Воютичі
Звідси до Самбора близько 10км.,маршрутки курсують регулярно тож добратися проблем не складає.А от чи є для чого їхати в даний пункт-село Воютичі,-нехай вирішує кожен сам,оскільки чогось такого "ах" там немає,але оглянути симпатичні храми (а особливо костелик),пожертвувавши 2-3 год.свого часу,- можна.
Перша згадка про село датована 1427 р. Хоча легенда і говорить про першого засновника рицаря Войтицького, в писемних історичних джерелах про нього немає ніяких відомостей. Біля 1443 р. с. Воютичі було королівським селом і його власником був П. Сов’єнський.Відомо також, що до 1533 р. Воютичі належали Катерині Чашинській ( Часніцькій ?).
Церква Різдва Прсв.Богородиці з дзвіницею (2009р.)
Жовтий храм Різдва
Одним із наступних власників був Ян Томаш Дрогойовський,- яскрава постать в історії Воютичів. Помер він 19 листопада 1605 р. від тяжкого поранення Станіславом Стадницьким із Лескова(Польща).
З середини і до кінця XIX ст. господарями села були Казимир і Галина Стадницькі з роду Тхорніцьких, а із 1888 по 1924 рр. власником стає Владислав Мнішек Тхорніцький.
Церква Різдва Прсв.Богородиці з дзвіницею (1893р.)
Синій храм Різдва
Церква.Тил
У 1507 р. тут вже існувала парафіяльна церква. Дідич Ольбрихт Розна у 1642 р. надав їй ерекційну грамоту. Стара дерев’яна церква, збудована у 1691 p., простояла до кін. XIX ст. В 1932 р. замість неї споруджена існуюча мурована однонавова святиня, увінчана в місці сходження гребенів дахів невеликим ліхтарем з маківкою. Зачинена протягом 1961 -1971рр. У 1971 році неофіційно відчинена, а у 1972-1973 рр. мешканці провели ремонт, прибудували присінок та відновили стінопис.
Богородиця з Немовлям
1893.Фасад
Відомо, що 1626 р. було консекровано дерев'яний костел з мурованим захристієм, споруджений коштом Я. Дрогоєвського. У 1714-1719 рр. збудували та освятили сучасний мурований храм (фундатори - Я. Стадницький та Й. Мнішек), оскільки попередній під кінець XVII ст. розсипався. 8 жовтня 1743 р. єпископ Сераковський консекрував святиню. 1896 р. до костелу (за пресбітерієм) добудували каплицю-мавзолей родини Тхужинських.
У 1947-1989 рр. храм було закрито,тут певний час було склад мінеральних добрив, що завдало будівлі значної шкоди.
Костел був повернутий громаді в 1989 р. у знищеному стані.
Стара цегельня працює
Фото
Зупинка + костел
Село Воютичі простягається в північно-західному напрямку на 5 км вздовж долини, через яку протікає р.Стривігор. Воно розділене на декілька дільниць (присілків), кожна з яких має свою назву: дільниця - «Гора»; дільниця - «Башаки»;дільниця - «Сторонське»;дільниця - «Діл»;дільниця - «Заріччя»;дільниця - «Язи».
Через село з давнини проходять дві головні дороги (так звані «цісарські дороги»). Одна - на захід через Надиби - Сусідовичі - Фельштин, друга - на північ через Чижки на Перемишль. Також проходить залізниця Самбір - Хирів - Сянік (Польща), яка була побудована в 1872 р. Костел Св.Катерини (1714-1719рр.)
Будівля приборства
Дзвіниця
В селі діють цегельний завод (кін.19ст.) та спиртзавод (1912р.).
Костел.Профіль
Костел.Фасад
Будівля(?) на території
У селі був замок,його збудував Ян Томаш Дрогойовський на поч.17ст.,а вже у 1610р.замок,а радше палац,був зруйнований в часі магнатської війни між С.Стадницьким та Л.Опалінським.За будівничого двору вважають Г.Аппіані.
Окрім пізнішого палацу Тхужніцьких до Другої світової війни ще зберігалися муровані пивниці попередньої будівлі.
Фото
Перша згадка про село датована 1427 р. Хоча легенда і говорить про першого засновника рицаря Войтицького, в писемних історичних джерелах про нього немає ніяких відомостей. Біля 1443 р. с. Воютичі було королівським селом і його власником був П. Сов’єнський.Відомо також, що до 1533 р. Воютичі належали Катерині Чашинській ( Часніцькій ?).
Церква Різдва Прсв.Богородиці з дзвіницею (2009р.)
Жовтий храм Різдва
Одним із наступних власників був Ян Томаш Дрогойовський,- яскрава постать в історії Воютичів. Помер він 19 листопада 1605 р. від тяжкого поранення Станіславом Стадницьким із Лескова(Польща).
З середини і до кінця XIX ст. господарями села були Казимир і Галина Стадницькі з роду Тхорніцьких, а із 1888 по 1924 рр. власником стає Владислав Мнішек Тхорніцький.
Церква Різдва Прсв.Богородиці з дзвіницею (1893р.)
Синій храм Різдва
Церква.Тил
У 1507 р. тут вже існувала парафіяльна церква. Дідич Ольбрихт Розна у 1642 р. надав їй ерекційну грамоту. Стара дерев’яна церква, збудована у 1691 p., простояла до кін. XIX ст. В 1932 р. замість неї споруджена існуюча мурована однонавова святиня, увінчана в місці сходження гребенів дахів невеликим ліхтарем з маківкою. Зачинена протягом 1961 -1971рр. У 1971 році неофіційно відчинена, а у 1972-1973 рр. мешканці провели ремонт, прибудували присінок та відновили стінопис.
Богородиця з Немовлям
1893.Фасад
Відомо, що 1626 р. було консекровано дерев'яний костел з мурованим захристієм, споруджений коштом Я. Дрогоєвського. У 1714-1719 рр. збудували та освятили сучасний мурований храм (фундатори - Я. Стадницький та Й. Мнішек), оскільки попередній під кінець XVII ст. розсипався. 8 жовтня 1743 р. єпископ Сераковський консекрував святиню. 1896 р. до костелу (за пресбітерієм) добудували каплицю-мавзолей родини Тхужинських.
У 1947-1989 рр. храм було закрито,тут певний час було склад мінеральних добрив, що завдало будівлі значної шкоди.
Костел був повернутий громаді в 1989 р. у знищеному стані.
Стара цегельня працює
Фото
Зупинка + костел
Село Воютичі простягається в північно-західному напрямку на 5 км вздовж долини, через яку протікає р.Стривігор. Воно розділене на декілька дільниць (присілків), кожна з яких має свою назву: дільниця - «Гора»; дільниця - «Башаки»;дільниця - «Сторонське»;дільниця - «Діл»;дільниця - «Заріччя»;дільниця - «Язи».
Через село з давнини проходять дві головні дороги (так звані «цісарські дороги»). Одна - на захід через Надиби - Сусідовичі - Фельштин, друга - на північ через Чижки на Перемишль. Також проходить залізниця Самбір - Хирів - Сянік (Польща), яка була побудована в 1872 р. Костел Св.Катерини (1714-1719рр.)
Будівля приборства
Дзвіниця
В селі діють цегельний завод (кін.19ст.) та спиртзавод (1912р.).
Костел.Профіль
Костел.Фасад
Будівля(?) на території
У селі був замок,його збудував Ян Томаш Дрогойовський на поч.17ст.,а вже у 1610р.замок,а радше палац,був зруйнований в часі магнатської війни між С.Стадницьким та Л.Опалінським.За будівничого двору вважають Г.Аппіані.
Окрім пізнішого палацу Тхужніцьких до Другої світової війни ще зберігалися муровані пивниці попередньої будівлі.
Фото