Канів
Славетні місця.Місцевосці.Місциська! Історичні такі,патріотичні..Черкащина. Земля Шевченка,Гайдамаків,Холодноярців,воїнів і бунтарів. Я добрався таки сюди!
Їду після прогулянки Корсунем у Канів.Через Миронівку,автобусом що прямує на Київ. У самій Миронівці є близько 35-40 хв. вільного часу,-досить для того,щоб роззирнутись довкола. "Вокзал-базар-вокзал",- ні,це не жарт,це стандартний набір.Зацікавлює лише будівля залізничного + як бонус- танк. Повертаюсь на автостанцію,попереду Канів.
В честь 90-ліття створення прикордонних військ
Пам'ятний знак на честь воїнів земляків, загиблих в Республіці Афганістан (2001р.)
БК
Перша письмова згадка про Канів ( чи то «ханський перевіз» чи «місце крові») міститься в «Печерському патерику» і датується між 1074р. і 1088р. Канів згадується також у 1144 р., коли князь Всеволод Ольгович заснував тут церкву святого Юрія (Успенський собор). У сер. ХІІ ст. Канів був великим і важливим містом на Русі,також відомим як офіційне місце зустрічей руських князів з половецькими послами. Тут проходив шлях «з варяг у греки», - важлива торгова артерія держави.
Місто не раз руйнували, зрівнювали з землею,а у 1240 р.його захопили і спустошили Батиєві орди.
У 1320р. місто взяв литовський князь Гедимін. 1362 р. місто опинилося під владою Великого князівства Литовського,завдяки чому воно виросло і перетворилось на помітний торговельний центр. Починається будівництво Канівської фортеці.Один з корпусів колишніх Присутніх місць / Клуб-музей ветеранів ВВВ
Пам'ятний знак - телеграма В.І. Леніну(1919р.). Ну,тут потрібно просто читати
Школа (1930-ті рр.)
Ресторан "Родень"
Місто витягнуте,-щоб піднятись на Чернечу гору потрібно їхати аж до кінцевої.Я ж маю намір оглянути й інші цікавинки-собор,те та се..Виходжу. Навкруги повіяло "совком"- типово "тогдішня" будівля БК,відповідного виду пам*ятники та ще й ексклюзив- пам*ятний знак "Телеграма В.І.Леніну"..Прочитав "посланіє",заплакав.Перечитав ще раз.І як його ще не декомунізували? Ок,в чужий монастир із своїм уставом не сунуться,місцевим краще знати,як на місцях жити.
Відправляюсь помилуватись Успенським (Юріївським) собором,збудованим 1144 р. князем Всеволодом. У 1185 р. біля стін храму готувалася оборона від половців після невдалого походу князя Ігоря Святославича.
У 1587 р. тут був похований страчений у Львові козацький лідер Іван Підкова.Успенський (Георгіївський) собор (1144р.; 1805-1810рр.)
Юріївський храм.Тил
Базіліанське училище / Науково-дослідний відділ ШНЗ Музей народного декоративного мистецтва (1784р.)
Музей народного декоративного мистецтва
Крім свого основного призначення храм служив сховищем під час нападів ворогів. Особливо пам'ятною стала оборона собору від турецько-татарської армії у 1678 р. Нею керував архімандрит Макарій Токаревський. Тривала вона кілька днів. Врешті-решт татари обклали собор дровами і соломою і підпалили...
Тривалий час будівля стояла зруйнованою. Перші відновлювальні роботи тривали у 1781-1787 рр., а сучасного вигляду йому надали протягом 1805-1810 рр.
З Успенським собором пов'язано й ім'я великого Кобзаря Т. Г. Шевченко. 8 (20 травня) 1861 р. на пароплаві «Кременчук» його останки перевезено з Києва до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Храм у стилі класицизму
Пам*ятна таблиця на стіні собору
Погруддя А.П.Гайдара (1941р.)
Могила О.П.Ленського
Протягом 1972-1990 рр. у приміщенні собору функціонував Канівський музей народного декоративного мистецтва. Після реставрації 1993р. храм передали громаді УПЦ (МП).
Особливе місце Канівській землі належить в добу Козацької держави. У с.Трахтемирові розміщувалась козацька фортеця, яка із 70-их рр. ХVІ ст. стала столицею реєстрового козацтва. В цей час Канів був своєрідною козацькою святинею -тут доживав віку у чернецтві гетьман Яків Шах, тут був похований славний гетьман Самійло Кішка..
Храм + Василіанське училище
Центральна композиція Меморіалу Вічної Слави
Братські могили-складова одиниця Меморіалу
Меморіал Вічної Слави (1919 р., 1943 - 1944 рр.)
У ХVІ ст. на Дніпровій горі височів Канівський замок,обгороджений дерев’яною стіною і оточений ровом. Над замком височіли 6 башт з гарматами. До замку вели одні ворота, від яких через рів було перекинуто ланцюговий міст. У дворі стояв будинок старости і кілька невеличких хат замкової челяді. Тут також була церква, розміщувались порохові склади та інші підсобні приміщення. Від замку до Дніпра було прокладено таємний підземний хід, по якому під час облоги доставлялась вода. Гарнізон Канівського замку складався із декількох десятків бояр і замкових слуг. Але прийшла лиха година і для Канівського замку, він був стертий з лиця землі і більше не відновлювався. Сталося це 20 червня 1768 р. Від гніву народного, від гайдамацьких загонів за стінами замку сховалися шляхетне панство та орендарі. Гайдамаки підпалили замок разом з панами, від полум’я вибухнули порохові склади і лише одиницям вдалося врятуватися з того пекла.
Алея при дорозі
"Шевченкова Алея" (2007р.)
Кобза
Пам*ятка археології
1 серпня 1601 р. у Варшаві місту Каневу було надано привілей - магдебурзьке право. Міста з магдебурзьким правом отримували самоврядування, податковий і судовий імунітет, право власності на землю, пільги щодо ремесел і торгівлі .
Влітку 1625 р.поляки зібрали чимале військо на чолі з коронним гетьманом Конецпольським, щоб приборкати козаків. 11 жовтня коронне військо підійшло до Канева. В місті було бл. 3 тис.козаків, які, не бажаючи підкорятись полякам, вийшли з міста і попрямували до Черкас, де збиралися козацькі війська,а звідти- в район с. Таборище, біля Чигирина. Там розгорнулася жорстока битва. Козацькі війська відійшли до о.Курукового, де бій було продовжено. В результаті боїв явного переможця не визначилось,а Конецпольський змушений був розпочати з козаками переговори. За Куруківською угодою кількість реєстрового козацтва збільшувалася до 6 тис., право обирання гетьмана зберігалось за козаками.Храм Покрови Богородиці
Голова
Експонати
Фото
З часом поляки закріпачують селян і накладають великі побори на міщан, що спричиняє занепад торгівлі і ремесла. Ієзуїти поширювали католицьку віру, відкривали костьоли. Так, в Каневі було відкрито католицький костьол, засновано василіанський монастир. 1781 р. архімандрит Канівський василіанського монастиря Боніфацій Фізікевич заснував тут перший учбовий заклад - парафіяльну школу. Спочатку школа знаходилась біля стін напівзруйнованого Успенського собору у невеличкому дерев’яному будинку з трьома баштами, в якому проживали і проводили службу ченці. У 1784 р. на кошти С.Понятовського було закінчено будівництво двоповерхового кам’яного приміщення. Це приміщення було передано монахам під школу, а 1785 р. спеціальна королівська комісія признала Канівську парафіяльну школу вищою. Зараз в цьому приміщенні знаходиться музей народного декоративного мистецтва.
Водограй "Лілея"
Будівля музею Т.Г.Шевченка на Чернечій горі (1935-1937рр.)
Музей(1939р.).Фасад
Хрест,який стояв на могилі Шевченка протягом 1884-1923рр.
У травні 1768 р. спалахує народне повстання, відоме під назвою Коліївщина. 20 червня загін гайдамаків під командуванням Микити Швачки, Андрія Журби та Семена Неживого обложили Канівський замок, де сховалися чимало панства і орендарів. Повстанці підпалили дерев’яні загорожу і стіни замку. Заволодівши Каневом, С.Неживий послав гінців у Переяслав до полкової канцелярії з оповіщенням про свою перемогу. Гайдамаки сподівались на підтримку російського уряду, але російське панство відчуло небезпеку і для себе. Тому Російська імперія допомогла придушити повстання.
З 1775 р. Канів перейшов в особисту власність польського короля Станіслава Августа,а він у 1777 р. він подарував місто своєму племіннику Станіславу Понятовському.
7 травня 1787 р. Катерина ІІ під час подорожі в Крим на судні “Днепр” зупинилася напроти Канева. На кораблі вона прийняла польського короля Станіслава Августа. На честь прибуття таких персон власник міста С.Понятовський на горі, яка називалась Грецьке місто, влаштував ілюмінацію і феєрверк. Катерина ІІ так і не зійшла на Канівський берег, але гора, на якій світився вензель російської імператриці, з тих пір стала зватись Московкою.Пам*ятник,який стояв на могилі Шевченка протягом 1923 - 1939рр.
Музей "Тарасова світлиця" (1979р.)
Відновлена будівля музею
Площа
1800 р. С.Понятовський продав місто Боніфацію Фізікевичу, який через два роки заповів своє майно василіанському училищу. Після його смерті три частини майна дістали спадкоємці, а четверту - монастир.
Біля Канева розташоване місце, що є одним з головних духовних центрів України - Національний Шевченківський заповідник - Тарасова гора. Раніше гора називалась Чернечою, змінили назву у 1861 р., після перепоховання тут Т.Шевченка.
Одним з ініціаторів поховання Шевченка у Каневі був друг поета Г.Честахівський, хоча відомий етнограф та меценат В.Тарновський хотів поховати митця у Качанівці, а у Києві на г. Щекавиця, навіть була викопана могила. Домовину спочатку привезли у Київ, до однієї із церков на Подолі, а потім, пароплавом по Дніпру перевезли до Канева. У Каневі два дні труна лежала в Успенському соборі. 22 травня 1861 р. відбулася панахида, після якої великим возом, який тягли не воли, а люди, тіло поета повезли на Чернечу гору. Причому прямої дороги, що нині займає якихось кілька кілометрів, в той час не було. Процесії довелося робити величезний гак понад ярами аж через с.Хмільна.Могила та пам’ятник
Панорама комплексу на Чернечій горі
Парк
Парк-2
Сучасний пам'ятник над могилою поета був поставлений у 1939 р Раніше тут стояв інший пам'ятник, а ще раніше - великий хрест. Поряд із могилою розташовано музей.
Навпроти Тарасової гори, на лівому березі Дніпра, розташовано ландшафтний заказник "Тарасів обрій". Заказник створено для охорони естетичного тла долини Дніпра. До заказника потрапили землі, що лежать у видноколі Тарасової гори. Дніпро
Дніпро-2
Дніпро-3
Хвилі котять води сивого Дніпра,
Пломеняться свічами у цвіту каштани,
Тут - Свята й Велична Чернеча гора,
І наймиліший серцю красень - рідний Канів.
В.В.Носенко
Фото
Автостанція
Їду після прогулянки Корсунем у Канів.Через Миронівку,автобусом що прямує на Київ. У самій Миронівці є близько 35-40 хв. вільного часу,-досить для того,щоб роззирнутись довкола. "Вокзал-базар-вокзал",- ні,це не жарт,це стандартний набір.Зацікавлює лише будівля залізничного + як бонус- танк. Повертаюсь на автостанцію,попереду Канів.
В честь 90-ліття створення прикордонних військ
Пам'ятний знак на честь воїнів земляків, загиблих в Республіці Афганістан (2001р.)
БК
Перша письмова згадка про Канів ( чи то «ханський перевіз» чи «місце крові») міститься в «Печерському патерику» і датується між 1074р. і 1088р. Канів згадується також у 1144 р., коли князь Всеволод Ольгович заснував тут церкву святого Юрія (Успенський собор). У сер. ХІІ ст. Канів був великим і важливим містом на Русі,також відомим як офіційне місце зустрічей руських князів з половецькими послами. Тут проходив шлях «з варяг у греки», - важлива торгова артерія держави.
Місто не раз руйнували, зрівнювали з землею,а у 1240 р.його захопили і спустошили Батиєві орди.
У 1320р. місто взяв литовський князь Гедимін. 1362 р. місто опинилося під владою Великого князівства Литовського,завдяки чому воно виросло і перетворилось на помітний торговельний центр. Починається будівництво Канівської фортеці.Один з корпусів колишніх Присутніх місць / Клуб-музей ветеранів ВВВ
Пам'ятний знак - телеграма В.І. Леніну(1919р.). Ну,тут потрібно просто читати
Школа (1930-ті рр.)
Ресторан "Родень"
Місто витягнуте,-щоб піднятись на Чернечу гору потрібно їхати аж до кінцевої.Я ж маю намір оглянути й інші цікавинки-собор,те та се..Виходжу. Навкруги повіяло "совком"- типово "тогдішня" будівля БК,відповідного виду пам*ятники та ще й ексклюзив- пам*ятний знак "Телеграма В.І.Леніну"..Прочитав "посланіє",заплакав.Перечитав ще раз.І як його ще не декомунізували? Ок,в чужий монастир із своїм уставом не сунуться,місцевим краще знати,як на місцях жити.
Відправляюсь помилуватись Успенським (Юріївським) собором,збудованим 1144 р. князем Всеволодом. У 1185 р. біля стін храму готувалася оборона від половців після невдалого походу князя Ігоря Святославича.
У 1587 р. тут був похований страчений у Львові козацький лідер Іван Підкова.Успенський (Георгіївський) собор (1144р.; 1805-1810рр.)
Юріївський храм.Тил
Базіліанське училище / Науково-дослідний відділ ШНЗ Музей народного декоративного мистецтва (1784р.)
Музей народного декоративного мистецтва
Крім свого основного призначення храм служив сховищем під час нападів ворогів. Особливо пам'ятною стала оборона собору від турецько-татарської армії у 1678 р. Нею керував архімандрит Макарій Токаревський. Тривала вона кілька днів. Врешті-решт татари обклали собор дровами і соломою і підпалили...
Тривалий час будівля стояла зруйнованою. Перші відновлювальні роботи тривали у 1781-1787 рр., а сучасного вигляду йому надали протягом 1805-1810 рр.
З Успенським собором пов'язано й ім'я великого Кобзаря Т. Г. Шевченко. 8 (20 травня) 1861 р. на пароплаві «Кременчук» його останки перевезено з Києва до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Храм у стилі класицизму
Пам*ятна таблиця на стіні собору
Погруддя А.П.Гайдара (1941р.)
Могила О.П.Ленського
Протягом 1972-1990 рр. у приміщенні собору функціонував Канівський музей народного декоративного мистецтва. Після реставрації 1993р. храм передали громаді УПЦ (МП).
Особливе місце Канівській землі належить в добу Козацької держави. У с.Трахтемирові розміщувалась козацька фортеця, яка із 70-их рр. ХVІ ст. стала столицею реєстрового козацтва. В цей час Канів був своєрідною козацькою святинею -тут доживав віку у чернецтві гетьман Яків Шах, тут був похований славний гетьман Самійло Кішка..
Храм + Василіанське училище
Центральна композиція Меморіалу Вічної Слави
Братські могили-складова одиниця Меморіалу
Меморіал Вічної Слави (1919 р., 1943 - 1944 рр.)
У ХVІ ст. на Дніпровій горі височів Канівський замок,обгороджений дерев’яною стіною і оточений ровом. Над замком височіли 6 башт з гарматами. До замку вели одні ворота, від яких через рів було перекинуто ланцюговий міст. У дворі стояв будинок старости і кілька невеличких хат замкової челяді. Тут також була церква, розміщувались порохові склади та інші підсобні приміщення. Від замку до Дніпра було прокладено таємний підземний хід, по якому під час облоги доставлялась вода. Гарнізон Канівського замку складався із декількох десятків бояр і замкових слуг. Але прийшла лиха година і для Канівського замку, він був стертий з лиця землі і більше не відновлювався. Сталося це 20 червня 1768 р. Від гніву народного, від гайдамацьких загонів за стінами замку сховалися шляхетне панство та орендарі. Гайдамаки підпалили замок разом з панами, від полум’я вибухнули порохові склади і лише одиницям вдалося врятуватися з того пекла.
Алея при дорозі
"Шевченкова Алея" (2007р.)
Кобза
Пам*ятка археології
1 серпня 1601 р. у Варшаві місту Каневу було надано привілей - магдебурзьке право. Міста з магдебурзьким правом отримували самоврядування, податковий і судовий імунітет, право власності на землю, пільги щодо ремесел і торгівлі .
Влітку 1625 р.поляки зібрали чимале військо на чолі з коронним гетьманом Конецпольським, щоб приборкати козаків. 11 жовтня коронне військо підійшло до Канева. В місті було бл. 3 тис.козаків, які, не бажаючи підкорятись полякам, вийшли з міста і попрямували до Черкас, де збиралися козацькі війська,а звідти- в район с. Таборище, біля Чигирина. Там розгорнулася жорстока битва. Козацькі війська відійшли до о.Курукового, де бій було продовжено. В результаті боїв явного переможця не визначилось,а Конецпольський змушений був розпочати з козаками переговори. За Куруківською угодою кількість реєстрового козацтва збільшувалася до 6 тис., право обирання гетьмана зберігалось за козаками.Храм Покрови Богородиці
Голова
Експонати
Фото
З часом поляки закріпачують селян і накладають великі побори на міщан, що спричиняє занепад торгівлі і ремесла. Ієзуїти поширювали католицьку віру, відкривали костьоли. Так, в Каневі було відкрито католицький костьол, засновано василіанський монастир. 1781 р. архімандрит Канівський василіанського монастиря Боніфацій Фізікевич заснував тут перший учбовий заклад - парафіяльну школу. Спочатку школа знаходилась біля стін напівзруйнованого Успенського собору у невеличкому дерев’яному будинку з трьома баштами, в якому проживали і проводили службу ченці. У 1784 р. на кошти С.Понятовського було закінчено будівництво двоповерхового кам’яного приміщення. Це приміщення було передано монахам під школу, а 1785 р. спеціальна королівська комісія признала Канівську парафіяльну школу вищою. Зараз в цьому приміщенні знаходиться музей народного декоративного мистецтва.
Водограй "Лілея"
Будівля музею Т.Г.Шевченка на Чернечій горі (1935-1937рр.)
Музей(1939р.).Фасад
Хрест,який стояв на могилі Шевченка протягом 1884-1923рр.
У травні 1768 р. спалахує народне повстання, відоме під назвою Коліївщина. 20 червня загін гайдамаків під командуванням Микити Швачки, Андрія Журби та Семена Неживого обложили Канівський замок, де сховалися чимало панства і орендарів. Повстанці підпалили дерев’яні загорожу і стіни замку. Заволодівши Каневом, С.Неживий послав гінців у Переяслав до полкової канцелярії з оповіщенням про свою перемогу. Гайдамаки сподівались на підтримку російського уряду, але російське панство відчуло небезпеку і для себе. Тому Російська імперія допомогла придушити повстання.
З 1775 р. Канів перейшов в особисту власність польського короля Станіслава Августа,а він у 1777 р. він подарував місто своєму племіннику Станіславу Понятовському.
7 травня 1787 р. Катерина ІІ під час подорожі в Крим на судні “Днепр” зупинилася напроти Канева. На кораблі вона прийняла польського короля Станіслава Августа. На честь прибуття таких персон власник міста С.Понятовський на горі, яка називалась Грецьке місто, влаштував ілюмінацію і феєрверк. Катерина ІІ так і не зійшла на Канівський берег, але гора, на якій світився вензель російської імператриці, з тих пір стала зватись Московкою.Пам*ятник,який стояв на могилі Шевченка протягом 1923 - 1939рр.
Музей "Тарасова світлиця" (1979р.)
Відновлена будівля музею
Площа
1800 р. С.Понятовський продав місто Боніфацію Фізікевичу, який через два роки заповів своє майно василіанському училищу. Після його смерті три частини майна дістали спадкоємці, а четверту - монастир.
Біля Канева розташоване місце, що є одним з головних духовних центрів України - Національний Шевченківський заповідник - Тарасова гора. Раніше гора називалась Чернечою, змінили назву у 1861 р., після перепоховання тут Т.Шевченка.
Одним з ініціаторів поховання Шевченка у Каневі був друг поета Г.Честахівський, хоча відомий етнограф та меценат В.Тарновський хотів поховати митця у Качанівці, а у Києві на г. Щекавиця, навіть була викопана могила. Домовину спочатку привезли у Київ, до однієї із церков на Подолі, а потім, пароплавом по Дніпру перевезли до Канева. У Каневі два дні труна лежала в Успенському соборі. 22 травня 1861 р. відбулася панахида, після якої великим возом, який тягли не воли, а люди, тіло поета повезли на Чернечу гору. Причому прямої дороги, що нині займає якихось кілька кілометрів, в той час не було. Процесії довелося робити величезний гак понад ярами аж через с.Хмільна.Могила та пам’ятник
Панорама комплексу на Чернечій горі
Парк
Парк-2
Сучасний пам'ятник над могилою поета був поставлений у 1939 р Раніше тут стояв інший пам'ятник, а ще раніше - великий хрест. Поряд із могилою розташовано музей.
Навпроти Тарасової гори, на лівому березі Дніпра, розташовано ландшафтний заказник "Тарасів обрій". Заказник створено для охорони естетичного тла долини Дніпра. До заказника потрапили землі, що лежать у видноколі Тарасової гори. Дніпро
Дніпро-2
Дніпро-3
Хвилі котять води сивого Дніпра,
Пломеняться свічами у цвіту каштани,
Тут - Свята й Велична Чернеча гора,
І наймиліший серцю красень - рідний Канів.
В.В.Носенко
Фото
Автостанція