Червоне.Особливо палац
Червоне було засноване у 1624 р. воєводою брест-литовським Я.Тишковичем.
У XVIIІ ст. село переходить у власність родини Грохольських. У 1851 р. тут був зведений палац у неоготичному стилі, який і зберігся до наших днів. Тоді власником села був А. Грохольський. Після його смерті дружина Ванда Радзивілл продала маєток українському цукрозаводчику Ніколі Артемійовичу Терещенку, а сама переїхала до Парижу.
За Терещенків Червоне розвивалося як промисловий центр,- до 1917 р. тут був цукрозавод, паровий млин, ґуральня, цегельня, електростанція, пекарня, кінний завод. А ще Червоне стало центром українського літакобудування. З кін. ХІХ ст. селом володів Федір Федорович Терещенко,який за власні кошти( у 21 рік ! ) почав спорудження майстерень для будівництва літаків. А за аеродром спочатку слугував вигін для худоби.
Так вже в 1913 р. в майстерні з двадцятьма п’ятьма професіоналами своєї справи юний конструктор Терещенко починає збірку літаків для військового міністерства російського уряду, але Перша світова вносить свої корективи: виконавши замовлення в Червоному на загальну суму близько 800тис.руб., в 1915-му виробництво евакуюється в Москву, через рік продається акціонерному товариству “Дукс”. Будинок колишнього палацу культури з скульптурною композицією "Три грації"
Споруда біля палацу
Одна з будівель маєтку магнатів(?)
Восени 1916р. тут же в маєтку з’являється на світ остання модель Федіра - двомісний літак “Терещенко 7”, а після жовтневого перевороту 1917р. магнат назавжди залишає батьківщину і все своє нерухоме майно.Палац, після встановлення більшовицької влади на поч. 1920-х, був пристосований під комуну безпритульних, під час розміщення тут якої в 1928 р. сталася грандіозна пожежа, що знищила більшу частину залишків інтер’єрів і предметів внутрішнього декору (парадні сходи білого мармуру, ліпнина, складний малюнок паркету з цінних порід дерева, люстри, мармурові статуї).
Обдертий палац
Осіннє. Вечірнє. неоГотичне..
Тут залишився лиш привид величі
В роки Другої світової німецькі війська, які розмістили в цих стінах військову комендатуру зі спостережним пунктом в центральній башті, продовжили розпочату при комунізмі справу руйнування, знімаючи і вивозячи залишки палацового декору, а в довершення при відступі в грудні 1943-го майже і зовсім не звернули їх на руїни - завадили місцеві жителі.
Уже в 1948р. в залах колишньої магнатський резиденції на довгі десятиліття влаштувалося школа фабрично-заводського учнівства, що змінила вивіску на ПТУ в кін. 1960-их рр. Садиба
Фонтан і фасад
В перші роки незалежності України навчальний заклад через зниження попиту на фахівців цукрової справи закрили.
Аж до 1999 р. палац в Червоному залишався порожнім, що чимало позначилося на його зовнішньому і внутрішньому вигляді. Через кілька років колишній палац було передано жіночому монастирю Святого Різдва Христового.
Знаменитою є скульптурна композиція «Три грації», яка прикрашала фонтан перед маєтком в Червоному. «Три грації» - це чавунна копія роботи французького скульптора із Версалю, яка була виготовлена в Парижі на замовлення цукрового магната. Таких композицій у світі лише три: в Барселоні, Луврі та в смт Червоне. Тепер скульптура знаходиться перед колишнім будинком культури.Внутрішній двір
Фото
У XVIIІ ст. село переходить у власність родини Грохольських. У 1851 р. тут був зведений палац у неоготичному стилі, який і зберігся до наших днів. Тоді власником села був А. Грохольський. Після його смерті дружина Ванда Радзивілл продала маєток українському цукрозаводчику Ніколі Артемійовичу Терещенку, а сама переїхала до Парижу.
За Терещенків Червоне розвивалося як промисловий центр,- до 1917 р. тут був цукрозавод, паровий млин, ґуральня, цегельня, електростанція, пекарня, кінний завод. А ще Червоне стало центром українського літакобудування. З кін. ХІХ ст. селом володів Федір Федорович Терещенко,який за власні кошти( у 21 рік ! ) почав спорудження майстерень для будівництва літаків. А за аеродром спочатку слугував вигін для худоби.
Так вже в 1913 р. в майстерні з двадцятьма п’ятьма професіоналами своєї справи юний конструктор Терещенко починає збірку літаків для військового міністерства російського уряду, але Перша світова вносить свої корективи: виконавши замовлення в Червоному на загальну суму близько 800тис.руб., в 1915-му виробництво евакуюється в Москву, через рік продається акціонерному товариству “Дукс”. Будинок колишнього палацу культури з скульптурною композицією "Три грації"
Споруда біля палацу
Одна з будівель маєтку магнатів(?)
Восени 1916р. тут же в маєтку з’являється на світ остання модель Федіра - двомісний літак “Терещенко 7”, а після жовтневого перевороту 1917р. магнат назавжди залишає батьківщину і все своє нерухоме майно.Палац, після встановлення більшовицької влади на поч. 1920-х, був пристосований під комуну безпритульних, під час розміщення тут якої в 1928 р. сталася грандіозна пожежа, що знищила більшу частину залишків інтер’єрів і предметів внутрішнього декору (парадні сходи білого мармуру, ліпнина, складний малюнок паркету з цінних порід дерева, люстри, мармурові статуї).
Обдертий палац
Осіннє. Вечірнє. неоГотичне..
Тут залишився лиш привид величі
В роки Другої світової німецькі війська, які розмістили в цих стінах військову комендатуру зі спостережним пунктом в центральній башті, продовжили розпочату при комунізмі справу руйнування, знімаючи і вивозячи залишки палацового декору, а в довершення при відступі в грудні 1943-го майже і зовсім не звернули їх на руїни - завадили місцеві жителі.
Уже в 1948р. в залах колишньої магнатський резиденції на довгі десятиліття влаштувалося школа фабрично-заводського учнівства, що змінила вивіску на ПТУ в кін. 1960-их рр. Садиба
Фонтан і фасад
В перші роки незалежності України навчальний заклад через зниження попиту на фахівців цукрової справи закрили.
Аж до 1999 р. палац в Червоному залишався порожнім, що чимало позначилося на його зовнішньому і внутрішньому вигляді. Через кілька років колишній палац було передано жіночому монастирю Святого Різдва Христового.
Знаменитою є скульптурна композиція «Три грації», яка прикрашала фонтан перед маєтком в Червоному. «Три грації» - це чавунна копія роботи французького скульптора із Версалю, яка була виготовлена в Парижі на замовлення цукрового магната. Таких композицій у світі лише три: в Барселоні, Луврі та в смт Червоне. Тепер скульптура знаходиться перед колишнім будинком культури.Внутрішній двір
Фото