Будинок має свої глибини
Поглинає предмети і спогади
і ховає
Зберігає в таких надійних шпаринах,
про які ніхто довгий час не згадає
Навіщо вкотре згадувати про море
Яке було нашим, а тепер ні
Навіщо про нього цокають камінці
Наче вони живі
Морські камінчики по-справжньому гарні
Тільки коли їх щомиті вмивають хвилі
Зайві на полицях серед книжок
або в ванній
Серед килимів і м’яких подушок
Ці камінці безсилі
Смішно, безглуздо і дивно було
Везти у валізі каміння
А потім не знати, для чого воно
Та в ньому приховане вміння
Без змін зберігати той самий час,
Коли розморені сонцем
Від моря на згадку камінчик беруть
Його нещодавні знайомці…
Перевірити темні кутки забуття
Звільнити будинок від зайвих речей
Недбало записані спогади - це сміття,
А морські камінчики - дійсний трофей.
Оригінал на Дрімі