"Новий порядок" у нас на районі. Гітлер.
На районі з'явилось гестапо. Ви розумієте? На моєму районі!
Зроду на 40-му маршруті не було контролерів, а тут на тобі, вилупилися. Вже десять років я їжджу цим тролейбусом майже безплатно. У мене був майже комунізм. З появою ж контролю ситуація все більше на фашизм скидається.
Причому ці тварі маскуються під звичайних людей. Чорні светрики одягають, жіночка серед них...
Коли ця жіночка дістала посвідчення, я прихуїв. Їй-богу кажу, на нормальних людей схожі. Тому одразу й не зрозумієш, що до чого. Кидаюсь до компостера, але сучка мене випереджає. Своєю сильною фашистською рукою вона смикає за важіль компостера, руйнуючи мої останні надії на порятунок.
"Порядок прийшов, - подумалося. - Ні, скоріше "Новий порядок". Як при Гітлері, ага.
- Скільки вам не вистачає, щоб заплатити штраф? - питає группенфюрерша.
- Якщо загалом він 30 гривень... то не вистачає десь 27.
- А як ви зможете мене в цьому переконати?
Дістаю і показую все, що маю в кишені. Не уявляєте, з якою гордістю я показував ці 2 гривні. 2 гривні, зароблені на вирбництві. Отсанні дві, які їм, фашистам, у мене не забрати.
- Та їдьте вже, - поблажливо кидає гестапо.
Зроду на 40-му маршруті не було контролерів, а тут на тобі, вилупилися. Вже десять років я їжджу цим тролейбусом майже безплатно. У мене був майже комунізм. З появою ж контролю ситуація все більше на фашизм скидається.
Причому ці тварі маскуються під звичайних людей. Чорні светрики одягають, жіночка серед них...
Коли ця жіночка дістала посвідчення, я прихуїв. Їй-богу кажу, на нормальних людей схожі. Тому одразу й не зрозумієш, що до чого. Кидаюсь до компостера, але сучка мене випереджає. Своєю сильною фашистською рукою вона смикає за важіль компостера, руйнуючи мої останні надії на порятунок.
"Порядок прийшов, - подумалося. - Ні, скоріше "Новий порядок". Як при Гітлері, ага.
- Скільки вам не вистачає, щоб заплатити штраф? - питає группенфюрерша.
- Якщо загалом він 30 гривень... то не вистачає десь 27.
- А як ви зможете мене в цьому переконати?
Дістаю і показую все, що маю в кишені. Не уявляєте, з якою гордістю я показував ці 2 гривні. 2 гривні, зароблені на вирбництві. Отсанні дві, які їм, фашистам, у мене не забрати.
- Та їдьте вже, - поблажливо кидає гестапо.