Звенигородка
Прибувши на автостанцію цього районного центру одразу ж поверхнево уявив його масштаби. Як садиба зустрічає гостя воротами,так і населений пункт-зустрічає авто-чи залізничним вокзалом,по якому вже можна собі скласти певну думку про самого "господаря". Власне очікування й оправдалися-невеликий населений пункт з ще меншою кількістю населення,провінційна атмосфера,місцями підсолоджено архітектурою кін.19-поч.20ст.,місцями-"совок" Симпатичний центр,без пафосу та кітчу,як це можна зустріти в окремих представників.З найцікавішого- костел біля автостанції (будівля поч.19ст.), колишній корпус ПТУ та будинок Кримських( двох останніх я бачив лише на моніторі).
Спека серпневого дня заставляє переодітися в щось легше для тіла,чим я і зайнявся одразу біля храму. З перших хвилин перебування у містечку привертаю на себе увагу місцевих. Вважаю це досягненням і,гордо піднявши голову,в легкій футболці взамін сорочки,крокую в нікуди,оскільки конкретного маршруту я не складав..
Вже через декілька хвилин шукаю затишну місцину,де б можна було зробити ще один обмін : "штани-шорти". Територія якогось напівзакинутого підприємства підходить для цієї місії. Тепер-вперед,за трофеями!
Костел Преображення Господнього (1799-1808рр.)
Пошарпана святиня
Костел-автостанція
На автостанції(одразу ж по прибутті) взнаю коли відправляється потрібен мені рейс. У мене в запасі орієнтовно 25хв.,або 1год.45хв, або близько 3-ох годин.Вибираю другий варіант.
За легендою в часи Київської Русі місто було розташоване за 3 км від сучасного, навколо конусоподібної гори. На одній з його веж висів дзвін, яким населення повідомлялось про напад ворогів. Згідно з легендою, назва міста походить від назви гори (Звенигора - Звенигород). Під час монголо-татарського нашестя місто було вщент зруйноване і перша згадка про Звенигород на Гнилому Тікичі відноситься до 1394р.В пам*ять про воїнів Армії УНР
Юний Тарас
Будинок, в якому перебував штаб 80-ї гвардійської стрілецької дивізії 1944 р. / Будинок дитячої творчості
1498р. Олександр Ягеллончик назначив князя Констянтина Острозького намісником в Звенигородці, Вінниці та Брацлавлю. В цей час посилились татарські напади, старі торгові шляхи між містами перетворились на Чорний шлях. Звенигородка стояла на самому Чорному шляху. 1541 р. татари вщент знищили Звеногородку.
У люстрації 1545р. Звеногородський замок не існував. Згодом він був відбудований, але на іншому місці. В 1616 р. Звенигородка стояла пусткою і ці землі привласнив собі руський воєвода Ян Данилович. В 1633 р. король надав Звенигородку подільському воєводі Марціну Казановському.
Кінотеатр "Україна". В минулому..
Районний будинок культури
Міська рада і квіти
В районі Звенигородки діяв гайдамацький загін на чолі з козаком Медведівського куреня Гнатом Голим, який двічі, 1737р. і 1743 р. брав штурмом Звенигородський замок. Для захисту від гайдамаків польський уряд почав зводити укріплення навколо міста. 1765 р. Звенигородський замок було обнесено дубовим частоколом, побудовані нові башти і казарми для охорони.
1792 р. король Понятовський Станіслав-Август затвердив Звенигородці герб і надав статусу міста за магдебурзьким правом,а вже у 1793 р. правобережні землі України приєднано до лівобережних в складі Росії.Спасо-Преображенський собор (1992-1998рр.)
Храм.Тил
Фото
Парафія у Звенигородці була заснована 1766 р. коштом Фелікса Солтика, 1776 р. додаткові кошти на її забезпечення виділив король Станіслав Август. Тоді ж і розпочали будівництво дерев'яного костелу.
У 1799 р. Соломія Солтик виділила кошти на спорудження на місці дерев'яного нового мурованого храму та семінарії при ньому. Будівництво затягнулось через брак коштів і завершилось у 1808р. Спорудили також і семінарію, але її закрила царська влада 1839 р., а в 50-их рр. ХХ ст. цю будівлю зніс комуністичний режим.Танк на постаменті (1957р.)
Комерційне училище / школа №3 (1905р.)
Історична будівля на перехресті проспекту Шевченка та вулиці Шевченка
У радянські часи костел закрили. Під час німецької окупації його використовували у якості православної церки, потім - як інтернат для бездомних дітей, на поч. 60-их рр. - як спортзал, а через деякий час відремонтували та перебудували на автостанцію, поділивши будівлю на два поверхи. У 1999 р. колишній костел повернули римо-католикам та заново освятили. Проте вірянам віддали лише другий поверх, тому вони не можуть повністю реставрувати храм.
Пам’ятний знак на місці, де з'єднались війська 1-го і 2-го Українських фронтів 1944р.
Пам’ятний знак.Вид з сторони проспекту
На потрібен автобус я звичайно ж встиг,навіть ще й очікував його у скверику,поряд з автостанцією.
Спека серпневого дня заставляє переодітися в щось легше для тіла,чим я і зайнявся одразу біля храму. З перших хвилин перебування у містечку привертаю на себе увагу місцевих. Вважаю це досягненням і,гордо піднявши голову,в легкій футболці взамін сорочки,крокую в нікуди,оскільки конкретного маршруту я не складав..
Вже через декілька хвилин шукаю затишну місцину,де б можна було зробити ще один обмін : "штани-шорти". Територія якогось напівзакинутого підприємства підходить для цієї місії. Тепер-вперед,за трофеями!
Костел Преображення Господнього (1799-1808рр.)
Пошарпана святиня
Костел-автостанція
На автостанції(одразу ж по прибутті) взнаю коли відправляється потрібен мені рейс. У мене в запасі орієнтовно 25хв.,або 1год.45хв, або близько 3-ох годин.Вибираю другий варіант.
За легендою в часи Київської Русі місто було розташоване за 3 км від сучасного, навколо конусоподібної гори. На одній з його веж висів дзвін, яким населення повідомлялось про напад ворогів. Згідно з легендою, назва міста походить від назви гори (Звенигора - Звенигород). Під час монголо-татарського нашестя місто було вщент зруйноване і перша згадка про Звенигород на Гнилому Тікичі відноситься до 1394р.В пам*ять про воїнів Армії УНР
Юний Тарас
Будинок, в якому перебував штаб 80-ї гвардійської стрілецької дивізії 1944 р. / Будинок дитячої творчості
1498р. Олександр Ягеллончик назначив князя Констянтина Острозького намісником в Звенигородці, Вінниці та Брацлавлю. В цей час посилились татарські напади, старі торгові шляхи між містами перетворились на Чорний шлях. Звенигородка стояла на самому Чорному шляху. 1541 р. татари вщент знищили Звеногородку.
У люстрації 1545р. Звеногородський замок не існував. Згодом він був відбудований, але на іншому місці. В 1616 р. Звенигородка стояла пусткою і ці землі привласнив собі руський воєвода Ян Данилович. В 1633 р. король надав Звенигородку подільському воєводі Марціну Казановському.
Кінотеатр "Україна". В минулому..
Районний будинок культури
Міська рада і квіти
В районі Звенигородки діяв гайдамацький загін на чолі з козаком Медведівського куреня Гнатом Голим, який двічі, 1737р. і 1743 р. брав штурмом Звенигородський замок. Для захисту від гайдамаків польський уряд почав зводити укріплення навколо міста. 1765 р. Звенигородський замок було обнесено дубовим частоколом, побудовані нові башти і казарми для охорони.
1792 р. король Понятовський Станіслав-Август затвердив Звенигородці герб і надав статусу міста за магдебурзьким правом,а вже у 1793 р. правобережні землі України приєднано до лівобережних в складі Росії.Спасо-Преображенський собор (1992-1998рр.)
Храм.Тил
Фото
Парафія у Звенигородці була заснована 1766 р. коштом Фелікса Солтика, 1776 р. додаткові кошти на її забезпечення виділив король Станіслав Август. Тоді ж і розпочали будівництво дерев'яного костелу.
У 1799 р. Соломія Солтик виділила кошти на спорудження на місці дерев'яного нового мурованого храму та семінарії при ньому. Будівництво затягнулось через брак коштів і завершилось у 1808р. Спорудили також і семінарію, але її закрила царська влада 1839 р., а в 50-их рр. ХХ ст. цю будівлю зніс комуністичний режим.Танк на постаменті (1957р.)
Комерційне училище / школа №3 (1905р.)
Історична будівля на перехресті проспекту Шевченка та вулиці Шевченка
У радянські часи костел закрили. Під час німецької окупації його використовували у якості православної церки, потім - як інтернат для бездомних дітей, на поч. 60-их рр. - як спортзал, а через деякий час відремонтували та перебудували на автостанцію, поділивши будівлю на два поверхи. У 1999 р. колишній костел повернули римо-католикам та заново освятили. Проте вірянам віддали лише другий поверх, тому вони не можуть повністю реставрувати храм.
Пам’ятний знак на місці, де з'єднались війська 1-го і 2-го Українських фронтів 1944р.
Пам’ятний знак.Вид з сторони проспекту
На потрібен автобус я звичайно ж встиг,навіть ще й очікував його у скверику,поряд з автостанцією.