На початку зими в Ха з`явився крижаний фонтан. Спочатку це було не дуже помітно, але він поступово зростав.
Зима довга і часу вистачило, щоб значно збільшитися в розмірах.
Здавалося, що рости вже далі нікуди, але він продовжував і ставав ще більшим.
Велетенська статура вражала і вночі, і вдень
Це тривало стільки, скільки тривала зима, і крижана скульптура досягла просто-таки непристойних розмірів.
Він так і лишився б прекрасним зимовим спогадом, казково-недосяжним дивом, та на жаль, мене занесло до парку на початку весни. Те, що так довго зростало, не може зникнути в одну мить і тепер можна спостерігати процес поступового зникнення.
Цей велетень змушений танути поступово, втрачаючи розміри і красу. Навіть Снігуроньці пощастило більше, бо вона стрибнула через вогнище і розтала одразу, ще й перетворилася на хмаринку.
Тим не менш, і в такому вигляді ця крига приваблює охочих зробити фото з нею. За десять хвилин кілька людей знімали одне одного на тлі залишків колишньої величі. Можливо, їх вразив контраст дуже теплої погоди і наявності криги, ще й досі такої великої.