Туреччина 2013:Частина 7- Демре-Міра-Кекова
Демре-Мира-Кекова-остання екскурсія під час нашого відпочинку в Туреччині у 2013р.Їхати на неї я захотів лише задля одного-щоб побачити наскельні лікійські гробниці у Мирі,ну,тобто у Демре-сучасному місті,на місці колишнього міста Мира...Заплутав?Поїхали!
Дорогою до...
Екскурсовод(жіночка) виявилась досить приємною та обізнаною,це плюс.Українців у групі було аж..ДВОЄ-це я з дружиною).
Залив
Єдиним мінусом було сіре небо.Так хотілось сонця і голубого моря а отримали хмари і сірі хвилі.Та нічого,не відмовляти ж собі через це у задоволенні поплавати неподалік з затопленим містом!Правда зважились на купель одиниці,тим краще-місця в морі більше було.
Зверху-руїни фортеці
Отже,першим пунктом у екскурсії був острів Кекова,на якому в давнину знаходилось місто Сімена.Всім бажаючим покупатись провели інструктаж.
Саркофаг у воді
Під час землетрусу місто було знищене і більша його частина пішла під воду, до речі пропливаючи на туристичному катері(яхті) можна розгледіти у скляному віконечку на палубі залишки ЧОГОСЬ на дні моря.
Залишки стін
Некрополь Сімени
Навпроти острова знаходиться село.Нові будівлі зведені прямо таки на старих розвалинах,-в Туреччині заборонено зносити залишки древніх руїн.
Стіна жилого дому
Скажу відверто- руїни,та навіть не руїни-залишки древнього міста не викликали якоїсь ейфорії,та й розчарування як такого не було-перед екскурсією ми нормально підготувались і знали куди їдемо.Головна атракція була попереду.
Залишки камяних сходів..Ведуть у воду
Місто Сімена засноване на березі затоки Кекова в V ст. до н.е. і завдяки зручному порту вважався однією з улюблених моряками гаванню.
Фото
Сучасна Сімена являє собою село з населенням не більше 80 чоловік. Основні заняття місцевих жителів: сільське господарство, риболовля, туризм. Головна пам'ятка Сімени - руїни лікійської фортеці, що перейшла згодом від Візантійської імперії до Османа.
Острів Кекова із залишками міста
Особливість даної фортеці в тому, що в ній розташований найменший в Лікії театр. Фортеця знаходиться на найвищій точці, звідки відкривається приголомшливий вигляд на околиці: Аперлаї, Кекову, Учаїз і проливи. Дана фортеця охороняла підходи до міст з моря.
Вид на село
Фортеця
Після морської прогулянки (а тривала вона десь 1-1,2год) наш автобус відправився в сторону міста Демре.
Розкопки древнього храму
Поблизу сучасного Демре колись знаходилось велике лікійське місто Міра.Згідно з посланням,саме до однієї з гаваней древньої Міри прибув апостол Павло перед тим,як відправився до Риму.
Лікійські гробниці
Гробниця зблизька
Наскельні барельєфи
За однією з версій, місто отримало назву від слова «мирра» - смола, з якої роблять пахощі. За іншою версією, назва міста «Маура» - етруського походження і означає «місце матері-богині», лише згодом внаслідок фонетичних змін вона перетворилося у Міру.
Маски на розвалинах театру
Залишки колон,фризів та ін.
Гробниці у селищі Демре справді вражають.Древні лікійці хоронили своїх померлих у наскельних нішах,-чим більше була шанованою померла особа,тим вище місце їй діставалось та тим пишнішим був саркофаг.
Камяний хаос навпроти скелі з гробницями
Частина амфітеатру
Весь масив гробниць викликає порівняння з такою собі величезною багаторівневою шпаківнею,здається там мають жити,а не спочивати(вічно).Може це враження виникає завдяки численним отворам-вікнам у самих гробницях..Цікаво чиїх рук це справа-дослідників чи швидше мародерів та злодіїв?
Некрополь
Один з входів до театру
Праворуч від поховань розмістився греко-римський театр.Чому греко-римський?Та тому,що Лікія була завойована греками і саме завдяки грекам театр в Мірі має вигляд класичної театральної будівлі.
Театр
Основними відмінностями грецького театру є його напівкругла будова з сценою в центрі, на якій і відбувалися вистави. До сцени примикають глядацькі місця. У перебігу своєї історії театр неодноразово руйнувався, піддавався землетрусу, був затоплений, але завжди відновлювався.
Вид від театру
Залишки колон(?)
Через деякий час Лікія відійшла Римській Імперії. Римляни добудовували театр і внесли до його конструкції і оформлення деякі штрихи. Саме тому театр вважається греко-римським.
Маски
Розкопки
У греко-римські часи вистави в театрі продовжувалися з ранку до вечора. Це могли бути не лише театральні постановки, але і суди, страти, жертвопринесення. Можна з впевненістю заявити, що театр в Мірі був серцем міста.
Розвалини театру
Різьблені фризи
Глядацькі сидіння театру повністю виконані з каменю. Театр древньої Міри є найбільшим на всій території Лікії і дозволяв вміщати до 10 тис.чоловік.
А-ля слонові ступні!)
Місця для глядачів в грецькому театрі називалися театрон (місце для видовищ) і були розділені променями-сходами від сцени до верхніх рядів. Таким чином виходило декілька секцій. Так само ряди сидінь ділилися проходом на передню і задню групи та розподілялися залежно від положення людини.
Театр в древній Мірі
Поряд з театром тривають археологічні розкопки.Думаю приїхавши туди років через десять,можна буде побачити ще щось цікавеньке!
Фото
Сижу на сходах,чекаю виставу...
Опісля оглядин гробниць та театру нас чекав обід,а після нього остання атракція-храм Св.Миколая.
Фото
Рожевий насичений
Лимони
Церква Св.МИколая в Мірі була побудована в IV ст., відразу після смерті святителя Миколи Чудотворца. Вона була знищена землетрусом, і на її місці звели базіліку, зруйновану в VII ст. арабами. Сучасна будівля (хрестоподібна базиліка) побудована бл. VIII ст.
В подальшому храм був затоплений водами ріки Мірос.
Частина храму під навісом
У IVст. єпископом у місті був Св.Миколай,тут його і поховали після смерті.Та на даний час мощів святого у Мірі(Демре) немає,у 1087р.італійським купцям вдалось заволодіти саркофагом і перевезти мощі в м.Барі,де вони по теперішній час зберігаються в соборі цього міста і виділяють благовонне міро (по італ. - "манну"), яке раз на рік збирають з дна саркофага Миколи Угодника, змішують зі святою водою і роздають віруючим.
Храм
Задня сторона храму.Сюди туристів не водять
Одна із вцілілих колон
У 1850 р.розвалини храму відвідав російський мандрівник А. Н. Муравйов і підняв питання щодо по збору засобів на його відновлення (передбачалося створення згодом нового центру паломництва). В результаті, були куплені руїни церкви і прилегла ділянка землі. На початку 1858 р.почалися відновлювальні роботи, які викликали занепокоєння в Уселенській Патріархії (територія знаходиться в межах її юрисдикції), а також у турецької влади.
Ніша
Двері міжкімнатні)
В кінці 1874 р. російським Святійшим Синодом був дозволений збір засобів для споруди тут монастиря (російський посол в Константинополі граф Ігнатьев де-факто передав храм у ведення російського Панлеймонового монастиря на Афоні).
Всередині храму
У 1963 р. на території монастиря були проведені значні розкопки. Були виявлені кольорові мозаїки з кольорового мармуру, залишки настінного живопису.До цих пір йдуть відновні роботи, реставрують фрески, древні мозаїки, стіни і підлоги.
Св.Миколай
Храм Св.Миколая в Мирі
Храм Св.Миколая в Мирі-2
Храм являє собою базиліку у формі хреста, з одним великим приміщенням, посередині покритим куполом з двома залами з боків, на півночі з маленькою чотирикутною і двома кімнатками.
Одна із кімнат храму-"колонна зала"
Інтерєр
Храмові розписи
Храмові розписи-2
Храмові розписи-3
Перед входом в церкву розташований внутрішній двір і подвійний нартекс з хрестовими склепіннями. Стіни церкви були прикрашені фресками XI і XII ст., а підлога була викладена мозаїками з геометричними узорами. У напівкруглій частині центральної нефи знаходився синтронон з рядом місць для священиків, кафедрою єпископа і нижньою галереєю.
Хрестовидне склепіння стелі
Центральний неф відокремлений від бічних прибудов склепінчастими галереями. Дах церкви спочатку вінчав купол, під час реставрації його замінили склепінням.
Саркофаг
ВІконні отвори
Внутрішній дворик храму
Саркофаг в якому спочатку знаходилися мощі святителя Миколая знаходиться в південному нефі церкви, розташованому між двома колонами позаду зруйнованої мармурової перегородки. У ньому, як вважають, і був похований святий. Саркофаг виготовлений з білого мармуру, прикрашений різними рельєфами і орнаментом з рослинним узором.
Фасад храму
Вид на внутрішній дворик
І на завершення-декількак кадрів з видами серпантинної дороги,якою їде автобус,та моря..
Фото
Синьо-бірюзове море
Дорога вється між скелями та морем
За кожним поворотом(а їх багато)-новий вид!
Фото
Фото-2
Фото-3
Дорогою до...
Екскурсовод(жіночка) виявилась досить приємною та обізнаною,це плюс.Українців у групі було аж..ДВОЄ-це я з дружиною).
Залив
Єдиним мінусом було сіре небо.Так хотілось сонця і голубого моря а отримали хмари і сірі хвилі.Та нічого,не відмовляти ж собі через це у задоволенні поплавати неподалік з затопленим містом!Правда зважились на купель одиниці,тим краще-місця в морі більше було.
Зверху-руїни фортеці
Отже,першим пунктом у екскурсії був острів Кекова,на якому в давнину знаходилось місто Сімена.Всім бажаючим покупатись провели інструктаж.
Саркофаг у воді
Під час землетрусу місто було знищене і більша його частина пішла під воду, до речі пропливаючи на туристичному катері(яхті) можна розгледіти у скляному віконечку на палубі залишки ЧОГОСЬ на дні моря.
Залишки стін
Некрополь Сімени
Навпроти острова знаходиться село.Нові будівлі зведені прямо таки на старих розвалинах,-в Туреччині заборонено зносити залишки древніх руїн.
Стіна жилого дому
Скажу відверто- руїни,та навіть не руїни-залишки древнього міста не викликали якоїсь ейфорії,та й розчарування як такого не було-перед екскурсією ми нормально підготувались і знали куди їдемо.Головна атракція була попереду.
Залишки камяних сходів..Ведуть у воду
Місто Сімена засноване на березі затоки Кекова в V ст. до н.е. і завдяки зручному порту вважався однією з улюблених моряками гаванню.
Фото
Сучасна Сімена являє собою село з населенням не більше 80 чоловік. Основні заняття місцевих жителів: сільське господарство, риболовля, туризм. Головна пам'ятка Сімени - руїни лікійської фортеці, що перейшла згодом від Візантійської імперії до Османа.
Острів Кекова із залишками міста
Особливість даної фортеці в тому, що в ній розташований найменший в Лікії театр. Фортеця знаходиться на найвищій точці, звідки відкривається приголомшливий вигляд на околиці: Аперлаї, Кекову, Учаїз і проливи. Дана фортеця охороняла підходи до міст з моря.
Вид на село
Фортеця
Після морської прогулянки (а тривала вона десь 1-1,2год) наш автобус відправився в сторону міста Демре.
Розкопки древнього храму
Поблизу сучасного Демре колись знаходилось велике лікійське місто Міра.Згідно з посланням,саме до однієї з гаваней древньої Міри прибув апостол Павло перед тим,як відправився до Риму.
Лікійські гробниці
Гробниця зблизька
Наскельні барельєфи
За однією з версій, місто отримало назву від слова «мирра» - смола, з якої роблять пахощі. За іншою версією, назва міста «Маура» - етруського походження і означає «місце матері-богині», лише згодом внаслідок фонетичних змін вона перетворилося у Міру.
Маски на розвалинах театру
Залишки колон,фризів та ін.
Гробниці у селищі Демре справді вражають.Древні лікійці хоронили своїх померлих у наскельних нішах,-чим більше була шанованою померла особа,тим вище місце їй діставалось та тим пишнішим був саркофаг.
Камяний хаос навпроти скелі з гробницями
Частина амфітеатру
Весь масив гробниць викликає порівняння з такою собі величезною багаторівневою шпаківнею,здається там мають жити,а не спочивати(вічно).Може це враження виникає завдяки численним отворам-вікнам у самих гробницях..Цікаво чиїх рук це справа-дослідників чи швидше мародерів та злодіїв?
Некрополь
Один з входів до театру
Праворуч від поховань розмістився греко-римський театр.Чому греко-римський?Та тому,що Лікія була завойована греками і саме завдяки грекам театр в Мірі має вигляд класичної театральної будівлі.
Театр
Основними відмінностями грецького театру є його напівкругла будова з сценою в центрі, на якій і відбувалися вистави. До сцени примикають глядацькі місця. У перебігу своєї історії театр неодноразово руйнувався, піддавався землетрусу, був затоплений, але завжди відновлювався.
Вид від театру
Залишки колон(?)
Через деякий час Лікія відійшла Римській Імперії. Римляни добудовували театр і внесли до його конструкції і оформлення деякі штрихи. Саме тому театр вважається греко-римським.
Маски
Розкопки
У греко-римські часи вистави в театрі продовжувалися з ранку до вечора. Це могли бути не лише театральні постановки, але і суди, страти, жертвопринесення. Можна з впевненістю заявити, що театр в Мірі був серцем міста.
Розвалини театру
Різьблені фризи
Глядацькі сидіння театру повністю виконані з каменю. Театр древньої Міри є найбільшим на всій території Лікії і дозволяв вміщати до 10 тис.чоловік.
А-ля слонові ступні!)
Місця для глядачів в грецькому театрі називалися театрон (місце для видовищ) і були розділені променями-сходами від сцени до верхніх рядів. Таким чином виходило декілька секцій. Так само ряди сидінь ділилися проходом на передню і задню групи та розподілялися залежно від положення людини.
Театр в древній Мірі
Поряд з театром тривають археологічні розкопки.Думаю приїхавши туди років через десять,можна буде побачити ще щось цікавеньке!
Фото
Сижу на сходах,чекаю виставу...
Опісля оглядин гробниць та театру нас чекав обід,а після нього остання атракція-храм Св.Миколая.
Фото
Рожевий насичений
Лимони
Церква Св.МИколая в Мірі була побудована в IV ст., відразу після смерті святителя Миколи Чудотворца. Вона була знищена землетрусом, і на її місці звели базіліку, зруйновану в VII ст. арабами. Сучасна будівля (хрестоподібна базиліка) побудована бл. VIII ст.
В подальшому храм був затоплений водами ріки Мірос.
Частина храму під навісом
У IVст. єпископом у місті був Св.Миколай,тут його і поховали після смерті.Та на даний час мощів святого у Мірі(Демре) немає,у 1087р.італійським купцям вдалось заволодіти саркофагом і перевезти мощі в м.Барі,де вони по теперішній час зберігаються в соборі цього міста і виділяють благовонне міро (по італ. - "манну"), яке раз на рік збирають з дна саркофага Миколи Угодника, змішують зі святою водою і роздають віруючим.
Храм
Задня сторона храму.Сюди туристів не водять
Одна із вцілілих колон
У 1850 р.розвалини храму відвідав російський мандрівник А. Н. Муравйов і підняв питання щодо по збору засобів на його відновлення (передбачалося створення згодом нового центру паломництва). В результаті, були куплені руїни церкви і прилегла ділянка землі. На початку 1858 р.почалися відновлювальні роботи, які викликали занепокоєння в Уселенській Патріархії (територія знаходиться в межах її юрисдикції), а також у турецької влади.
Ніша
Двері міжкімнатні)
В кінці 1874 р. російським Святійшим Синодом був дозволений збір засобів для споруди тут монастиря (російський посол в Константинополі граф Ігнатьев де-факто передав храм у ведення російського Панлеймонового монастиря на Афоні).
Всередині храму
У 1963 р. на території монастиря були проведені значні розкопки. Були виявлені кольорові мозаїки з кольорового мармуру, залишки настінного живопису.До цих пір йдуть відновні роботи, реставрують фрески, древні мозаїки, стіни і підлоги.
Св.Миколай
Храм Св.Миколая в Мирі
Храм Св.Миколая в Мирі-2
Храм являє собою базиліку у формі хреста, з одним великим приміщенням, посередині покритим куполом з двома залами з боків, на півночі з маленькою чотирикутною і двома кімнатками.
Одна із кімнат храму-"колонна зала"
Інтерєр
Храмові розписи
Храмові розписи-2
Храмові розписи-3
Перед входом в церкву розташований внутрішній двір і подвійний нартекс з хрестовими склепіннями. Стіни церкви були прикрашені фресками XI і XII ст., а підлога була викладена мозаїками з геометричними узорами. У напівкруглій частині центральної нефи знаходився синтронон з рядом місць для священиків, кафедрою єпископа і нижньою галереєю.
Хрестовидне склепіння стелі
Центральний неф відокремлений від бічних прибудов склепінчастими галереями. Дах церкви спочатку вінчав купол, під час реставрації його замінили склепінням.
Саркофаг
ВІконні отвори
Внутрішній дворик храму
Саркофаг в якому спочатку знаходилися мощі святителя Миколая знаходиться в південному нефі церкви, розташованому між двома колонами позаду зруйнованої мармурової перегородки. У ньому, як вважають, і був похований святий. Саркофаг виготовлений з білого мармуру, прикрашений різними рельєфами і орнаментом з рослинним узором.
Фасад храму
Вид на внутрішній дворик
І на завершення-декількак кадрів з видами серпантинної дороги,якою їде автобус,та моря..
Фото
Синьо-бірюзове море
Дорога вється між скелями та морем
За кожним поворотом(а їх багато)-новий вид!
Фото
Фото-2
Фото-3