Так як піднятись на Говерлу у запланований день нам не получилось через нічну негоду(про це я писав у
звіті про Говерлу) прийшлось чимось його зайняти(день,маю на увазі).І ми зайняли-поїхали у Яремче.
Ранок.Закарпаття,с.Лазещина
Спочатку поблукав по селі в якому ми "забазувались"-с.Лазещина.Поки всі ще спали я вже лазив по кладовищі...Трохи дивно то напевне,та спати чомусь не хотілось,-дощу вже не було,сніданку ще не було)),ну що залишалось робити?
Храм Св.Петра і Павла(1827р)
Цікава,ніби вкрита зеленою "лускою" споруда.Правда дах бляшаний (оббили у 1907р.).Схожа чимось на ковчег...Ще декілька старих надгробків на цвинтарі от і все що зацікавило...Повернувся до будинку..
Храм Св.Петра і Павла(1827р)
Яремче(до 2006р.,-Яремча)-найвідоміший кліматичний курорт Прикарпаття, туристичний центр Івано-Франківщини, центр «зеленого» туризму Прикарпаття, також називають обличчям гірськолижної країни Буковель.Так от його описує Вікіпедія.Що ж пересічному туристові можна там побачити,маючи декілька годин часу?Покажу те,що оглянули ми.
Храм Різдва Івана Хрестителя(1995р.)
Інтерєр нового храму
Інтерєр
На території Яремчанського краю розташований Карпатський національний природний парк, створений 3 червня 1980 р.
Будинок культури
Перша історична згадка про Яремче датуєтьcя 1787 роком. За легендою назва походить від імені гуцула Яреми Годованця, який першим оселився на цій території.
Центр
Місто почало активно розвиватися після будівництва залізниці Станіслав (тепер Івано-Франківськ) - Яремче - Ворохта - Рахів в 1894р., яка призначалася для вивезення лісу у промислові райони Австро-Угорщини. Ще раніше Яремче розвивалося як дачне містечко, де відпочивали жителі Львова, Кракова, Варшави.
Гора
Місто Яремче з 1977 р.віднесено до категорії міст обласного підпорядкування з включенням в його межі таких населених пунктів: м. Яремче з мікрорайонами Ямна та Дора, смт. Ворохта, с. Татарів, с. Микуличин, с. Яблуниця, с. Вороненко, с. Поляниця. На базі сіл утворені Татарівська, Микуличинська, Яблуницька та Поляницька сільські ради та Ворохтянська селищна рада.Тому територія м. Яремче з підпорядкованими населеними пунктами називається територією Яремчанської міської ради.
Фонтан у вигляді вулкану
28-метровий кам'яний залізничний міст(задній план)/аварійний підвісний міст(передній план)
Майже половина території Яремчанської міськради-31 тис. га розташована в межах Карпатського національного природного парку (КНПП) - першого в Україні,загальна площа якого-50,3 тис.га.
Ресторан "Гуцульщина"
Ресторан "Гуцульщина" та ряди сувенірів
Справжньою перлиною містечка являється деревяна ресторан "Гуцульщина",побудована у 1965 р.,архітектор-І. Боднарчук.
Інтерєр.Піч
Інтерєр.Світильник
Інтерєр
Інтерєр.Світильник-2
Ну шо ще можна про ресторан розказати не обідавши в ньому?Інтерєр цікавий(особливо сподобалась сьеля та світильники),біля входу-фото знаменитостей у ресторані:і Депардьє і Ющенко,цін у мею не підкажу,-ми як справжні романтики(чи бідні студенти)) обідали на березі Пруту,дивлячись на водоспад..
Ряди першого сувенірного ринку
Ресторан "Гуцульщина"
А десь зовсім поряд шуміла вода.Шуміла голосно та не загрозливо.Направились туди,-ще би,зовсім поряд з деревяним шедевральним рестораном є ще одне диво,на цей раз природнє-водоспад Пробій.
Пробій на Пруті
Камяні стіни берегів
Міст над річкою/водоспадом
Пробі́й (Яремчанський водоспад) - каскадний водоспад в Українських Карпатах, на річці Пруті. Розташований у межах міста Яремче.Біля нього в будь яку пору року - скупчення туристів. Над водоспадом -12-ти метровий пішохідний міст. Його було відреставровано і відкрито до святкування дня міста в липні 2009 р.
Тече вода,тече бистра...
..та не витікає
Пробій - один з найповноводніших водоспадів Карпат. Висота падіння води 8 м, кут нахилу - майже 45 градусів,перепад висоти 12 м.Нижче водоспаду є розлога і глибока улоговина зі спокійнішою течією.
Кипить-бурлить
Утворився Пробій в нижній частині Яремчанського каньйону річки Прут, у місці виходу на поверхню стійких до ерозії гірських порід - ямненських пісковиків (верхні шари) та аргілітів і алевритів (нижні шари).Це дуже красиве та цікаве місце - довга ущелина в скелях, по дну якого тече ріка Прут, закінчується порогами і водоспадом.
Фото
За історичними даними, висота водоспаду трохи більше як століття тому була утричі вищою! Коли русло ріки готували до сплаву лісу, кілька разів у цьому місці гриміла вибухівка. Русло поглибили, а от водоспад "зіщулився"… Можливо.
"Котлован"
За водоспадом міститься другий сувенірний ринок Яремчі,а вище за течією річки Прут серед лісу є помітні скелі - з ними пов’язано ім’я ватажка селянських повстанців Олекси Довбуша. Саме тут, за народними переказами, він і переховувався певний час.
Водоспад Пробій
Фото
Краса
Камінь Довбуша, скелі Довбуша, стежка Довбуша.Все це можна побачити у Яремчі.Взагалі з ватажком опришків тут багато чого повязано.
Стежка Довбуша.Старт
Опришок
Камінь Довбуша знаходиться біля залізниці та залізничного тунелю, про нього розповідають цікаві легенди.Біля нього бере початок художньо меморіальний комплекс «Стежка Довбуша», створений в місцях овіяних легендами про ватажка карпатських опришків. Стежка пролягає між скелями і виходить на хребет Горган Запрутський. З окраїни поселення зі сторони с. Ямна нею ж можна дістатись до унікального скупчення скель Довбуша.
Камяниста стежка.Праворуч-інформаційний щит
Є й перила!
Дерева на маршруті-помічені
Вище за течією ріки Прут, на правому схилі долини серед лісу знаходиться група скель-стрімчаків висотою до 20 метрів. За легендою, саме тут у печері й переховувався гуцульський ватажок. Також існують свідчення, що колись на цьому місці знаходилась база опришків, а згодом розташовувався табір одного із загонів Олекси Довбуша.
Каменюки,вкриті хвоєю
Каменюки,вкриті мохом
І просто каменюки!
Художньо-меморіальний комплекс «Стежка Довбуша» був відкритий ще в 1902 р.
Печерка
Валуни
Стежка проходить комплексом по колу, приблизна довжина- біля 4-ох км. Місцями стежка виходить на прірви, з окремихих місць відкривається вид на хребет Горган-Явірник, та присілок Яремчі - Ямну.
На стежці
На «Стежці Довбуша» зустрічаються оригінальні кам'яні композиції скульптора Дарія Грабаря, присвячені народним месникам таі звільненню галицьких селян від кріпацтва(1848 р.),також тут розміщені інформаційні щити з детальною інформацією про життя Олекси Довбуша,саму Стежку Довбуша,скелю Довбуша а також про Карпатський національний природній парк..
Хто сказав,що камінь-мертвий?
Мох
Геоморфологічну будову місцевості представляє ямненський пісковик,утворюючи тут химерні кам'яні нагромадження.Давні легенди свідчать, що тут,поміж каменюками,в печері,яку ніхто не бачить,заховані скарби Олекси Довбуша, а вхід до печери комусь обраному вкаже цвіт папороті в одну з ночей на Івана Купала. А той, хто спробує заволодіти багатством безроздільно, перетвориться на камінь. Певне багато жадібних багатіїв тут було!
А може печера там?
Фото з висоти
В шпилястому полоні
Побродити там в кайф,особливо в хорошу погоду.Єдиний момент який тут "не в тему"-приватні садиби на території.І не треба казати що то "спонсори",- вхід на Стежку Довбуша вартує 20грн.,-комплекс сам себе годує.
Камені
Камяний "безлад" загалом виглядає гармонійно
Основний масив.В "графіті"...
Темп у нас був непоганий,тож за неповних дві години ми й находились-набродились і пофоткались і чорниці поїли і спустились вниз.Хоч реально там можна пролазити й пів дня.
Кам'яні композиції
Кам'яні композиції
Доречі,Скелі Довбуша є не лише в Яремче,вони також є й у с.Бубнище,-досить красивий там печерний комплекс!
Фото
Фото-2
Біля основного масиву зустріли дитячу групу,яка захоплено збирала і поїдала чорницю.Аж дивитись було смачно!Піддались спокусі,і хвилин через 15 вже й у нас руки та язики були темно-синіми).
Чорниця на скелях
Слід бути обережним!
Хоча стежка й дуже легка(для підйому)та все таки слід бути обережним відходячи кудись в сторону,-вологий слизький мох,гостре каміння,зарослі камяні пастки-все це ой як небезпечно,особливо коли голова крутиться з боку в бік,шукаючи нових цікавих ракурсів..
Фініш.Основний масив
Ще трохи каменюк
Спуск був доволі швидким-15хв.і ми внизу,а там-на маршрутку і на "базу").
Веретільниця(безнога ящірка)
Яблуниця.Церква Василя Великого через вікно маршрутки