Кіно й не німці
Оце один юнак прислав приватне повідомлення. І таке воно типове, що мушу його тут навести.
Доброго дня.
Прошу вибачення за моє нахабство.
Нещодавно дивився в кіно "Першого месника".
Помітив пару не зовсім українських слів. Як то "надіюсь";(як на мене то "сподіваюсь" більш природно звучить),"виключай" (причому одразу після "вимикай", ще щось було, але забув. Та це таке, можна сказати я дуже прискіпливо ставлюсь. Але от момент коли друг головного героя випадає з потяга і той йому кричить "Держись!", якось зовсім не з нашої мови. І я вже думав після сеансу написати відгук типу: сходив в кіно, знайшов пару ляпів перекладу, коли в титрах прозвучало "Переклад
О.Негребецького".
На Ваших перекладах я, можна сказати, виріс. Тоді у 90-х, можливо, саме вони формували в мені любов до україномовного кіно.
Тому вирішив спитати у вас особисто, щоб не піднімати нікому непотрібного галасу. Після Ваших постів з критикою дублювання, якось не схоже щоб це були Ваші недогляди.
Скажіть, це так планувалось чи це вже під час запису дубляжу виникло і ніхто не переправляв? Чи залежить від Вас остаточний продукт, чи Ви тільки віддаєте текстовий переклад, а сам запис звуку (і що там вже наговорять
актори) Вас не стосується?
Дякую за увагу.
Відповів хлопцеві:
Друже ....!
Схоже, ви стали жертвою "живомовофобії". На жаль, вельми значна частина публіки вважає, що мова має бути така кришталево чиста, що аж мертва. І на цій підставі декотрі редактори викреслюють з тексту "тільки" й міняють його на "лише", "треба" - на "потрібно", "держатися" - на "триматися", "надіятися" - на "сподіватися". Між тим, усі ці слова в мові побутують, усі є в словниках і не треба їх боятися.
"Надії" ви ж не боїтеся? Чим гірший його родич "надіятися"? До того ж, є певна семантична різниця між "сподіватися" та "надіятися". Хоч яка, однак є у нас "держава" - чому ж не може бути однокореневого "держатися"? І "держак" є. І "держидерево". Є й "виключати". Ось цитата з 11-томного словника укр.мови:
3. Припиняти дію механізму; припиняти дію чого-
небудь, роз'єднавши із загальною системою.- Машина
чекає,- сказав він,- я навіть наказав не виключати
мотор (Смолич, Розм. з чит., 1953, 88). У тій конкретній фільмовій ситуації вживання слова "виключай" визначалося ще й т.зв. "ліп-синком" - щоб наше слово лягало в губи персонажеві. "Вимикай" має всередині губний звук "М", а в персонажа губи в цю мить не змикалися.
Щодо самого процесу дубляжу: конкретно з цим фільмом працював інший режисер, я справді тільки віддав текстовий переклад, а що там наговорили актори, боюсь навіть довідуватись, бо серце заболить.
І на завершення: Українська мова значно ширша й глибша, ніж наші знання про неї. Оце таке.
Усе збираюся сісти й викласти буквами принципи своїх мовних підходів. Хоча... Основний принцип - вживати тієї мови, якою говорю сам. Чи, інакше: самому говорити так, як примушую американських персонажів.
Доброго дня.
Прошу вибачення за моє нахабство.
Нещодавно дивився в кіно "Першого месника".
Помітив пару не зовсім українських слів. Як то "надіюсь";(як на мене то "сподіваюсь" більш природно звучить),"виключай" (причому одразу після "вимикай", ще щось було, але забув. Та це таке, можна сказати я дуже прискіпливо ставлюсь. Але от момент коли друг головного героя випадає з потяга і той йому кричить "Держись!", якось зовсім не з нашої мови. І я вже думав після сеансу написати відгук типу: сходив в кіно, знайшов пару ляпів перекладу, коли в титрах прозвучало "Переклад
О.Негребецького".
На Ваших перекладах я, можна сказати, виріс. Тоді у 90-х, можливо, саме вони формували в мені любов до україномовного кіно.
Тому вирішив спитати у вас особисто, щоб не піднімати нікому непотрібного галасу. Після Ваших постів з критикою дублювання, якось не схоже щоб це були Ваші недогляди.
Скажіть, це так планувалось чи це вже під час запису дубляжу виникло і ніхто не переправляв? Чи залежить від Вас остаточний продукт, чи Ви тільки віддаєте текстовий переклад, а сам запис звуку (і що там вже наговорять
актори) Вас не стосується?
Дякую за увагу.
Відповів хлопцеві:
Друже ....!
Схоже, ви стали жертвою "живомовофобії". На жаль, вельми значна частина публіки вважає, що мова має бути така кришталево чиста, що аж мертва. І на цій підставі декотрі редактори викреслюють з тексту "тільки" й міняють його на "лише", "треба" - на "потрібно", "держатися" - на "триматися", "надіятися" - на "сподіватися". Між тим, усі ці слова в мові побутують, усі є в словниках і не треба їх боятися.
"Надії" ви ж не боїтеся? Чим гірший його родич "надіятися"? До того ж, є певна семантична різниця між "сподіватися" та "надіятися". Хоч яка, однак є у нас "держава" - чому ж не може бути однокореневого "держатися"? І "держак" є. І "держидерево". Є й "виключати". Ось цитата з 11-томного словника укр.мови:
3. Припиняти дію механізму; припиняти дію чого-
небудь, роз'єднавши із загальною системою.- Машина
чекає,- сказав він,- я навіть наказав не виключати
мотор (Смолич, Розм. з чит., 1953, 88). У тій конкретній фільмовій ситуації вживання слова "виключай" визначалося ще й т.зв. "ліп-синком" - щоб наше слово лягало в губи персонажеві. "Вимикай" має всередині губний звук "М", а в персонажа губи в цю мить не змикалися.
Щодо самого процесу дубляжу: конкретно з цим фільмом працював інший режисер, я справді тільки віддав текстовий переклад, а що там наговорили актори, боюсь навіть довідуватись, бо серце заболить.
І на завершення: Українська мова значно ширша й глибша, ніж наші знання про неї. Оце таке.
Усе збираюся сісти й викласти буквами принципи своїх мовних підходів. Хоча... Основний принцип - вживати тієї мови, якою говорю сам. Чи, інакше: самому говорити так, як примушую американських персонажів.