Національний музей народної архітектури та побуту України-Пирогів.Ч.2
Продовжуємо наші походеньки територією Національного музею народної архітектури та побуту України.У першій частині вже познайомились з експозиціями Середньої Наддніпрянщини,Поділлям,частинкою Карпат,ярмарковим(співочим) полем та зоною вітряків,все решта(ну не все,а лише бачене нами))-нижче.
Експозиція «Карпати» розташована в музеї на трьох пагорбах, порослих смереками і буками, займає площу 35га, яка за характером ландшафту нагадує природні умови місцевостей, в яких були зведені житлові, господарські, виробничі і культові споруди з Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей.
Кузня
В експозиції встановлено кращі зразки житлових, господарських, виробничих і культових будівель, показано особливості планування поселень, типи садиб, малі архітектурні форми.
Млин
Територія "Карпат" в свою чергу умовно поділена ще на окремі зони-Лемківщина,Гуцульщина,Буковина,Покуття,Бойківщина.Деякі джерела виділяють три основні зони:Карпати,Гуцульщина та Буковина.Нам це було не настільки важливо...
Гуцульська садиба-гражда
Камяний фундамент
Оригінальні пам’ятки народної архітектури утворюють 18 садибних комплексів, в яких демонструються чисельні предмети хатнього вжитку, знаряддя праці, вироби народних майстрів. Кожен експонат засвідчує мистецьку культуру гуцулів, бойків, лемків, долинян та інших етнографічних груп регіону.
Колиба(?)
От де живе Санта!
В експозиції «Закарпаття» об’єднані в архітектурний природний ансамбль садиби відтворюють своєрідність забудови поселень різних етнографічних груп населення Закарпатської області: долинян, лемків, бойків, гуцулів.
Садиба з села Липовиця, Івано-Франківська область
Житло долинян (населення рівнинних і передгірських районів) представлено в експозиції садибами із сіл Стеблівка Хустського, Теребля Тячівського та Медведівці Мукачівського районів.
Церква з с. Канора Воловецького р-ну Закарпатської обл.(1792р.)
На захід від річки Уж, в межах Перечинського і частково Великоберезнянського районів, проживають лемки. Забудова лемківських сіл, їх планування диктувалися особливостями рельєфу, наявністю ріки, потоків, висотою гір, залежали від характеру селянського господарства, форм землекористування, традицій, густоти населення.
Село
Церква св. Покрови(1792р.)
До цього часу кожне село зберігає поділ на частини, які зафіксували свої давні назви і збереглися в назвах окремих «гуштаків» (кутків). Шляхом об'єднання окремих кутків утворювалося багатодвірне село - з церквою на підвищенні та адміністративною управою.
Хрест
Інтерєр хати
Бойки - етнографічна група українців, яка мешкає у центральній і частково в західній частині Українських Карпат.
Фото
Етнічну своєрідність бойків визначили особливості їхньої матеріальної і духовної культури.Житло і господарські будівлі, які зводили із масивних колод, брусів, пластин, не білили, покривали чотирисхилим дахом, опалювали глинобитними курними «по-чорному» або напівкурними печами.
Сонячне фото
Виставка різьблених скринь
Східна, Західна , Центральна частини Бойківщини, як і Прикарпатська та Закарпатська, мають деякі відмінності у народному будівництві та побуті.
Хата з села Сімерки Закарпатської області(поч.20ст.)
Панорама
В експозиції «Закарпаття» представлено три варіанти народного житла закарпатських бойків - хати із сіл Рекіти, Розтоки, Синевірська Поляна Міжгірського району, а також виробнича і господарські споруди - млин, стайня і пчолинок із села Пилипець цього ж району.
Садиба з села Медведівці, Закарпатська область(кін.19-поч.20ст.)
Садиба з села Теребля Закарпатської області(18ст.)
На сході області, в Рахівському районі проживають гуцули. Основна територія їх розселення знаходиться в Івано-Франківській і Чернівецькій областях, тому ця підзона розташована в експозиції «Гуцульщина».
"Синенька"
Фото
Гуцульщина-особливий реґіон України, тут в силу різних обставин, сформувався специфічний побут та спосіб господарювання, збереглись унікальні зразки матеріальної і духовної культури та мистецькі традиції.
Цікавий інтерєр
Села розташовуються в долинах річок, мають численні присілки, збудовані по навколишніх горах, часто на великій відстані одне від одного.
Камяна огорожа
Хата з села Теребля Закарпатської області(18ст.)
У гуцулів відповідно до роду їхніх занять, природних умов та етнокультурних традицій сформувався відкритий двір із непов’язаними будівлями та замкнутий двір - гражда.
В музеї представлени всі типи гуцульських будинків, серед яких особливо виділяються гражда та колиба.
Симпатична
Храм.Профіль
Гражда - будинок у вигляді замкнутого двору, складається з хати на дві половини з коморами, оточеними низькими прибудовами - притулами, і двох дворів: «чистого» та господарського. Всі будівлі з’єднані стінами з дахами - навісами. Двір викладено великими кам’яними плитами.
Десь на околиці..
Колиба - восьмигранна будівля - один із архаїчних типів житла. Стіни рублені зі смерекових колод, сім граней утворюють стіни, а восьма - двері, щілини між вінцями утеплено мохом.
Хата з с. Шепіт Косівського р-ну Івано-Франківської обл.(1843р.)
Міні-особняк)
Максі-особняк
А на черзі у нас Полісся...
Фото
Експозиція "Полісся" в Національному музеї народної архітектури та побуту України являє собою унікальний історико-архітектурний комплекс, до складу якого увійшли рідкісні дерев’яні споруди, зведені у ХVІ - ХІХ ст. Їх було виявлено музейними науковцями у різних селах північної частини України.
Не вистачає курячих ніжок...
Погода тим часом різко змінилась в гіршу сторону,шалений вітер прямо таки вимітав відвідувачів з території музею.Ми поспіхом намагались обійти ще небачені експонати...
Моторошно!
Поліські вітряки
Експозиція послідовно знайомить відвідувачів із ошатними садибами, що утворюють три підрегіони - Лівобережне, Середнє і Західн Полісся. Усе тут дихає минулим - давні зрубні житла, господарські й технічні споруди, зведені з кругляка, плах або брусів. У переважній більшості вони мають необмащені відкриті фасади, що наочно засвідчують шляхи ґенези сільської будівельної традиції.
Кліть із с. Березового Рокитнівського р-ну Рівненської обл.(19ст.)
Саме тут, на Поліссі, представлено різні технічні прийоми і технології зведення споруд. Вони у способах виготовлення покрівлі - соломою парками, "під тичку", дерев’яними драницями або колотою вручну дошкою; у різних типах дахів, волокових вікнах, пройоми яких вибрані в одному або двох вінцях.
Воскресенська церква з дзвіницею із села Кисоричі, Рівненська область(18ст.)
Погріб(?)
Місцеві хати зберегли для нас й різні архаїчні конструкції печей - курного і напівкурного опалення та пов’язані з ним унікальні освітлювальні пристрої - "посвєти", "лучнікі", "мешкі".
Пасіка
У центрі експозиції розмішено комплекс сакральних споруд, зведених із соснового кругляка і вивершених давніми шатровими дахами. Тут церква, каплиця й дзвіниця, у яких законсервувалися давні традиції поліської будівельної школи.
Екземпляр
Воскресенська церква
На околицях експозиції групами або окремо розташувалися вітряки шатрового, стовпового або козлового типів.
Експозиція "Полісся" плавно переходить у наступну зону- "Полтавщина і Слобожанщина".
Хата. Кінець ХІХ ст. с.Мамекине Чернігівської обл
Експозиція розгорнута на площі 10 га.Тут представлені : вітряк, 8 хат , кузня, погріб, саж ( приміщення для відгодовування свиней ) , комора, клуня ( місце для обмолоту, та провіювання зерна), курінь або половник (тут готували їжу худобі, птиці), повітка (в одній частині тримали свійських тварин, в другій була майстерня), погрібник, курник), гончарна піч, колодязі,гамазей ( громадське зернохранилище).
"Плетенка"
"Полтавщина і Слобожанщина"
Полтавщина і Слобожанщина входили ще до складу Київської Русі. Упродовж століть цей край, зазнаючи спустошливих набігів кочових племен, був малолюдним (особливо землі на схід від Полтави).
Будівля
На Полтавщині, як і в цілому на Слобожанщині, хати будували «в шули» та зрубні. Широкого розповсюдження набули мазанки й глинобитні з переважанням трикамерного житла. Помешкання відзначалося особливою ошатністю, із значною кількістю декоративних оздоб.
Вітряк.З табличкою...
А далі почало накрапати-експозиції "Південь України" та "Сучасне село" здались нам чомусь не настільки цікавими щоб там затримуватись надовго,тому вони збереглись більше в нашій памяті ніж на карті памяті фотоапарата).Короче,пробігали ми їх в реально швидкому темпі!
Ще декілька "крилатих"
Козацька стрижка "під горшок")
В цілому було класно,-декілька годин промайнули майже непомітно(потім ноги трохи нагадали про себе).А закінчили ми прогулянку гарненькими посиденьками на ганку симпатичної деревяної хатини-експоната,вечеряючи та слухаючи барабанний дріб дощу по криші...
Фото
Інформація з http://pyrohiv.com.ua/ua/
Експозиція «Карпати» розташована в музеї на трьох пагорбах, порослих смереками і буками, займає площу 35га, яка за характером ландшафту нагадує природні умови місцевостей, в яких були зведені житлові, господарські, виробничі і культові споруди з Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей.
Кузня
В експозиції встановлено кращі зразки житлових, господарських, виробничих і культових будівель, показано особливості планування поселень, типи садиб, малі архітектурні форми.
Млин
Територія "Карпат" в свою чергу умовно поділена ще на окремі зони-Лемківщина,Гуцульщина,Буковина,Покуття,Бойківщина.Деякі джерела виділяють три основні зони:Карпати,Гуцульщина та Буковина.Нам це було не настільки важливо...
Гуцульська садиба-гражда
Камяний фундамент
Оригінальні пам’ятки народної архітектури утворюють 18 садибних комплексів, в яких демонструються чисельні предмети хатнього вжитку, знаряддя праці, вироби народних майстрів. Кожен експонат засвідчує мистецьку культуру гуцулів, бойків, лемків, долинян та інших етнографічних груп регіону.
Колиба(?)
От де живе Санта!
В експозиції «Закарпаття» об’єднані в архітектурний природний ансамбль садиби відтворюють своєрідність забудови поселень різних етнографічних груп населення Закарпатської області: долинян, лемків, бойків, гуцулів.
Садиба з села Липовиця, Івано-Франківська область
Житло долинян (населення рівнинних і передгірських районів) представлено в експозиції садибами із сіл Стеблівка Хустського, Теребля Тячівського та Медведівці Мукачівського районів.
Церква з с. Канора Воловецького р-ну Закарпатської обл.(1792р.)
На захід від річки Уж, в межах Перечинського і частково Великоберезнянського районів, проживають лемки. Забудова лемківських сіл, їх планування диктувалися особливостями рельєфу, наявністю ріки, потоків, висотою гір, залежали від характеру селянського господарства, форм землекористування, традицій, густоти населення.
Село
Церква св. Покрови(1792р.)
До цього часу кожне село зберігає поділ на частини, які зафіксували свої давні назви і збереглися в назвах окремих «гуштаків» (кутків). Шляхом об'єднання окремих кутків утворювалося багатодвірне село - з церквою на підвищенні та адміністративною управою.
Хрест
Інтерєр хати
Бойки - етнографічна група українців, яка мешкає у центральній і частково в західній частині Українських Карпат.
Фото
Етнічну своєрідність бойків визначили особливості їхньої матеріальної і духовної культури.Житло і господарські будівлі, які зводили із масивних колод, брусів, пластин, не білили, покривали чотирисхилим дахом, опалювали глинобитними курними «по-чорному» або напівкурними печами.
Сонячне фото
Виставка різьблених скринь
Східна, Західна , Центральна частини Бойківщини, як і Прикарпатська та Закарпатська, мають деякі відмінності у народному будівництві та побуті.
Хата з села Сімерки Закарпатської області(поч.20ст.)
Панорама
В експозиції «Закарпаття» представлено три варіанти народного житла закарпатських бойків - хати із сіл Рекіти, Розтоки, Синевірська Поляна Міжгірського району, а також виробнича і господарські споруди - млин, стайня і пчолинок із села Пилипець цього ж району.
Садиба з села Медведівці, Закарпатська область(кін.19-поч.20ст.)
Садиба з села Теребля Закарпатської області(18ст.)
На сході області, в Рахівському районі проживають гуцули. Основна територія їх розселення знаходиться в Івано-Франківській і Чернівецькій областях, тому ця підзона розташована в експозиції «Гуцульщина».
"Синенька"
Фото
Гуцульщина-особливий реґіон України, тут в силу різних обставин, сформувався специфічний побут та спосіб господарювання, збереглись унікальні зразки матеріальної і духовної культури та мистецькі традиції.
Цікавий інтерєр
Села розташовуються в долинах річок, мають численні присілки, збудовані по навколишніх горах, часто на великій відстані одне від одного.
Камяна огорожа
Хата з села Теребля Закарпатської області(18ст.)
У гуцулів відповідно до роду їхніх занять, природних умов та етнокультурних традицій сформувався відкритий двір із непов’язаними будівлями та замкнутий двір - гражда.
В музеї представлени всі типи гуцульських будинків, серед яких особливо виділяються гражда та колиба.
Симпатична
Храм.Профіль
Гражда - будинок у вигляді замкнутого двору, складається з хати на дві половини з коморами, оточеними низькими прибудовами - притулами, і двох дворів: «чистого» та господарського. Всі будівлі з’єднані стінами з дахами - навісами. Двір викладено великими кам’яними плитами.
Десь на околиці..
Колиба - восьмигранна будівля - один із архаїчних типів житла. Стіни рублені зі смерекових колод, сім граней утворюють стіни, а восьма - двері, щілини між вінцями утеплено мохом.
Хата з с. Шепіт Косівського р-ну Івано-Франківської обл.(1843р.)
Міні-особняк)
Максі-особняк
А на черзі у нас Полісся...
Фото
Експозиція "Полісся" в Національному музеї народної архітектури та побуту України являє собою унікальний історико-архітектурний комплекс, до складу якого увійшли рідкісні дерев’яні споруди, зведені у ХVІ - ХІХ ст. Їх було виявлено музейними науковцями у різних селах північної частини України.
Не вистачає курячих ніжок...
Погода тим часом різко змінилась в гіршу сторону,шалений вітер прямо таки вимітав відвідувачів з території музею.Ми поспіхом намагались обійти ще небачені експонати...
Моторошно!
Поліські вітряки
Експозиція послідовно знайомить відвідувачів із ошатними садибами, що утворюють три підрегіони - Лівобережне, Середнє і Західн Полісся. Усе тут дихає минулим - давні зрубні житла, господарські й технічні споруди, зведені з кругляка, плах або брусів. У переважній більшості вони мають необмащені відкриті фасади, що наочно засвідчують шляхи ґенези сільської будівельної традиції.
Кліть із с. Березового Рокитнівського р-ну Рівненської обл.(19ст.)
Саме тут, на Поліссі, представлено різні технічні прийоми і технології зведення споруд. Вони у способах виготовлення покрівлі - соломою парками, "під тичку", дерев’яними драницями або колотою вручну дошкою; у різних типах дахів, волокових вікнах, пройоми яких вибрані в одному або двох вінцях.
Воскресенська церква з дзвіницею із села Кисоричі, Рівненська область(18ст.)
Погріб(?)
Місцеві хати зберегли для нас й різні архаїчні конструкції печей - курного і напівкурного опалення та пов’язані з ним унікальні освітлювальні пристрої - "посвєти", "лучнікі", "мешкі".
Пасіка
У центрі експозиції розмішено комплекс сакральних споруд, зведених із соснового кругляка і вивершених давніми шатровими дахами. Тут церква, каплиця й дзвіниця, у яких законсервувалися давні традиції поліської будівельної школи.
Екземпляр
Воскресенська церква
На околицях експозиції групами або окремо розташувалися вітряки шатрового, стовпового або козлового типів.
Експозиція "Полісся" плавно переходить у наступну зону- "Полтавщина і Слобожанщина".
Хата. Кінець ХІХ ст. с.Мамекине Чернігівської обл
Експозиція розгорнута на площі 10 га.Тут представлені : вітряк, 8 хат , кузня, погріб, саж ( приміщення для відгодовування свиней ) , комора, клуня ( місце для обмолоту, та провіювання зерна), курінь або половник (тут готували їжу худобі, птиці), повітка (в одній частині тримали свійських тварин, в другій була майстерня), погрібник, курник), гончарна піч, колодязі,гамазей ( громадське зернохранилище).
"Плетенка"
"Полтавщина і Слобожанщина"
Полтавщина і Слобожанщина входили ще до складу Київської Русі. Упродовж століть цей край, зазнаючи спустошливих набігів кочових племен, був малолюдним (особливо землі на схід від Полтави).
Будівля
На Полтавщині, як і в цілому на Слобожанщині, хати будували «в шули» та зрубні. Широкого розповсюдження набули мазанки й глинобитні з переважанням трикамерного житла. Помешкання відзначалося особливою ошатністю, із значною кількістю декоративних оздоб.
Вітряк.З табличкою...
А далі почало накрапати-експозиції "Південь України" та "Сучасне село" здались нам чомусь не настільки цікавими щоб там затримуватись надовго,тому вони збереглись більше в нашій памяті ніж на карті памяті фотоапарата).Короче,пробігали ми їх в реально швидкому темпі!
Ще декілька "крилатих"
Козацька стрижка "під горшок")
В цілому було класно,-декілька годин промайнули майже непомітно(потім ноги трохи нагадали про себе).А закінчили ми прогулянку гарненькими посиденьками на ганку симпатичної деревяної хатини-експоната,вечеряючи та слухаючи барабанний дріб дощу по криші...
Фото
Інформація з http://pyrohiv.com.ua/ua/