...
Війна війною,а обід за розкладом
За стіною із бруківки
Руки автоматично погружали лопату по самий черенок у смердючу купу горілого сміття,закидаючи набране у мішок,а за декілька хвилин вже тягнулись за наступним,порожнім..За декілька хвилин серед недогорілих обламків почали показуватись перші вцілілі "скарби": зарядне від мобільного,гумові кулі,ручки...
Похідна кухня
Хрещатик
З будинку Профспілок обвалився черговий кусок цегли піднявши купу пилу.Будівля огорожена,щоб ніхто поблизу не ходив.та все ж помічаю на котромусь з вищих поверхів постать людини-напевне активісти перевіряють поверхи на наявність потерпівших..
Пиво буває і корисним!
"Криївка"
Близько 15-ої години поширюється інформація,ніби "той" подав у відставку.Стогони плачу зливаються з радісними криками,невже дочекались,невже все?Пізніше ця інформація спростовується,по телебаченні транслюють звернення "того",що він нікуди не піде,бо легітимний..
Фото
"Радикал"
"Терорист"
"Екстриміст"
Вже під вечір зявляються ще дві новини:Межигіря відкрите для всіх і Тимошенко звільнили з колонії та везуть на Майдан.Саме тоді було це знамените Яценюкове: "Юляяя!!Юляя!!!"...Не знаю чому,та особливогї ейфорії у мене ці новини не викликали...
Фортеця із бруківки на Грушевського
Історичне місце
Фото
Десятки людей направились в сторону Нових Петрівців щоб подивитись на хороми "того",десятки тисяч стояли на Майдані,слухали виступи політиків,діячів та чекали "її"...Чекали не всі,були й невдоволені,та їх була меншість...В знак памяті про загиблих відправляли службу,світили телефонами,співали...
"На Майдан!"
"Її" вивезли на сцену в інвалідному візку...Це був жалюгідний хід, а коли через декілька днів "вона" дефілювала на каблуках,то відчуття огиди посилилось вдесятеро.В єдиному була права:перемога це заслуга зовсім не політиків,це заслуга не Європи,це заслуга не США,-це здобуток нашого українського народу,а конкретніше-наших Патріотів і Героїв.
Прибирання
Роботи вистачає всім бажаючим
Вже було зрозуміло-залишатись довше у Києві немає сенсу.Окремі активісти почали святкувати перемогу,-вперше за період революції побачив на Майдані нетверезих людей,причому не одного-двох,вони дали організму "розслабитись".
Героїв проводжають в останню дорогу...
Замість того щоб слухати пафосні речі зі сцени захотілось чогось...більш "земного".Попрямували до КМДА,біля входу якої вже стояло піаніно,-активісти грали,грали і співали.Чудова атмосфера.На закінчення дня ми взяли таки по бутилці пива за дружніми бесідами-обговореннями,висловлюваннями бачення подальшого розвитку подій,відправили цей важкий фізично,морально і психологічно день в історію...
Тюльпани...
Волга-Волга...
На наступний день ми виїхали з Києва додому.Після цього я на Майдан не їздив.Не бачив потреби..
Блок-пост
Хто і що виніс з РЕволюції Гідності?Кожен своє:хтось завів знайомих,хтось втратив рідних,хтось проникся патріотизмом,а хтось зненавидів "майданутих",хтось впевнений у своїй правоті,а хтось з часом засумнівався...Час покаже,тому що боротьба не закінчилась,боротьба триває...
Бейсбольна команда)
Небо впало на Майдан,вкривши память павших зорями...
Фото