Язловець: одна із перлин Тернопілля
То була чудова поїздка з багатьма цікавими пунктами. Та окремі із них викликали справжнє захплення. Справді,на "якомусь-там" році поїздок Україною є ще ті місця,які можуть викликати захоплення. До переліку таких потрапив і Язловець-так званий "ключ Поділля",-важливий форпост в обороні південно-західних кордонів цих земель в часи правління Коріатовичів (14ст.).
Протягом 1947-1991рр. село називалось Яблунівка. Теж непогано.
У супроводі ароматного бузку
Мури та вежа замку
Наприк. ХІV ст. в урочищі Язловця, поблизу торгового шляху “Вія Регія” було споруджено замок. Відтоді одна з гілок родини Абданків - Бучацьких стала постійно проживати у ньому. З часом їх прізвище змінилося на Язловецькі.
Язловецький замок належав різним магнатським сім’ям. Розміщений він на підвищеному горбі, нижче Подільського плато, в меандрі р. Вільховець, лівої притоки Стрипи.На північ від замку, нижче горба знаходилося місто, обгороджене стіною, що не дотикалася до замку. Твердиню було побудовано з двох частин : власне замок на найвищому і, водночас, найвужчому місці мису та дещо нижче, на захід - нижній замок, який включав також палац, побудований у ХVІІ ст.
Замкове подвір*я
Замкове подвір*я-2
Залишки мурів. Вид із..мурів
На думку більшості дослідників Язловецький замок є одним із найдавніших на Поділлі. В західному кут знаходилася башта, а поблизу воріт,замурованих в пол. ХVІ ст.,до північної стіни було прибудовано житловий будинок, біля якого знаходився глибокий колодязь.
У 1644-1658 рр. О. Конєцпольський оточує замок зі сходу, заходу і півдня зовнішнім оборонним поясом - нижнім замком. Східна частина нижнього замку складається з двох, з’єднаних стіною квадратних башт, одна з яких була надбрамною, з підйомним мостом; західна частина - з прямокутного двоповерхового казематного будинку з арочним проїздом посередині і двома наріжними бастіонами, до яких з заходу примикали довгі мури з бійницями і невеличкими овальними бастеями. За міцністю і оборонними засобами замок над Вільховцем вважається однією з найкращих фортець краю. Його ніколи не намагались здобути татари, не спокушалось на нього і козацьке військо.
Твердиню вкрила зелень
Весняне
Склеп? Грот? Гараж?)
Різьблений портал,як один із залишків декору
Лише через недбальство і бездарність командирів замок двічі здавали майже без бою туркам(1672 р., 1676 р.). У турецько-польській війні він був доведений до руїни і відбудований на поч. ХVІІІ ст. Яном Конєцпольським. Останні власники замку Любомирські, Понятовські не турбувалися про його вигляд і стан. Натомість розбудували і прикрасили палац (1746 р.), поряд заклали парк.
Наскрізний арковий прохід(проїзд) у вежі-донжоні
Комплекс нижнього замку з палацом
Вид на Язловець
Панорама незайманого лісу
У 1590р. М. Язловецький на протилежному від замку пагорбі збудував парафіяльний костел,за який буквально від моменту заснування активно судилися. У 1639 р. він став домініканським. Монахи заходилися будувати й монастир, який до наших днів не зберігся.Після переходу Язловця під Австрію, монахи переїжджають до Чорткова. Монастир і костел стають військовим складом. Лише у 1824 р.(1830р.?) львівський архієпископ домігся передачі костелу до парафії.
У XVII ст. до обох боків головного об’єму прибудували дві напівкруглих каплиці. Колись храм був оточений оборонним муром, залишки якого збереглися і дотепер. Фасади костелу прикрашають два різьблених ренесансних портали.
Фото
Вежа-донжон та в*їздні ворота на...третьому ярусі
Палац (1644-1659рр.; 18ст.) та двір
Герб на фронтоні
Прагматичні австрійці позбавили завмерлий Язловець статусу містечка. Власники часто змінювались, але палацом не переймались, тож він потроху занепадав. Коли Язловець успадкував барон Віктор Блажовський, то надав перевагу сусідньому селу Новосілки, в якому постійно мешкав. І, можливо, колишня резиденція Понятовських повторила б сумну долю багатьох шляхетських гнізд, якби не...
Порал із виходом у парк
Палац-монастир. Парковий фасад
А лицарі гуляють в парку. З Артуром..
Парк
Її звали Марцеліна Даровська,народилася у 1827 р.неподалік Умані. Належала до багатої шляхетської сім’ї. Після смерті чоловіка й сина вона вирішила присвятити життя Богові. Разом з Ю.Карською 1857 р. заснувала в Римі згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, щоб працювати над відродженням сім`ї, належно виховуючи молодих жінок. У 1862 р. з благословення папи Пія ІХ Марцеліна вирішує перенести Згромадження на Галичину. Вона прямує до Язловця і просить тодішнього його власника К. Блажовського подарувати палац і парк монастирю, при якому діятиме жіноча школа. Єдиною умовою барона було, аби сестри щороку безкоштовно брали на навчання одну бідну дівчинку із сусідніх сіл.
Гробниця Блаженної Марцеліни Даровської (1874р.)
Гробниця Марцеліни
Галерея-усипальниця сестер
Всередині склепу
Марцеліна здобула велику позику і швидко відновила занедбаний палац. Школа, де викладали монахині, вважалася однією з найкращих у краї, серед її учениць були онука барона Блажовського та донька Юзефа Пілсудського.
Якщо інші монастирі славились своїми чудотворними образами, то язловецький пишався чудотворною скульптурою Діви Марії. Її у 1883 р. виконав з каррарського мармуру скульптор Т. Сосновський. Молитви до статуї зцілили багатьох вірян, тож у 1939р. папський престол дав дозвіл на її коронацію. В оточенні чудової природи
Арка. Парковий портал
Палац / монастир+лікарня
Вежа замку
Совіти закрили монастир у 1946 р. та монахиням вдалося врятувати свою святиню - вони переправили чудотворну статую до Польщі. У монастирі розмістили протитуберкульозний санаторій, замок продовжував руйнуватись.
У 1996р. Папа Іоанн Павло ІІ проголосив М.Даровську блаженною, а через рік відновили монастир в Язловці. Щоправда, не в повному обсязі,-сестри займають ліве крило палацу, а протилежне продовжує утримувати лікарня. Чудодійна скульптура в Україну так і не повернулась, натомість виготовили її точну копію, що зайняла гідне місце у монастирській каплиці. Також при обителі функціонує кімната-музей засновниці Згромадження. Дзвіниця костелу Успіння Діви Марії
Костел Успіння Діви Марії (1590р.)
Декор у вигляді зеленої "чуприни"
У глибині парку ховається споруда, що одночасно нагадує церкву, склад і фортецю. Це монастирська гробниця, побудована у 1874 р. за зразком римських катакомб. Там знайшли вічний спочинок 84 сестри, серед яких і блаженна Марцеліна.
Інтер*єр
Склепіння
Вежа-дзвіниця
На даний час стінах монастиря облаштували кімнати для туристів та паломників на кшталт сучасних хостелів. Нічліг та харчування платні, ці кошти йдуть на існування монастиря.
Зараз у монастирі є лише три сестри (2019р.). Живе монастир на пожертви.
Бічний портал домініканського храму
Залишки старої забудови
Церква Св.Миколая Чудотворця (1551р.)
На старому цвинтарі вціліла каплиця-усипальня Блажовських. Навіть риштуванням обтягнута (правда,лише вежа),з натяком на ремонтні роботи. Готична,коли що.
Вірменський храм
Інтер*єр
Фото
Каплиця-усипальниця Блажовських (1860р.)
А от синагога не збереглася. Є інфо про збережену будівлю ратуші,навіть фотка,як привид,блукає мережею. ЇЇ, на жаль, ми також не ідентифікували(чи не побачили).
Каплиця на ремонті
Інтер*єр усипальниці
Фото
З останнього-цвинтар із старими цікавими надгробками.Люблю блукати старими кладовищами. Бррр...
Кладовище
Протягом 1947-1991рр. село називалось Яблунівка. Теж непогано.
У супроводі ароматного бузку
Мури та вежа замку
Наприк. ХІV ст. в урочищі Язловця, поблизу торгового шляху “Вія Регія” було споруджено замок. Відтоді одна з гілок родини Абданків - Бучацьких стала постійно проживати у ньому. З часом їх прізвище змінилося на Язловецькі.
Язловецький замок належав різним магнатським сім’ям. Розміщений він на підвищеному горбі, нижче Подільського плато, в меандрі р. Вільховець, лівої притоки Стрипи.На північ від замку, нижче горба знаходилося місто, обгороджене стіною, що не дотикалася до замку. Твердиню було побудовано з двох частин : власне замок на найвищому і, водночас, найвужчому місці мису та дещо нижче, на захід - нижній замок, який включав також палац, побудований у ХVІІ ст.
Замкове подвір*я
Замкове подвір*я-2
Залишки мурів. Вид із..мурів
На думку більшості дослідників Язловецький замок є одним із найдавніших на Поділлі. В західному кут знаходилася башта, а поблизу воріт,замурованих в пол. ХVІ ст.,до північної стіни було прибудовано житловий будинок, біля якого знаходився глибокий колодязь.
У 1644-1658 рр. О. Конєцпольський оточує замок зі сходу, заходу і півдня зовнішнім оборонним поясом - нижнім замком. Східна частина нижнього замку складається з двох, з’єднаних стіною квадратних башт, одна з яких була надбрамною, з підйомним мостом; західна частина - з прямокутного двоповерхового казематного будинку з арочним проїздом посередині і двома наріжними бастіонами, до яких з заходу примикали довгі мури з бійницями і невеличкими овальними бастеями. За міцністю і оборонними засобами замок над Вільховцем вважається однією з найкращих фортець краю. Його ніколи не намагались здобути татари, не спокушалось на нього і козацьке військо.
Твердиню вкрила зелень
Весняне
Склеп? Грот? Гараж?)
Різьблений портал,як один із залишків декору
Лише через недбальство і бездарність командирів замок двічі здавали майже без бою туркам(1672 р., 1676 р.). У турецько-польській війні він був доведений до руїни і відбудований на поч. ХVІІІ ст. Яном Конєцпольським. Останні власники замку Любомирські, Понятовські не турбувалися про його вигляд і стан. Натомість розбудували і прикрасили палац (1746 р.), поряд заклали парк.
Наскрізний арковий прохід(проїзд) у вежі-донжоні
Комплекс нижнього замку з палацом
Вид на Язловець
Панорама незайманого лісу
У 1590р. М. Язловецький на протилежному від замку пагорбі збудував парафіяльний костел,за який буквально від моменту заснування активно судилися. У 1639 р. він став домініканським. Монахи заходилися будувати й монастир, який до наших днів не зберігся.Після переходу Язловця під Австрію, монахи переїжджають до Чорткова. Монастир і костел стають військовим складом. Лише у 1824 р.(1830р.?) львівський архієпископ домігся передачі костелу до парафії.
У XVII ст. до обох боків головного об’єму прибудували дві напівкруглих каплиці. Колись храм був оточений оборонним муром, залишки якого збереглися і дотепер. Фасади костелу прикрашають два різьблених ренесансних портали.
Фото
Вежа-донжон та в*їздні ворота на...третьому ярусі
Палац (1644-1659рр.; 18ст.) та двір
Герб на фронтоні
Прагматичні австрійці позбавили завмерлий Язловець статусу містечка. Власники часто змінювались, але палацом не переймались, тож він потроху занепадав. Коли Язловець успадкував барон Віктор Блажовський, то надав перевагу сусідньому селу Новосілки, в якому постійно мешкав. І, можливо, колишня резиденція Понятовських повторила б сумну долю багатьох шляхетських гнізд, якби не...
Порал із виходом у парк
Палац-монастир. Парковий фасад
А лицарі гуляють в парку. З Артуром..
Парк
Її звали Марцеліна Даровська,народилася у 1827 р.неподалік Умані. Належала до багатої шляхетської сім’ї. Після смерті чоловіка й сина вона вирішила присвятити життя Богові. Разом з Ю.Карською 1857 р. заснувала в Римі згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, щоб працювати над відродженням сім`ї, належно виховуючи молодих жінок. У 1862 р. з благословення папи Пія ІХ Марцеліна вирішує перенести Згромадження на Галичину. Вона прямує до Язловця і просить тодішнього його власника К. Блажовського подарувати палац і парк монастирю, при якому діятиме жіноча школа. Єдиною умовою барона було, аби сестри щороку безкоштовно брали на навчання одну бідну дівчинку із сусідніх сіл.
Гробниця Блаженної Марцеліни Даровської (1874р.)
Гробниця Марцеліни
Галерея-усипальниця сестер
Всередині склепу
Марцеліна здобула велику позику і швидко відновила занедбаний палац. Школа, де викладали монахині, вважалася однією з найкращих у краї, серед її учениць були онука барона Блажовського та донька Юзефа Пілсудського.
Якщо інші монастирі славились своїми чудотворними образами, то язловецький пишався чудотворною скульптурою Діви Марії. Її у 1883 р. виконав з каррарського мармуру скульптор Т. Сосновський. Молитви до статуї зцілили багатьох вірян, тож у 1939р. папський престол дав дозвіл на її коронацію. В оточенні чудової природи
Арка. Парковий портал
Палац / монастир+лікарня
Вежа замку
Совіти закрили монастир у 1946 р. та монахиням вдалося врятувати свою святиню - вони переправили чудотворну статую до Польщі. У монастирі розмістили протитуберкульозний санаторій, замок продовжував руйнуватись.
У 1996р. Папа Іоанн Павло ІІ проголосив М.Даровську блаженною, а через рік відновили монастир в Язловці. Щоправда, не в повному обсязі,-сестри займають ліве крило палацу, а протилежне продовжує утримувати лікарня. Чудодійна скульптура в Україну так і не повернулась, натомість виготовили її точну копію, що зайняла гідне місце у монастирській каплиці. Також при обителі функціонує кімната-музей засновниці Згромадження. Дзвіниця костелу Успіння Діви Марії
Костел Успіння Діви Марії (1590р.)
Декор у вигляді зеленої "чуприни"
У глибині парку ховається споруда, що одночасно нагадує церкву, склад і фортецю. Це монастирська гробниця, побудована у 1874 р. за зразком римських катакомб. Там знайшли вічний спочинок 84 сестри, серед яких і блаженна Марцеліна.
Інтер*єр
Склепіння
Вежа-дзвіниця
На даний час стінах монастиря облаштували кімнати для туристів та паломників на кшталт сучасних хостелів. Нічліг та харчування платні, ці кошти йдуть на існування монастиря.
Зараз у монастирі є лише три сестри (2019р.). Живе монастир на пожертви.
Бічний портал домініканського храму
Залишки старої забудови
Церква Св.Миколая Чудотворця (1551р.)
На старому цвинтарі вціліла каплиця-усипальня Блажовських. Навіть риштуванням обтягнута (правда,лише вежа),з натяком на ремонтні роботи. Готична,коли що.
Вірменський храм
Інтер*єр
Фото
Каплиця-усипальниця Блажовських (1860р.)
А от синагога не збереглася. Є інфо про збережену будівлю ратуші,навіть фотка,як привид,блукає мережею. ЇЇ, на жаль, ми також не ідентифікували(чи не побачили).
Каплиця на ремонті
Інтер*єр усипальниці
Фото
З останнього-цвинтар із старими цікавими надгробками.Люблю блукати старими кладовищами. Бррр...
Кладовище