Зміна погоди у гіршу сторону стала причиною редагування нашого маршруту-усі такі цікавенько-бажані пункти ми відклали на потім,максимально віддаливши їх від похмурого неба з періодичним покапуванням із нього,в надії на те,що десь там,пізніше,ну-може завтра буде тепло,сонячно і взагалі,а місця "не очень" (це не означає що вони абсолютно не варті уваги,-просто ммм.. самі побачите) висунулись на передній план-тут погода ролі не грала,оскільки затримуватись у них надовго просто нема чого..
Першим по курсу тепер було село Івниця із залишками маєтку (голосно сказано!) та в міру забутим парком.
Інформаційні таблиці
Дорога біля парку
Озеро в Івницькому дендропарку
Водойма
Село Івниця знаходиться на відстані бл.35км.від Житомира.Щоб потрапити у нього потрібно з*їхати з автошляху Р 18 (Житомир-Попільня- ..Сквира),-через 5км.буде власне й потрібен вам пункт.
Для всіх романтиків,які побачили на фотках багатообіцяючі залишки парадних воріт маєтку: крім цих триногих( у кожної з опор по три колони) гігантів більше там по великому рахунку і дивитись нічого,тому,якщо решту цікавинок у цій околиці ви вже колись оглядали,то варто вагомо задуматись-а чи потрібно мені взагалі туди пертися?
Ми поперлись,оскільки "не Івницею єдиною" день цей нас мав дивувати).
Залишки в*їздних воріт маєтку баронів Шедуарів
Помпезні руїни
Будівля з гостроверхим дахом
Село розташоване на берегах р. Ів’янка (притока р.Тетерів),відоме з 1584 р. Спочатку село належало українській шляхетській родині Киселів, в 1589 р. перейшло до Неміричів.В 1814 р. маєток придбав барон Ян Йозеф де-Щедуар, засновник родини відомих меценатів та культурних діячів. До поч. ХХ ст. селом Івниця послідовно володіли Станіслав, Максиміліан та Ян Щедуари.
З поч.ХІХ ст.в Івниці діяло 2 лісопильних заводи,була Миколаївська дерев’яна церква(1873р.?;1873 р.?). Костел Іонна Хрестителя, заснований Яном Антонієм Чернецьким для монастиря ордену францисканців, згорів напр. ХVIII ст. Відбудований в 1826 р. бароном Яном-Юзефом Шодуаром. В 1839 р. С. Шодуар замінив дерев’яний костьол новим кам’яним храмом. На поч. ХІХ ст. збудовані єврейська синагога та молитовний будинок.
До руїн прибудовують сарайчики
Одна із господарських споруд
Ландшафтний парк побудували після 1750-их рр. на лівому схилі р.Ів’янки, в цей період його володарем був Юзеф Чернецький. В 1814 р. садово-парковий ансамбль перейшов у власність барона Яна Йозефа де Шодуара. У маєтку його син Станіслав разом з дружиною Люсі Крейтон створює колекцію картин, старовинних гравюр, монет та велику бібліотеку. Будує родинний склеп для першої дружини Елоїзи Ержеле.
При заснуванні площа парку становила 37 га.,тепер його територія втричі менша.З архітектурних споруд колишнього маєтку на території парку залишились руїни центральних воріт, окремих господарських споруд і стилізованих під сторожові веж. Природоохоронна територія містить ставки. Струмки поєднують ці водні об’єкти з р. Ів’янкою. При заснуванні був створений регулярний тип садово-паркового ландшафту. Розташовувався на території парку двоповерховий палац. Ця споруда не збереглась.
Вежа
Шлюз
Після Івниці прямуємо в с.Стара Котельня,яке знаходиться за 7-8км.від попереднього пункту. У ролі нашої наступної "жертви" виступає костел Антонія Падуанського зведений протягом 1783-86рр.
Заодно виділяємо декілька хвилин на огляд Свято-Покровської дерев*яної церкви у с.Нова Котельня.Храм був частково пошкодженим внаслідок пожежі у 2012р., відбудований на даний час у вигляді відмінному від початкового.
Свято-Покровський храм у с.Нова Котельня
Храм відновлений після пожежі 2012р.
Панорама від Покровського храму
Котельня належить до числа найдавніших населених пунктів України. Під назвами Котельний, Котельниця, Котельня місто дев'ять разів згадується у літописах 1143-1169 рр. Котельня також згадується у «Літописі Павла Граб'янки» (1660р.) і в «Літописі Самійла Величка» (1665р.).
Тут збереглися залишки фортеці, яка в XII ст. була значним стратегічним пунктом у системі оборони давньоруських земель і відігравала помітну роль в історії Київської Русі.
Костел Антонія Падуанського з дзвіницею у с.Стара Котельня (1783-1786рр.?)
Мур навколо храму
Барочна святиня. Профіль
Пам'яткою архітектури яка вартує уваги є костел Св. Антонія Падуанського,закладений у 1783 р. на кошти поміщика А.Прушинського. Костел в стилі бароко являє собою цегляну, трьохнефну, чотирьохстовпну базиліку. Фасади прикрашали спаренними пілястрами іоничного ордера з гирляндами в капітелях. Пам'ятник був огороджений цегляною огорожею з воротами та трипрохідною дзвіницею. Сам костел знаходиться на території старовинного городища, яке возвишається над р. Гуйвою і з якого відкривається чудовий краєвид на долину річки і навколишню місцевість. Збереглись ще й залишки валу, яким було оточене городище.
Вмурована плита над головним входом
Храм за муром.Тил
На даний час храм потроху відновлюють.
Покидаємо територію костелу і виходимо на ділянку,де колись знаходилось городище.Звідти відкривається гарненький краєвид на с.Нова Котельня та долину із р.Гуйва.
Кукурудзяне поле
Монументи пам*яті: біля пам*ятнику радянським солдатам-менора(?)
Оце власне і все чим зацікавило село.Сідлаємо коней,тобто -сідаємо "на колеса" для подальшої їзди,оскільки попереду ще не один запанований пункт..
Вид від костелу на с.Нова Котельня
Панорама з р.Гуйва