5 хороших дрібниць за вчора ФМ
1. Інтуіція працює. Хоча вийти треба було лише до магазину, виникло наполегливе бажання взяти з собою документи. І будь ласка: "отримайте відправлення", хоча чекала на нього пізніше. Не треба вертатися, а потім йти знову, дрібниця, а приємно.
2. Іноді, щоб отримати відповідь, досить просто промовити питання вголос. Дзвонить подруга, просить знайти телефон нашого спільного лікаря. Проблема в тому, що лікар був у декретній відпустці, ми давно не зверталися, телефони мінялися... Добре, пошукаю. Одразу перездвонює: уявляєш, шукала півдня, тільки в тебе спитала і одразу знайшла сама. Дивне відчуття, коли нічого не робиш, а виходить, що комусь допомогаєш. Дивне і приємне.
3. Словники. Як не дивно, а інколи може знадобитися паперова версія і її пошуки заведуть аж на горіще. Відряжаючись туди, треба взіти з собою телефон, хоч він і мовчав до того півдня і нічого не очікується. І знову передчуття вірне. Тільки роззирнешся на всі ці коробки, коли тільки встигли назбиратися, і що воно встигло в ті коробки понапихатися, тут і починаються дзвінки. Ну і сидиш вже під стріхою серед звалища невизнаних речей і ведеш перемови, що той підпільник. Це не здається дивним, поки не злазиш із запиленим талмудом, з шапки звисає павутиння, і на питання, що там можна було робити, відповідаєш: ну... розмовляла по телефону. Веселити людей приємно.
4. Схоже, що саме телефон схотів бути героєм дня, тож продовжу. Телефони зараз пішли надто вже розумні. А як новий телефон, то в нього обов`язково функції буде перекручено і переховано найнесподіванішим чином. Це називається оновлення. Можна все це подолати самотужки, але, як маєш дитину-підлітка, можна значно економити сили і час. Експлуатація дітей приємна.
5. Ще про дітей і телефони. Той час, коли в кожного не було при собі телефона, вже важко уявити. А стосовно дітей, коли вони починають самостійно пересуватися містом, цей винахід цінуєш все більше. Як раніше доводилося жити без зв`язку і скільки це коштувало нервів... Мати постійний зв`язок, а значить, і спокій - цінно.
Це флешмоб. початок якого тут: http://ne-znaiko.livejournal.com/424012.html
Запрошую приєднатися teannate ztmr wooodooo
2. Іноді, щоб отримати відповідь, досить просто промовити питання вголос. Дзвонить подруга, просить знайти телефон нашого спільного лікаря. Проблема в тому, що лікар був у декретній відпустці, ми давно не зверталися, телефони мінялися... Добре, пошукаю. Одразу перездвонює: уявляєш, шукала півдня, тільки в тебе спитала і одразу знайшла сама. Дивне відчуття, коли нічого не робиш, а виходить, що комусь допомогаєш. Дивне і приємне.
3. Словники. Як не дивно, а інколи може знадобитися паперова версія і її пошуки заведуть аж на горіще. Відряжаючись туди, треба взіти з собою телефон, хоч він і мовчав до того півдня і нічого не очікується. І знову передчуття вірне. Тільки роззирнешся на всі ці коробки, коли тільки встигли назбиратися, і що воно встигло в ті коробки понапихатися, тут і починаються дзвінки. Ну і сидиш вже під стріхою серед звалища невизнаних речей і ведеш перемови, що той підпільник. Це не здається дивним, поки не злазиш із запиленим талмудом, з шапки звисає павутиння, і на питання, що там можна було робити, відповідаєш: ну... розмовляла по телефону. Веселити людей приємно.
4. Схоже, що саме телефон схотів бути героєм дня, тож продовжу. Телефони зараз пішли надто вже розумні. А як новий телефон, то в нього обов`язково функції буде перекручено і переховано найнесподіванішим чином. Це називається оновлення. Можна все це подолати самотужки, але, як маєш дитину-підлітка, можна значно економити сили і час. Експлуатація дітей приємна.
5. Ще про дітей і телефони. Той час, коли в кожного не було при собі телефона, вже важко уявити. А стосовно дітей, коли вони починають самостійно пересуватися містом, цей винахід цінуєш все більше. Як раніше доводилося жити без зв`язку і скільки це коштувало нервів... Мати постійний зв`язок, а значить, і спокій - цінно.
Це флешмоб. початок якого тут: http://ne-znaiko.livejournal.com/424012.html
Запрошую приєднатися teannate ztmr wooodooo