Добромиль. Прогулянка містом
Якщо про історію,-то сюди ,там і про замок можна почитати. Але трохи той "блоканутий" Яндекс завадить знимки побачити ,хіба що...
А ще книга є,кажуть-цікава,тільки я чомусь ніяк не наважуся взятись за неї (власної нема,та позичити можу),- "Слуга з Добромиля". А цей візит то так,аби день не пропав(жартую),-основною метою було Нове Місто та Муроване, а Добромиль-то вже як бонус.А він не розчарував,- показав багатенько цікавої забудови!
Вілла секретаря міської управи П.Ціханського на вул.Галицькій
Забудова давньої Колійової
Про Замок Гербуртів, розташований у кількох кілометрах біля Добромиля, чув багато хто. Набагато менше знають про Низький замок, який розташовувався на місці сучасного центру міста і був фактично житловим палацом. А поза тим перші письмові відомості про Низький замок у Добромилі припадають ще на ХVІ ст. З балконом та флюгером
Будівля найстарішої школи містечка (1906р.)
Добромильська ЗОШ І-ІІІ ст.
Від комплексу Низького замку до наших днів збереглася одна з будівель- міський арсенал. До поч. ХІХ ст. він був складовою оборонних міських мурів. У будівлі зберігалася зброя, яку роздавали під час оборони від ворога. Обороною керувала спеціальна особа - комендант міста. До 1784 р. підвали арсеналу використовували як міську в’язницю. Перший опис будівлі датується 29 березням 1704 р. - у документах зазначено, що вона зведена з каменю і стара. Більше уваги приділено власне палацу Гербуртів - зроблений інвентар дає можливість відтворити архітектуру будівлі, конструкцію дверей і вікон, кількість кімнат та їхнє умеблювання. Останній опис зроблений в 1775 р.Будівля фінансового управління (поч.20ст.)
Щось цікавеньке поміж гілля
Новий храм
Після припинення династії Гербуртів (1622 р.) арсенал був у власності магнатів Конецпольських і Красінських. Останніми власниками зафіксовані князі Любомирські (1775 р.).Вони й залишили чи не найповніший опис житлового палацу, який зберігся в інвентарі Добромильського ключа, як спадкових володінь Любомирських, складеному в 1775 р. Опис був зроблений у зв’язку з відмовою княгині Софії від усіх своїх прав на нерухомість на користь держави. Вся маєтність була оцінена у близько 2 393 200 пол. злотих.
Житловий будинок
Педіатричне відділення районної лікарні
Пошта. Тепер вирізняється
У складеному документі передусім зазначалося, що до замку належали муровані двоповерховий палац на 21 кімнату, кухня з п’яти кімнат і великого саду, резиденція (губернія) управителя з п’яти кімнат , двоярусна брама, у верхній частині якої було дві кімнати, будиночка в городі з двох кімнат, стайні на 22 коней і дерев’яного флігеля з одною кімнатою, вартість якого не зазначена. На цей раз опис Низького замку дуже скупий. Сказано лише, що від міста до нього веде мурована брама, в якій є невелика кімнатка для проживання воротаря.
Типова вуличка містечка
№168? То скільки їх тут всього?!))
Вілла з вежею на вул.Міцкевича
Від 1775р. арсенал у власності держави, а у 1801-2018 рр. приміщення використовували лісничі установи різних держав, які владарювали на теренах Прикарпаття. Будівлю в радянський час використовували як склад для запасних частин гужового й автомобільного транспорту, однострою для працівників лісового господарства тощо, канцелярських та інших товарів. Будівлі, які були в руйнівному стані, передусім дерев’яні, розібрали вже до кінця пер. пол. ХІХ ст.
Фото
Одне із відділень лікарні
Фото
Не раз піднімалося питання потреби реставрації даного об*єкту.Особливо гостро воно постало у 2018 р., коли обвалилася велика частина даху. Було знищено горище і комини. Міська рада рятувала пам’ятку, як могла і як вміла. Принаймні обвалений дах було накрито поліетиленом. Арсенал укріплений контрфорсами, але стан їхній вкрай поганий, бо частково вони відійшли від стіни. Найцікавіше і найпечальніше водночас, що, виявляється, найстарший арсенал Львівщини не має жодної «охоронної грамоти».
Кам*яниці на Ринковій площі
Кам*яниці на Ринковій площі-2
Ратуша (19ст.)
Навесні 2019р. писали,що Добромильський арсенал отримав шанс на нове життя. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури разом з історичними реконструкторами з ЯГО «Чорна Галич» оголосили про старт проекту «Бій за спадщину», де першим таким об’єктом має стати саме міський арсенал Добромиля.Та все це було не надто ммм... обнадійливо.
Та ось,наприкінці року сталося свого роду "диво" ! Чекаємо продовження історії.
Ренесансна,із вежею та годинником з 1890-го!
А тут аж проситься ...мурал! Ніззя,історія!
Панорама зимової площі
У Добромилі збереглися поодинокі будівлі XVI-XVIII ст. Є багато будинків ХІХ - поч. ХХ ст. Вони мають різний стан збереженості, але чимало з них ще не втратили свого первісного вигляду і сьогодні є цікавими архітектурними пам’ятками місцевого значення. Зважаючи на їх повільне руйнування, окремі господарі намагаються проводити ремонт власними силами, але при цьому роблять перепланування і перебудову приміщень. Сам бачив,як одну із кам*яниць площі Ринок "зашивають" пінопластом..
Кам*яниця власника цегельні Л.Тайтельбаума (у 1944-1962рр. тут розміщувалась міська рада)
Ветеринарна аптека розмістилася у кам*яниці торгівця та лихваря А.Вульфа
Кінотеатр "Україна" став магазином "Соняшник"
До від*їзду ще залишалося трохи часу,але блукати я більше не мав наміру, тож зайшов у якийсь із магазинів,який обіцяв пригостити за винагороду кавою,та й замовив її. На жаль,"домашньої",як я люблю її називати (себто "заварної",залитої окропом) не робили,прийшлось задовільнитися "апаратною".
Одна із сторін старої площі Ринок
Будинок повітового адвоката І.Тігермана (поч.20ст.)
Площа Ринок 5/7 (1909р.)
" Добромиль колись славився гарним замком , власністю роду Гербуртів. Насправді замків було два - старий і новий . Старіший замок був меньшим і навколо нього з часом розбудувалось поселення , яке з часом стало містом , а згодом , стараннями наступного представника роду Гербуртів побудовано значно більший замок, трохи віддалений від Добромиля . Називали його" верхнім замком" або "високим". До сьогодні руїни замку височать над околицею і нагадують про колишню славу Гербуртів .
Забудова
Забудова-2
Рід цей був великий , знатний та поважний в цілому воєводстві . Нові покоління Гербуртів користувались досягненнями своїх попередників , як і в кожному роді , так само і в цьому знайшлися кращі і гірші , але всіх їх відрізняло одне - повага до минулого і своїх предків .Шанували спадкоємці роду Гербуртів також і свої родинні звичаї . Як доносить до нас легенда - кожен із Гербуртів , після смерті , мав перетворюватись на гарного , білого орла , який вибирав собі притулок в скелі , на якій "високий" замок побудовано і там , в гнізді , виховував своїх пташенят .
Храм Зіслання Св. Духа (1871р.)
Церква.Фасад
Гарні , горді орли з давніх часів кружляли над добромильськими околицями . Повні гідності , великі птахи підносилися на своїх великих крилах і літали над замком , над Добромилем , над селами і полями і як тільки десь появлялись , одразу приковували до себе погляд - працюючого на полі хлопа , який в поті чола сіяв зерно або збирав врожай , дітей , які весело бавились та чуючи помахи великих крил піднімали очі до неба і вдивляючись в красивого птаха забуваючи про забаву , мріяли піднятись так само високо , до хмар , як прекрасний , сивий орел .…. Словом , не було нікого , хто хоча б на хвилю не відірвався від своїх обовязків чи забави аби спостерігати цей величний політ короля неба - великого орла !Монумент пам*яті
Вид на давню площу Ринок
Минали роки , десятиліття і століття , а разом з ними і наступні покоління Гербуртів , та й в Добромилі значних змін не було , але до певного часу ! Один із молодих Гербуртів , який все своє життя провів в цьому замку оженився із молодою панною , гарною і багатою . Весільна музика лунала з висоти замку і розносилась по околиці . Гості бавились на славу і за магнатським звичаєм забава тривала кілька днів . Молодята кохали один одного . Вони насолоджувались життям і з часом в них народився син . Молода панна разом з прислугою опікувалась дитиною , а пан , час від часу разом з товаришами ходив на полювання , як це було в родинному звичаї .
Дитяча музична школа
Народний дім / будинок товариства "Сокіл" (1906р.)
Навколишні ліси завжди були повні звірів і мисливці завжди повертались з гарним настроєм . Однак існувала одна неписана традиція про яку знали не тільки представники роду , але і всі мешканці добромильської землі - ніхто не мав права полювати на орлів , нікому навіть думки про це не приходили , що правда ніхто з Гербуртів не вірив в легенди ,які передавались з покоління в покоління про те , що після смерті кожен з них ставав орлом , але з поваги до величності птаха ніхто їх не рухав . Але хто знає , можливо десь в глибині серця таїлась тривога , що легенда скриває правду ?
Кам*яниця Ю.Гебультовича (1909р.)
Плебанія (1907р.) / поліклініка
Молодий Гербурт , наповнений життям і щастям , окрилений енергією і впевненістю у собі , а також науками які отримав в різних школах , не хотів вірити в людські забобони . Забувши про попередження з легенди , згідно якого - кожен хто посягне на життя орла , обовязково буде покараний , вирішив стати першим , хто вполює птаха . Це було не легко зробити , Гербурт що раз частіше покидав замок , спостерігав за орлиною родиною від світанку до вечора , забував про свої чоловічі та батьківські обов'язки , забував про родину , не звертав уваги на застереження молодої дружини , щоразу більше віддалявся від неї і маленького сина .
Святий у ніші костельної огорожі
"Лісомисливське лісництво". Гм... Пасувало б "господарство"
Думки про вбивство орла не давали йому спокою і оволоділи ним повністю , був як зачарований , причаївся в місці з якого міг досягнути орла і щоденно бачив його і вже мав в нього стріляти , але ніяк не міг відважитись , вів справжній бій з собою і з орлом . Великий , гарний птах став головним героєм не тільки його днів , але і ночей , як тільки він засипав ,у сні одразу ж з'являвся літаючий над замком орел … Молодий Гербурт не міг звільнитись від ціє думки і на кінець вирішив - сьогодні вб'ю орла !
Костел Преображення Господнього (друг.пол.16ст.;пер.пол.18ст.)
Святиня за муром
Цього разу , коли натискав спуск зброї , рука в нього не затремтіла . Куля наздогнала прекрасного орла на льоту . Тяжко впав на землю з безпомічно розпростертими крилами .… Здійснилось ! Молодий пан набравши повітря в груди вирушив до своєї жертви , піднявся на скелі , пробіг через густі зарослі до вершини і побачив вже не живого птаха ….. але не знав , що саме в цей момент , коли зробив смертерельний вистріл в орла , відібрав життя своєму маленькому сину.
Тил барочної споруди
Дзвіниця
Здорова , весела дитина , бавлячись в своїй кімнаті нагло впала і вже не повернулась до притомності .Коли його батько зі своєю здобичею приближався до воріт замку відразу запримітив , що сталось щось недобре .Його серце здригнулось від жаху , коли вбігаючи в кімнату побачив свою дружину , цілу тремтячу і ридаючу над бездиханною дитиною …Поліклініка.Профіль
Вдалині-меморіал із єврейських надгробків "Стіна пам*яті"
Тепер повірив ,що легенда скривала в собі правду .
Осиротівші батьки не дочекались наступної дитини - так мав вимерти рід Гербуртів ."
Якось так, "потягнув" із мережі).Один цікавенький будинок. Вид з двору
Один цікавенький будинок в профіль
"Щось" біля автостанції
Ще ратуша.Фасад
Їду. Горить будівля колегіуму в Хирові..
А ще книга є,кажуть-цікава,тільки я чомусь ніяк не наважуся взятись за неї (власної нема,та позичити можу),- "Слуга з Добромиля". А цей візит то так,аби день не пропав(жартую),-основною метою було Нове Місто та Муроване, а Добромиль-то вже як бонус.А він не розчарував,- показав багатенько цікавої забудови!
Вілла секретаря міської управи П.Ціханського на вул.Галицькій
Забудова давньої Колійової
Про Замок Гербуртів, розташований у кількох кілометрах біля Добромиля, чув багато хто. Набагато менше знають про Низький замок, який розташовувався на місці сучасного центру міста і був фактично житловим палацом. А поза тим перші письмові відомості про Низький замок у Добромилі припадають ще на ХVІ ст. З балконом та флюгером
Будівля найстарішої школи містечка (1906р.)
Добромильська ЗОШ І-ІІІ ст.
Від комплексу Низького замку до наших днів збереглася одна з будівель- міський арсенал. До поч. ХІХ ст. він був складовою оборонних міських мурів. У будівлі зберігалася зброя, яку роздавали під час оборони від ворога. Обороною керувала спеціальна особа - комендант міста. До 1784 р. підвали арсеналу використовували як міську в’язницю. Перший опис будівлі датується 29 березням 1704 р. - у документах зазначено, що вона зведена з каменю і стара. Більше уваги приділено власне палацу Гербуртів - зроблений інвентар дає можливість відтворити архітектуру будівлі, конструкцію дверей і вікон, кількість кімнат та їхнє умеблювання. Останній опис зроблений в 1775 р.Будівля фінансового управління (поч.20ст.)
Щось цікавеньке поміж гілля
Новий храм
Після припинення династії Гербуртів (1622 р.) арсенал був у власності магнатів Конецпольських і Красінських. Останніми власниками зафіксовані князі Любомирські (1775 р.).Вони й залишили чи не найповніший опис житлового палацу, який зберігся в інвентарі Добромильського ключа, як спадкових володінь Любомирських, складеному в 1775 р. Опис був зроблений у зв’язку з відмовою княгині Софії від усіх своїх прав на нерухомість на користь держави. Вся маєтність була оцінена у близько 2 393 200 пол. злотих.
Житловий будинок
Педіатричне відділення районної лікарні
Пошта. Тепер вирізняється
У складеному документі передусім зазначалося, що до замку належали муровані двоповерховий палац на 21 кімнату, кухня з п’яти кімнат і великого саду, резиденція (губернія) управителя з п’яти кімнат , двоярусна брама, у верхній частині якої було дві кімнати, будиночка в городі з двох кімнат, стайні на 22 коней і дерев’яного флігеля з одною кімнатою, вартість якого не зазначена. На цей раз опис Низького замку дуже скупий. Сказано лише, що від міста до нього веде мурована брама, в якій є невелика кімнатка для проживання воротаря.
Типова вуличка містечка
№168? То скільки їх тут всього?!))
Вілла з вежею на вул.Міцкевича
Від 1775р. арсенал у власності держави, а у 1801-2018 рр. приміщення використовували лісничі установи різних держав, які владарювали на теренах Прикарпаття. Будівлю в радянський час використовували як склад для запасних частин гужового й автомобільного транспорту, однострою для працівників лісового господарства тощо, канцелярських та інших товарів. Будівлі, які були в руйнівному стані, передусім дерев’яні, розібрали вже до кінця пер. пол. ХІХ ст.
Фото
Одне із відділень лікарні
Фото
Не раз піднімалося питання потреби реставрації даного об*єкту.Особливо гостро воно постало у 2018 р., коли обвалилася велика частина даху. Було знищено горище і комини. Міська рада рятувала пам’ятку, як могла і як вміла. Принаймні обвалений дах було накрито поліетиленом. Арсенал укріплений контрфорсами, але стан їхній вкрай поганий, бо частково вони відійшли від стіни. Найцікавіше і найпечальніше водночас, що, виявляється, найстарший арсенал Львівщини не має жодної «охоронної грамоти».
Кам*яниці на Ринковій площі
Кам*яниці на Ринковій площі-2
Ратуша (19ст.)
Навесні 2019р. писали,що Добромильський арсенал отримав шанс на нове життя. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури разом з історичними реконструкторами з ЯГО «Чорна Галич» оголосили про старт проекту «Бій за спадщину», де першим таким об’єктом має стати саме міський арсенал Добромиля.Та все це було не надто ммм... обнадійливо.
Та ось,наприкінці року сталося свого роду "диво" ! Чекаємо продовження історії.
Ренесансна,із вежею та годинником з 1890-го!
А тут аж проситься ...мурал! Ніззя,історія!
Панорама зимової площі
У Добромилі збереглися поодинокі будівлі XVI-XVIII ст. Є багато будинків ХІХ - поч. ХХ ст. Вони мають різний стан збереженості, але чимало з них ще не втратили свого первісного вигляду і сьогодні є цікавими архітектурними пам’ятками місцевого значення. Зважаючи на їх повільне руйнування, окремі господарі намагаються проводити ремонт власними силами, але при цьому роблять перепланування і перебудову приміщень. Сам бачив,як одну із кам*яниць площі Ринок "зашивають" пінопластом..
Кам*яниця власника цегельні Л.Тайтельбаума (у 1944-1962рр. тут розміщувалась міська рада)
Ветеринарна аптека розмістилася у кам*яниці торгівця та лихваря А.Вульфа
Кінотеатр "Україна" став магазином "Соняшник"
До від*їзду ще залишалося трохи часу,але блукати я більше не мав наміру, тож зайшов у якийсь із магазинів,який обіцяв пригостити за винагороду кавою,та й замовив її. На жаль,"домашньої",як я люблю її називати (себто "заварної",залитої окропом) не робили,прийшлось задовільнитися "апаратною".
Одна із сторін старої площі Ринок
Будинок повітового адвоката І.Тігермана (поч.20ст.)
Площа Ринок 5/7 (1909р.)
" Добромиль колись славився гарним замком , власністю роду Гербуртів. Насправді замків було два - старий і новий . Старіший замок був меньшим і навколо нього з часом розбудувалось поселення , яке з часом стало містом , а згодом , стараннями наступного представника роду Гербуртів побудовано значно більший замок, трохи віддалений від Добромиля . Називали його" верхнім замком" або "високим". До сьогодні руїни замку височать над околицею і нагадують про колишню славу Гербуртів .
Забудова
Забудова-2
Рід цей був великий , знатний та поважний в цілому воєводстві . Нові покоління Гербуртів користувались досягненнями своїх попередників , як і в кожному роді , так само і в цьому знайшлися кращі і гірші , але всіх їх відрізняло одне - повага до минулого і своїх предків .Шанували спадкоємці роду Гербуртів також і свої родинні звичаї . Як доносить до нас легенда - кожен із Гербуртів , після смерті , мав перетворюватись на гарного , білого орла , який вибирав собі притулок в скелі , на якій "високий" замок побудовано і там , в гнізді , виховував своїх пташенят .
Храм Зіслання Св. Духа (1871р.)
Церква.Фасад
Гарні , горді орли з давніх часів кружляли над добромильськими околицями . Повні гідності , великі птахи підносилися на своїх великих крилах і літали над замком , над Добромилем , над селами і полями і як тільки десь появлялись , одразу приковували до себе погляд - працюючого на полі хлопа , який в поті чола сіяв зерно або збирав врожай , дітей , які весело бавились та чуючи помахи великих крил піднімали очі до неба і вдивляючись в красивого птаха забуваючи про забаву , мріяли піднятись так само високо , до хмар , як прекрасний , сивий орел .…. Словом , не було нікого , хто хоча б на хвилю не відірвався від своїх обовязків чи забави аби спостерігати цей величний політ короля неба - великого орла !Монумент пам*яті
Вид на давню площу Ринок
Минали роки , десятиліття і століття , а разом з ними і наступні покоління Гербуртів , та й в Добромилі значних змін не було , але до певного часу ! Один із молодих Гербуртів , який все своє життя провів в цьому замку оженився із молодою панною , гарною і багатою . Весільна музика лунала з висоти замку і розносилась по околиці . Гості бавились на славу і за магнатським звичаєм забава тривала кілька днів . Молодята кохали один одного . Вони насолоджувались життям і з часом в них народився син . Молода панна разом з прислугою опікувалась дитиною , а пан , час від часу разом з товаришами ходив на полювання , як це було в родинному звичаї .
Дитяча музична школа
Народний дім / будинок товариства "Сокіл" (1906р.)
Навколишні ліси завжди були повні звірів і мисливці завжди повертались з гарним настроєм . Однак існувала одна неписана традиція про яку знали не тільки представники роду , але і всі мешканці добромильської землі - ніхто не мав права полювати на орлів , нікому навіть думки про це не приходили , що правда ніхто з Гербуртів не вірив в легенди ,які передавались з покоління в покоління про те , що після смерті кожен з них ставав орлом , але з поваги до величності птаха ніхто їх не рухав . Але хто знає , можливо десь в глибині серця таїлась тривога , що легенда скриває правду ?
Кам*яниця Ю.Гебультовича (1909р.)
Плебанія (1907р.) / поліклініка
Молодий Гербурт , наповнений життям і щастям , окрилений енергією і впевненістю у собі , а також науками які отримав в різних школах , не хотів вірити в людські забобони . Забувши про попередження з легенди , згідно якого - кожен хто посягне на життя орла , обовязково буде покараний , вирішив стати першим , хто вполює птаха . Це було не легко зробити , Гербурт що раз частіше покидав замок , спостерігав за орлиною родиною від світанку до вечора , забував про свої чоловічі та батьківські обов'язки , забував про родину , не звертав уваги на застереження молодої дружини , щоразу більше віддалявся від неї і маленького сина .
Святий у ніші костельної огорожі
"Лісомисливське лісництво". Гм... Пасувало б "господарство"
Думки про вбивство орла не давали йому спокою і оволоділи ним повністю , був як зачарований , причаївся в місці з якого міг досягнути орла і щоденно бачив його і вже мав в нього стріляти , але ніяк не міг відважитись , вів справжній бій з собою і з орлом . Великий , гарний птах став головним героєм не тільки його днів , але і ночей , як тільки він засипав ,у сні одразу ж з'являвся літаючий над замком орел … Молодий Гербурт не міг звільнитись від ціє думки і на кінець вирішив - сьогодні вб'ю орла !
Костел Преображення Господнього (друг.пол.16ст.;пер.пол.18ст.)
Святиня за муром
Цього разу , коли натискав спуск зброї , рука в нього не затремтіла . Куля наздогнала прекрасного орла на льоту . Тяжко впав на землю з безпомічно розпростертими крилами .… Здійснилось ! Молодий пан набравши повітря в груди вирушив до своєї жертви , піднявся на скелі , пробіг через густі зарослі до вершини і побачив вже не живого птаха ….. але не знав , що саме в цей момент , коли зробив смертерельний вистріл в орла , відібрав життя своєму маленькому сину.
Тил барочної споруди
Дзвіниця
Здорова , весела дитина , бавлячись в своїй кімнаті нагло впала і вже не повернулась до притомності .Коли його батько зі своєю здобичею приближався до воріт замку відразу запримітив , що сталось щось недобре .Його серце здригнулось від жаху , коли вбігаючи в кімнату побачив свою дружину , цілу тремтячу і ридаючу над бездиханною дитиною …Поліклініка.Профіль
Вдалині-меморіал із єврейських надгробків "Стіна пам*яті"
Тепер повірив ,що легенда скривала в собі правду .
Осиротівші батьки не дочекались наступної дитини - так мав вимерти рід Гербуртів ."
Якось так, "потягнув" із мережі).Один цікавенький будинок. Вид з двору
Один цікавенький будинок в профіль
"Щось" біля автостанції
Ще ратуша.Фасад
Їду. Горить будівля колегіуму в Хирові..