Грузія 2013.Частина 5. Тбілісі:знайомство
Тбілісі зустріло нас по-осінньому похмурим та прохолодним ранком."Сонячна" Грузія знову здивувала.На цей раз сюрприз був не з приємних...
Після нічного переїзду хотілось відіспатись-потяг Кутаїсі-Тбілісі не вирізнявся комфортом,не було навіть кипяточку щоб заварити чаю(про готову каву мовчу взагалі).
Фонтан біля станції метро Авлабарі
Взагалі,в потязі ми зутріли єдиного,за весь час перебування в Грузії,неприязного грузина.Він був одним з провідників...
Доречі,підйом у потязі роблять не за пів години,а хвилин за 10 до прибуття і ти сонний,під крики "бістро,бістро"(кричали по-грузинськи,але я думаю суть було такою)) пробуєш зібратись,роздуплитись,збігати в туалет,зібрати постіль..Корочше-жесть!
Вірменський храм Нор Ечміадзін(1806-1809рр)
Одразу на вокзалі посьорбали кави-чаю..Захотілось трохи розвіятись після нічної тряски.Поблизу з/д вокзалу є продуктовий ринок.Побрели туди.Знайшлои досить смачну свіжу чурчхелу-всього по 1ларі/шт,більше за таку ціну не бачили ніде.Поснідали місцевим смаколиком.
На подвірї храму Нор Ечміадзін
В іншому місці нам запропонували вино.Продегустували-сподобалось,взяли по літрі(червоного і білого) "для розгону".Розганятись потрібно було з чимось,тому прикупили ще сулугуні та вурди(овечий сир).От щодо вурди-то окрема історія...
Підозріло дорогий сир я настояв брати без проби-на фарт..Не пофартило.Не знаю як ми не почули міцного запаху коли нам цей сир клали в пакет,але вже коли ми присіли на лавочках щоб посмакувати купленим тут я зрозумів-щось не те!
Смерділо так,що навіть чотири пакети не помагали!В подальшому нам засмерділо і кімнату в хостелі(прийшлось виставити цей "делікатес" за вікно).В літак з собою посоромились брати-залишили вурду хазяїну хостела попередивши,що холодильник у нього набуде неповторнох ароматів).
Такого там вдосталь..
Цікавість та жадібність трохи поборола огиду і я таки спробував трохи того сиру,-смак напевне такий нічого,та я його не надто й відчув через запах забивало в горлі.Руки відмивав шампунем у фонтані-помогло не з першого разу.Візьміть на замітку-сири при покупці хоча б нюхайте!)
Вразив контраст на вулицях-поміж звичайних будинків стояли страшнющі розвалини,немов після землетрусу,та що вразило вкрай-вони були жилими!
Білизна на "балконі".Тут живуть
Гуляючи по таких от колоритних вуличках відчуваєш себе неначе в зоні активних воєнних дій...
"Елітний район"
Зате на вулицях досить чисто-то тут то там стоять смітники,біля розвалюх валяються мішки,швидше за все з будівельним сміттям,а "засилля"бутилок та обгорток-целофанів не спостерігається..Є чому повчитись!
Оглядини
Типовий контраст
Потроху тягнуло на сон-червоне вино було смачніше білого,ним ми почастувались вдосталь,та й попередній насичений день плюс сіра погода робили свою справу..Вирішили гуляти до обіду-заселення в хостел було з 12.30- раніше якось не хотілось навязуватись,а пізніше-не було сили)
"Мохова стіна"
В запасі було ще більше двох годин-захотілось хоча б поверхнево оглянути стару частину міста.Попрямували в сторону з якої виднілось "щось"(як виявилось потім-фортеця Нарікала).
Горлиця
Виходимо прямо на новозакладений парк(роботи тривають там і досі).Красиво,цікаво,багато деталей для розгляду.Одразу ж навпроти-міст Миру.
Парк "Ріке"
Якщо не помиляюсь,парк називається "Ріке",має форму Грузії,а доріжками-стежинками поділений на "регіони".Різноманітні цікаві фігурки,креативні лавочки та площадки справді несуть в собі щось "високоєвропейське".Ріка Кура обмежує розміри "Ріке" своїми водами,одразу за нею видніється стара забудова міста,храми,а ще далі,на горі-фортеця.
Старий Тбілісі
Багатий на цікавинки район
Недільний ранок великою кількістю відвідувачів не вирізнявся-спали ще напевне люди,чи по храмах порозходились.Туди-сюди по території парку снувала охорона та працівники в формі.Один з працівників підійшов до камяної стіни,прошептав якесь заклинання чи натиснув секретну кнопку-і сніта відкрилась прихованими дверима.Чоловяга зник всередині-тільки профіль здалеку й встиг "піймати").
"Сезам,відкрийся!"
Бродити по парку і фотати його експонати-ось якою була наша місія наступних хвилин двадцять.
Білий рояль
Дуже багато експонатів-лавочок,кумедних стільців,столиків,каналізаційних люків(з трояндочкою на поверхні) виконані із білого каменю-що за камінь-не знаю.Багацько таких каменюк просто валяються повсюду-великі для дизайну,із меленьких викладають на спеціальних площадках різноманітні слова-символи..
Міст Миру
Красота і практичність
А зверху за цим всім із своєї резиденції спостерігає президент.Жартують що вечорами він бавиться перемикаючи пультом підсвітку на мості Миру..Можливо й так-нехай тішится,аби людям було де відпочити і на що подивитись.
Авлабарська резиденція(2004-2009рр)
Взагалі фотками в парку ми дуже мало-більше розглядали та оглядали.Насправді ж у "Ріке" дуже багато цікавих деталей які заслуговують на увагу гостей та відпочиваючих та всього не назнімаєш-треба щось і в голові залишити)
Космічні обєкти-це культурно-розважальний центр з концертним залом.Жесть!
Храм Сіоні на протилежному боці Кури
Далі потихеньку прямуємо в сторону важливої памятки Тбілісі-храму Метехі,знімаючи по дорозі все,що нас зацікавило.
Храм Метехі
Симпатичний райончик
Майже фортеця
Міст Метехі
Пристройки внизу храмового муру
Метехський замок - старовинна цитадель і резиденція грузинських царів на лівому березі Кури. Поряд з палацом ймовірно в XII ст. був побудований храм святої Богородиці. В історичних джерелах Метехи згадується з XIII ст. У цьому храмі молилася цариця Тамара.
Метехі на реставрації
У 1235 р. під час навали монголів Метехський храм і палац зруйнували. У 1278-1289 рр. храм був відновлений. Протягом 15-го ст. він був знову зруйнований, цього разу персами. У XVI-XVII ст. грузинські царі перебудовували Метехи. Храм ремонтувався в середині XIX століття, корінна реконструкція здійснена в 1987 році.
Храм Метехі
На поч. XIX століття старі укріплення довкола храму були розібрані і на їх місці побудована в'язниця. До революції в Метехськом замку відбував ув'язнення і А.М. Горький. У 1959 році у зв'язку з благоустроєм міста Метехський замок був знесений. Метехський храм як пам'ятник древньої грузинської культури знаходиться під охороною держави.
Кура.Вид з території храму
Під склепіннями храму Метехи похована перша грузинська мучениця - цариця Шушаника Ранська, вбита мужем-вогнепоклонником в V столітті н.е.
Внизу,перед храмом,стоїть бронзова кінна статуя засновника міста-Вахтанга Горгасалі.
Вахтанг і Старий Тбілісі
В храмі було людно..Та що там "людно"-вірян було більш ніж достатньо.Хто молився,хто слухав,хто сповідався.Доречі сповідають там не так як у нас(сам не сповідався ще з школи,але процедуру знаю)- тут віруючий пише свої гріхи на бумазі і віддає її священнику,а той в свою чергу зачитує їх над особою що сповідається а потім просто рве бумагу,відпускаючи таким чином гріхи.Чи відбувають грішники покуту і яку-не знаю...
Суровий вершник
Храм на краю обриву
А ще площа навколо памятника Вахтангу служить чудовою оглядовою площадкою з якої можна поверхнево ознайомитись з старою частиною міста.
Вид на фортецю Нарікала
Храм поміж домами
Знамениті сірчані лазні
Оглянувши територію звисока вирішуємо ще не спішити до хостелу а пройтись таки в сторону фортеці(без підйому на неї),щоб збити оскому перед тим як ми покинемо цей район(з майбутнім поверненням ,звичайно ж).
Стіна фортеці.Вид з території ботанічного саду
Прямуємо в сторону ботанічного саду,попередньо не знаючи що він там є).Вирішуємо зайти на територію- 1ларі/чол не так вже й багато.Правда нічого "екстра" там не побачили,але прогулялись непогано.
Обриви
Ботанічний сад розкинувся біля підніжжя гори на якій стоїть Нарікала.Що побачили?Багато зелені,мало цвіту(тюльпани,гліцинія,ще якісь кущі),потічок який місцями утворував а-ля міні водоспадики.Найцікавішим обєктом став водоспад який спадав зверху при вході до саду.Щоб ним помилуватись можна й не заходити на територію ботанічного.
На краю...Ризиковано.
Ті самі тюльпани)
Ботанічний сад у Тбілісі отримав свій статус у 1845р і являється найстарішим бот-садом у Грузії.Територія яку він займає складає 98га(128га?)
Ще раз фортечні мури
Храм-новобуд на зумі...
Признаюсь-прогулянка без цілі по стежках-доріжках поміж дерев і кущів вимотала нас ще більше..Потрібно було повертатись назад.З відвідувачів саду ми були напевне на цей час єдиними,а охорони при вході вистачило б на приборкання невеликого мітингу.
Новий храм та залишки старих мурів
Повернулись в район сірчаних бань щоб подихати "тухлими яйцями" та підкріпитись заодно.Получилось непогано.Димок що йшов з коминів на кришах бань свідчив про те,що клієнти десь там,внизу ,получають насолоду та користь від процесу парення...
Комплекс сірчаних бань в районі Абанотубані
Теплі сірчисті джерела зіграли важливу роль у виборі місця для будівництва Тбілісі. Навіть свою назву місто отримало від слова «тбілі» («тфілі»), що означає «теплий». Теплі (тем-ра вихідної води досягає 37°) джерела в цьому місці завжди служили місцем купання для мешканців. Надалі місце було упорядковано і забудовано окремими банями. Сформований комплекс облаштованих бань існував принаймні під час руйнівного набігу на Тбілісі Ага Мухаммед-хана в 1795 р., хоча існують свідчення наявності окремих упорядкованих лазень, датованих ще XVI ст. За час існування міста лазні руйнувалися, відбудовувалися, розбудовувалися та перейменовувались багато раз.
Банні куполи
Архітектура лазень - традиційна, східна, в основному, перська. Самі лазні є дуже низькими приземкуватими будівлями і знаходяться, з точки зору стороннього спостерігача, під землею, зовні видно тільки склепінні напівкруглі купола, так що туристи ходять прямо по дахах бань. Зверху купол, як правило, закінчується невеликою башточкою з прорізами. Стіни бань зроблені з цегли, підлога і звичайні ванни - з плит місцевого сірого пористого каменю. Дорожчі номери і ванни в них оздоблені мармуром.
Орбеліанівська(Блакитна)лазня(1911р.).Далі-мінарет мечеті
Блакитна лазня-це висока окремостояча споруда, прикрашена стрілчастим фасадом і бічними мінаретами, оздоблена строкатими кахлями.На стіні висить дошка з словами Пушкіна(хвалить тбіліські лазні!).
Орбеліанівська(Блакитна)лазня.Декор екстерєру
В лазні можна замовити як загальну(окремо чоловічі і жіночі)так і окрему кімнату(буде дорожче,але комфорт і умови набагато кращі!).
Фото
Ще раз Блакитна
Підкріпившись беремо штурмом останню "доготельну" ціль-водоспад.
Вода летить,шумить і бризгає в обєктив.Замочивши штани та взуття,заліпивши обєктив,задоволений відходжу в сторону)
Потік
Ми
Остаточно "садимо" батарею фотика і з почуттям виконаного обовязку прямуємо в бік станції метро.В недалекому майбутньому нас чекає душ,гарячий чай та мягка постіль...
Водоспад
Вода
Ще один міні-водоспадик
Після нічного переїзду хотілось відіспатись-потяг Кутаїсі-Тбілісі не вирізнявся комфортом,не було навіть кипяточку щоб заварити чаю(про готову каву мовчу взагалі).
Фонтан біля станції метро Авлабарі
Взагалі,в потязі ми зутріли єдиного,за весь час перебування в Грузії,неприязного грузина.Він був одним з провідників...
Доречі,підйом у потязі роблять не за пів години,а хвилин за 10 до прибуття і ти сонний,під крики "бістро,бістро"(кричали по-грузинськи,але я думаю суть було такою)) пробуєш зібратись,роздуплитись,збігати в туалет,зібрати постіль..Корочше-жесть!
Вірменський храм Нор Ечміадзін(1806-1809рр)
Одразу на вокзалі посьорбали кави-чаю..Захотілось трохи розвіятись після нічної тряски.Поблизу з/д вокзалу є продуктовий ринок.Побрели туди.Знайшлои досить смачну свіжу чурчхелу-всього по 1ларі/шт,більше за таку ціну не бачили ніде.Поснідали місцевим смаколиком.
На подвірї храму Нор Ечміадзін
В іншому місці нам запропонували вино.Продегустували-сподобалось,взяли по літрі(червоного і білого) "для розгону".Розганятись потрібно було з чимось,тому прикупили ще сулугуні та вурди(овечий сир).От щодо вурди-то окрема історія...
Підозріло дорогий сир я настояв брати без проби-на фарт..Не пофартило.Не знаю як ми не почули міцного запаху коли нам цей сир клали в пакет,але вже коли ми присіли на лавочках щоб посмакувати купленим тут я зрозумів-щось не те!
Смерділо так,що навіть чотири пакети не помагали!В подальшому нам засмерділо і кімнату в хостелі(прийшлось виставити цей "делікатес" за вікно).В літак з собою посоромились брати-залишили вурду хазяїну хостела попередивши,що холодильник у нього набуде неповторнох ароматів).
Такого там вдосталь..
Цікавість та жадібність трохи поборола огиду і я таки спробував трохи того сиру,-смак напевне такий нічого,та я його не надто й відчув через запах забивало в горлі.Руки відмивав шампунем у фонтані-помогло не з першого разу.Візьміть на замітку-сири при покупці хоча б нюхайте!)
Вразив контраст на вулицях-поміж звичайних будинків стояли страшнющі розвалини,немов після землетрусу,та що вразило вкрай-вони були жилими!
Білизна на "балконі".Тут живуть
Гуляючи по таких от колоритних вуличках відчуваєш себе неначе в зоні активних воєнних дій...
"Елітний район"
Зате на вулицях досить чисто-то тут то там стоять смітники,біля розвалюх валяються мішки,швидше за все з будівельним сміттям,а "засилля"бутилок та обгорток-целофанів не спостерігається..Є чому повчитись!
Оглядини
Типовий контраст
Потроху тягнуло на сон-червоне вино було смачніше білого,ним ми почастувались вдосталь,та й попередній насичений день плюс сіра погода робили свою справу..Вирішили гуляти до обіду-заселення в хостел було з 12.30- раніше якось не хотілось навязуватись,а пізніше-не було сили)
"Мохова стіна"
В запасі було ще більше двох годин-захотілось хоча б поверхнево оглянути стару частину міста.Попрямували в сторону з якої виднілось "щось"(як виявилось потім-фортеця Нарікала).
Горлиця
Виходимо прямо на новозакладений парк(роботи тривають там і досі).Красиво,цікаво,багато деталей для розгляду.Одразу ж навпроти-міст Миру.
Парк "Ріке"
Якщо не помиляюсь,парк називається "Ріке",має форму Грузії,а доріжками-стежинками поділений на "регіони".Різноманітні цікаві фігурки,креативні лавочки та площадки справді несуть в собі щось "високоєвропейське".Ріка Кура обмежує розміри "Ріке" своїми водами,одразу за нею видніється стара забудова міста,храми,а ще далі,на горі-фортеця.
Старий Тбілісі
Багатий на цікавинки район
Недільний ранок великою кількістю відвідувачів не вирізнявся-спали ще напевне люди,чи по храмах порозходились.Туди-сюди по території парку снувала охорона та працівники в формі.Один з працівників підійшов до камяної стіни,прошептав якесь заклинання чи натиснув секретну кнопку-і сніта відкрилась прихованими дверима.Чоловяга зник всередині-тільки профіль здалеку й встиг "піймати").
"Сезам,відкрийся!"
Бродити по парку і фотати його експонати-ось якою була наша місія наступних хвилин двадцять.
Білий рояль
Дуже багато експонатів-лавочок,кумедних стільців,столиків,каналізаційних люків(з трояндочкою на поверхні) виконані із білого каменю-що за камінь-не знаю.Багацько таких каменюк просто валяються повсюду-великі для дизайну,із меленьких викладають на спеціальних площадках різноманітні слова-символи..
Міст Миру
Красота і практичність
А зверху за цим всім із своєї резиденції спостерігає президент.Жартують що вечорами він бавиться перемикаючи пультом підсвітку на мості Миру..Можливо й так-нехай тішится,аби людям було де відпочити і на що подивитись.
Авлабарська резиденція(2004-2009рр)
Взагалі фотками в парку ми дуже мало-більше розглядали та оглядали.Насправді ж у "Ріке" дуже багато цікавих деталей які заслуговують на увагу гостей та відпочиваючих та всього не назнімаєш-треба щось і в голові залишити)
Космічні обєкти-це культурно-розважальний центр з концертним залом.Жесть!
Храм Сіоні на протилежному боці Кури
Далі потихеньку прямуємо в сторону важливої памятки Тбілісі-храму Метехі,знімаючи по дорозі все,що нас зацікавило.
Храм Метехі
Симпатичний райончик
Майже фортеця
Міст Метехі
Пристройки внизу храмового муру
Метехський замок - старовинна цитадель і резиденція грузинських царів на лівому березі Кури. Поряд з палацом ймовірно в XII ст. був побудований храм святої Богородиці. В історичних джерелах Метехи згадується з XIII ст. У цьому храмі молилася цариця Тамара.
Метехі на реставрації
У 1235 р. під час навали монголів Метехський храм і палац зруйнували. У 1278-1289 рр. храм був відновлений. Протягом 15-го ст. він був знову зруйнований, цього разу персами. У XVI-XVII ст. грузинські царі перебудовували Метехи. Храм ремонтувався в середині XIX століття, корінна реконструкція здійснена в 1987 році.
Храм Метехі
На поч. XIX століття старі укріплення довкола храму були розібрані і на їх місці побудована в'язниця. До революції в Метехськом замку відбував ув'язнення і А.М. Горький. У 1959 році у зв'язку з благоустроєм міста Метехський замок був знесений. Метехський храм як пам'ятник древньої грузинської культури знаходиться під охороною держави.
Кура.Вид з території храму
Під склепіннями храму Метехи похована перша грузинська мучениця - цариця Шушаника Ранська, вбита мужем-вогнепоклонником в V столітті н.е.
Внизу,перед храмом,стоїть бронзова кінна статуя засновника міста-Вахтанга Горгасалі.
Вахтанг і Старий Тбілісі
В храмі було людно..Та що там "людно"-вірян було більш ніж достатньо.Хто молився,хто слухав,хто сповідався.Доречі сповідають там не так як у нас(сам не сповідався ще з школи,але процедуру знаю)- тут віруючий пише свої гріхи на бумазі і віддає її священнику,а той в свою чергу зачитує їх над особою що сповідається а потім просто рве бумагу,відпускаючи таким чином гріхи.Чи відбувають грішники покуту і яку-не знаю...
Суровий вершник
Храм на краю обриву
А ще площа навколо памятника Вахтангу служить чудовою оглядовою площадкою з якої можна поверхнево ознайомитись з старою частиною міста.
Вид на фортецю Нарікала
Храм поміж домами
Знамениті сірчані лазні
Оглянувши територію звисока вирішуємо ще не спішити до хостелу а пройтись таки в сторону фортеці(без підйому на неї),щоб збити оскому перед тим як ми покинемо цей район(з майбутнім поверненням ,звичайно ж).
Стіна фортеці.Вид з території ботанічного саду
Прямуємо в сторону ботанічного саду,попередньо не знаючи що він там є).Вирішуємо зайти на територію- 1ларі/чол не так вже й багато.Правда нічого "екстра" там не побачили,але прогулялись непогано.
Обриви
Ботанічний сад розкинувся біля підніжжя гори на якій стоїть Нарікала.Що побачили?Багато зелені,мало цвіту(тюльпани,гліцинія,ще якісь кущі),потічок який місцями утворував а-ля міні водоспадики.Найцікавішим обєктом став водоспад який спадав зверху при вході до саду.Щоб ним помилуватись можна й не заходити на територію ботанічного.
На краю...Ризиковано.
Ті самі тюльпани)
Ботанічний сад у Тбілісі отримав свій статус у 1845р і являється найстарішим бот-садом у Грузії.Територія яку він займає складає 98га(128га?)
Ще раз фортечні мури
Храм-новобуд на зумі...
Признаюсь-прогулянка без цілі по стежках-доріжках поміж дерев і кущів вимотала нас ще більше..Потрібно було повертатись назад.З відвідувачів саду ми були напевне на цей час єдиними,а охорони при вході вистачило б на приборкання невеликого мітингу.
Новий храм та залишки старих мурів
Повернулись в район сірчаних бань щоб подихати "тухлими яйцями" та підкріпитись заодно.Получилось непогано.Димок що йшов з коминів на кришах бань свідчив про те,що клієнти десь там,внизу ,получають насолоду та користь від процесу парення...
Комплекс сірчаних бань в районі Абанотубані
Теплі сірчисті джерела зіграли важливу роль у виборі місця для будівництва Тбілісі. Навіть свою назву місто отримало від слова «тбілі» («тфілі»), що означає «теплий». Теплі (тем-ра вихідної води досягає 37°) джерела в цьому місці завжди служили місцем купання для мешканців. Надалі місце було упорядковано і забудовано окремими банями. Сформований комплекс облаштованих бань існував принаймні під час руйнівного набігу на Тбілісі Ага Мухаммед-хана в 1795 р., хоча існують свідчення наявності окремих упорядкованих лазень, датованих ще XVI ст. За час існування міста лазні руйнувалися, відбудовувалися, розбудовувалися та перейменовувались багато раз.
Банні куполи
Архітектура лазень - традиційна, східна, в основному, перська. Самі лазні є дуже низькими приземкуватими будівлями і знаходяться, з точки зору стороннього спостерігача, під землею, зовні видно тільки склепінні напівкруглі купола, так що туристи ходять прямо по дахах бань. Зверху купол, як правило, закінчується невеликою башточкою з прорізами. Стіни бань зроблені з цегли, підлога і звичайні ванни - з плит місцевого сірого пористого каменю. Дорожчі номери і ванни в них оздоблені мармуром.
Орбеліанівська(Блакитна)лазня(1911р.).Далі-мінарет мечеті
Блакитна лазня-це висока окремостояча споруда, прикрашена стрілчастим фасадом і бічними мінаретами, оздоблена строкатими кахлями.На стіні висить дошка з словами Пушкіна(хвалить тбіліські лазні!).
Орбеліанівська(Блакитна)лазня.Декор екстерєру
В лазні можна замовити як загальну(окремо чоловічі і жіночі)так і окрему кімнату(буде дорожче,але комфорт і умови набагато кращі!).
Фото
Ще раз Блакитна
Підкріпившись беремо штурмом останню "доготельну" ціль-водоспад.
Вода летить,шумить і бризгає в обєктив.Замочивши штани та взуття,заліпивши обєктив,задоволений відходжу в сторону)
Потік
Ми
Остаточно "садимо" батарею фотика і з почуттям виконаного обовязку прямуємо в бік станції метро.В недалекому майбутньому нас чекає душ,гарячий чай та мягка постіль...
Водоспад
Вода
Ще один міні-водоспадик