Осінь вже взялася фарбувати все в свої кольори. Поступово додає жовтого, а за ним і червоного.
Бліді влітку, вигорилі на сонці майже до білого, зараз стають більш насиченими.
Інші, хоча і свіжі, чомусь зблідли, мабуть вже втрачають сили.
Завдяки прохолоді троянди дуже довго не в`януть. Зате невідомо чому на завжди білих пелюстках з`явилося це рожеве забарвлення.
А тут справа не в пустощах осіні. Замовляла троянду померанчевого кольору. Чи то оранжевого, чи мандаринового, чи жовто-гарячого, але не малинового.
Нарешті, головна дивина. Колись випадково придбала корінці, пожалівши бабусю. Два роки з них навесні виростало соковите листя, яке зникало літом без жодного натяку на квіти. Вже нічого не чекаю, та і забула про них, бо вони засихають і зникаютьще в середині літа, як раптом на їхньму місці з`явилося таке диво.
Схожі на весняні крокуси, але більшого розміру. Починають квітнути, коли більшисть вже закінчує з цим. Лишилося взнати їхню назву.