Переможний Дідусь Миколай.
Негарно так робити, але я...
Московських не вітаю і не лаю.
Лише в мішок кладу їх "гради" й "тополя́",
вкраїнському святому Миколаю.
- Нехай роздасть гібридників Кремлю.
Нехай морозом в полі арештує.
Народним звичаєм нехай, "давити тлю",
Мертвечука досита нагодує!
А я чекатиму Дідýся, як і всі.
(Мій персональний вмер в Голодоморі).
Я почекаю спільного в таксі,
яке везе достаток нам в коморі.
Під ранок місяць показав увагу хмар.
Він чуйно світить на бійця в окопі.
Дідусю мій! - Хай скінчиться кошмар!
Зроби, щоб ми прокинулись в Європі!
Я хочу теж і в Лондон, і в Париж.
І хочу, щоб Різдвом пишались дітки.
- Ти з перемогою козацькою спішиш.
З дарунком, пограбованим до нитки.
Тебé я славлю, й Україну, що моя.
У Бога вірую, як Ти й Холодний скраю.
Твоїм теплом у потайбічних Вирія́х,
хай Він зігріється Дідýсю Миколаю..
***
Nebratan