Пнів.Замок
Село Пнів розташоване за 2 км від райцентру Надвірна.,з північного заходу його омиває р. Бистриця Надвірнянська. Вперше згадується в історичних джерелах 1482 р.
На поч. XV ст. Пнів належав шляхтичеві Іванові з Цуцилова,але пізніше з невідомих причин він продав половину свого маєтку в Пневі Павлу Куропатві.
Після остаточного занепаду могутнього Галицько-Волинського Князівства, а саме після трагічної смерті 1340 р. останнього галицького князя Болеслава-Юрія ІІ, Галицька земля в друг. пол. ХІV ст. була остаточно захоплена королем Казимиром.
Польські феодали намагалися закріпитися на захоплених землях за допомогою численних фортець та замків. У XVI ст. споруджують Пнівський замок, що до появи Станіславської фортеці вважався найсильнішою твердинею на Прикарпатті. Будували його феодали волоського походження Куропатови, що отримали ці землі за військову службу від короля Владислава Опільського.І
ІІ
ІІІ
Остаточної форми замок досяг аж у XVIІ ст. Огляд сьогоднішніх руїн свідчить про те, що фортецю неодноразово перебудовували. У плані замок - це неправильний п'ятикутник з виступаючими наріжними оборонними вежами, котрі походять з різних часів. Зовнішні мури замку складені з ламаного каменю, цегли - товщиною до півтора метра. Доступ до замку зі східного боку утруднював кількаметровий схил, із західного - досить глибокий рів, з двох інших сторін - розташована рівнина. В обороноздатності твердині природні умови відігравали другорядну роль. Свою неприступність замок здобув завдяки створенню добре продуманої системи штучних засобів оборони. Під баштами є підземні ходи, видно входи в засипані підземелля.ІV
V
VI
Замок зведений у тому місці, де карпатські хребти найдалі вклинюються в передгір'я, і стоїть поблизу Страгори. Мимо гори проходив давній торговий шлях. Замок таким чином надійно прикривав собою в цьому місці вхід у гори. Подорожні, мандрівники і купці, проїжджаючи в цьому напрямку і зворотно, замку просто так уже минути не могли - тут створили митницю,яка згодом почала приносила помітні прибутки магнатам і своїм вдалим розташуванням привертала увагу селян і ремісників до цього місця - вони осідали поруч. Селилися тут, поза замком, на дворі, замкові слуги, яким не знайшлося місця серед мурів. Так виникло поселення - теперішня Надвірна, яка згодом стала значним ремісничим центром. Тут проживали солевари, кушнірі, кравці, муляри, ковалі, які збували свої вироби по всьому Прикарпаттю.
VII
VIII
IX
Пнівський замок відігравав не лише декоративну функцію. Є згадка про те, що внаслідок нападу татарів на Галичину було знищено документи про власність Куропатвів на Пнів, Битків і Надвірну. Проте за прямим призначенням твердиня прислужилася полякам як форпост в часи опришівського руху і української визвольної війни XVII ст.
X
XI
XII
Невдоволені своїм становищем селяни, та й надвірнянські міщани охоче допомагали руху опришків. В 1621 р. Степан Буклашко, дворовий слуга і за сумісництвом пнівський опришківський ватаг спланував і здійснив напад на замок. Йому показали місце, де можна було зробити підкоп під муром. На допомогу він закликав опришків з Буковини під проводом Гриня Кардаша. Партизанам дісталася чимала здобич, з якої ті й втекли, перед тим завдавши деякі руйнування фортеці.
Чи то вдалося, чи то не вдалося здобути замок війську Семена Височана в 1648р. Два тижні тримав він в облозі твердиню, добряче її понищив, а згодом пішов на з’єднання з армією Б. Хмельницького. XIII
XIV
XV
Останніми володарями фортеці, які дбали про неї, була родина магнатів Цетнерів. Грaф Цетнер сприяв розвитку Нaдвірної і навіть подарував їй свій герб. На місцеві ярмарки збирався люд з Польщі, Угорщини, Молдавії, Росії.. .
На поч. XIX ст. замок перейшов у власність Австро-Угорської держави, і далі його доля склалася трагічно: не знищений жодними загарбниками протягом багатьох століть, він був частково розібраний орендаторами на будматеріал для броварні.XVI
XVII
XVIII
За радянської влади в 70-их рр. було розроблено проект реконструкції Пнівського замку з облаштуванням тут кемпінгу. На почин проклали дорогу, підвели електрику, розчистили кілька підземель і все..
Реставраційний ентузіазм повернувся в 1996-му р. Спеціалісти стверджують, що та спроба лише погіршила стан споруди. Нова спроба була в 2005р., причому з скандалом,-державним бюджетом на реконструкцію Пнівського замку було виділено бл.400 тис.грн.,з яких значна частина через дерибанні схеми пішла "кудись".
30 червня 2010 р. Східна (кругла) вежа була зруйнована внаслідок повені.XIX
XX
На поч. XV ст. Пнів належав шляхтичеві Іванові з Цуцилова,але пізніше з невідомих причин він продав половину свого маєтку в Пневі Павлу Куропатві.
Після остаточного занепаду могутнього Галицько-Волинського Князівства, а саме після трагічної смерті 1340 р. останнього галицького князя Болеслава-Юрія ІІ, Галицька земля в друг. пол. ХІV ст. була остаточно захоплена королем Казимиром.
Польські феодали намагалися закріпитися на захоплених землях за допомогою численних фортець та замків. У XVI ст. споруджують Пнівський замок, що до появи Станіславської фортеці вважався найсильнішою твердинею на Прикарпатті. Будували його феодали волоського походження Куропатови, що отримали ці землі за військову службу від короля Владислава Опільського.І
ІІ
ІІІ
Остаточної форми замок досяг аж у XVIІ ст. Огляд сьогоднішніх руїн свідчить про те, що фортецю неодноразово перебудовували. У плані замок - це неправильний п'ятикутник з виступаючими наріжними оборонними вежами, котрі походять з різних часів. Зовнішні мури замку складені з ламаного каменю, цегли - товщиною до півтора метра. Доступ до замку зі східного боку утруднював кількаметровий схил, із західного - досить глибокий рів, з двох інших сторін - розташована рівнина. В обороноздатності твердині природні умови відігравали другорядну роль. Свою неприступність замок здобув завдяки створенню добре продуманої системи штучних засобів оборони. Під баштами є підземні ходи, видно входи в засипані підземелля.ІV
V
VI
Замок зведений у тому місці, де карпатські хребти найдалі вклинюються в передгір'я, і стоїть поблизу Страгори. Мимо гори проходив давній торговий шлях. Замок таким чином надійно прикривав собою в цьому місці вхід у гори. Подорожні, мандрівники і купці, проїжджаючи в цьому напрямку і зворотно, замку просто так уже минути не могли - тут створили митницю,яка згодом почала приносила помітні прибутки магнатам і своїм вдалим розташуванням привертала увагу селян і ремісників до цього місця - вони осідали поруч. Селилися тут, поза замком, на дворі, замкові слуги, яким не знайшлося місця серед мурів. Так виникло поселення - теперішня Надвірна, яка згодом стала значним ремісничим центром. Тут проживали солевари, кушнірі, кравці, муляри, ковалі, які збували свої вироби по всьому Прикарпаттю.
VII
VIII
IX
Пнівський замок відігравав не лише декоративну функцію. Є згадка про те, що внаслідок нападу татарів на Галичину було знищено документи про власність Куропатвів на Пнів, Битків і Надвірну. Проте за прямим призначенням твердиня прислужилася полякам як форпост в часи опришівського руху і української визвольної війни XVII ст.
X
XI
XII
Невдоволені своїм становищем селяни, та й надвірнянські міщани охоче допомагали руху опришків. В 1621 р. Степан Буклашко, дворовий слуга і за сумісництвом пнівський опришківський ватаг спланував і здійснив напад на замок. Йому показали місце, де можна було зробити підкоп під муром. На допомогу він закликав опришків з Буковини під проводом Гриня Кардаша. Партизанам дісталася чимала здобич, з якої ті й втекли, перед тим завдавши деякі руйнування фортеці.
Чи то вдалося, чи то не вдалося здобути замок війську Семена Височана в 1648р. Два тижні тримав він в облозі твердиню, добряче її понищив, а згодом пішов на з’єднання з армією Б. Хмельницького. XIII
XIV
XV
Останніми володарями фортеці, які дбали про неї, була родина магнатів Цетнерів. Грaф Цетнер сприяв розвитку Нaдвірної і навіть подарував їй свій герб. На місцеві ярмарки збирався люд з Польщі, Угорщини, Молдавії, Росії.. .
На поч. XIX ст. замок перейшов у власність Австро-Угорської держави, і далі його доля склалася трагічно: не знищений жодними загарбниками протягом багатьох століть, він був частково розібраний орендаторами на будматеріал для броварні.XVI
XVII
XVIII
За радянської влади в 70-их рр. було розроблено проект реконструкції Пнівського замку з облаштуванням тут кемпінгу. На почин проклали дорогу, підвели електрику, розчистили кілька підземель і все..
Реставраційний ентузіазм повернувся в 1996-му р. Спеціалісти стверджують, що та спроба лише погіршила стан споруди. Нова спроба була в 2005р., причому з скандалом,-державним бюджетом на реконструкцію Пнівського замку було виділено бл.400 тис.грн.,з яких значна частина через дерибанні схеми пішла "кудись".
30 червня 2010 р. Східна (кругла) вежа була зруйнована внаслідок повені.XIX
XX