Рецензія(я кохаю Марію тому).
- у минулу суботу в обід
переглянув андрія любку;
прочитав: є багато лібід,
які люблять дівочу дупку.
- рецензія пишеться "на ура!",
так львів'яни вітають "Карпати"!
так спалахує ліжкове бра,
коли ніч заціловує п'яти:
замість піхви присутня (ну *да-
закінчення в неї те саме)-
дівоча щілинка чорнява й руда,
що байдужа для Гаутами;
і сорок мантих плюс вазелін,
й вареники з сиром сирі,-
і матня на штанах до колін
в голубої хамси педікгрі:
ах, сорок пляшок немитих стін!
відображення в дзеркалі вірне:
- поетично- липкий пластилін
не баксами сплатить комірне:
сорок гривень- двадцятки новІ
(поезія нині в фаворі!)
морок зливень пакується в дві
шанувальниці помідорів
- поезія нині така!
надзвичайно соплива і юна,
борщовитістю буряка,
понтовістю Мао Цзе Дуна;
як літера- гульк -терорист!
як речення шизофренія!
а я лише мрійник,- тільки турист,
стежок де ступала Марія...
- сорок святих флюсом картин,
й смиренням засмучують барви,
а суч-поезія волосинки від палестин
пишних стегон Маринки-лярви
...моя ж Марія іде не одна, -
коливаються в почеті букви
де відсутня літера "н@",
що присутня у лобом стуквин!
- я кохаю Марію тому,
- що вона неймовірно весела,-
сорок віршів не втоплять Му-Му,
як не зникне у Ріо фавела;
сорок баксів плюс фартовІ,-
бо мені повезе в неділю!
бо кохання вже в голові!
бо я палко в Марію вірю..
***
Nebratan