Райони-Квартали
Мовчазний спротив завжди був притаманний одинакам. Достатньо кілька разів відчути себе не разом з більшостю і такий стан робиться звичним. Коли не маєш важилів впливу на ситуацію, скажімо, культурну, завжди можна знайти дорогу до культурного підпілля. Зараз, коли є інтернет, можна вже не шукати втаємничені рок-підвали, аби не чути кобзонів, комбінацій і комбінізонів.
Вже кілька років не дивлюся ТБ, в тому числі і через Квартал. Та настають часи, коли воно дісталося і до інтернету, підняло неабияку хвилю і примусило всіх щось вирішити. Ображено засудити чи підтримати, мовляв, про тих можна було жартувати, а про цих чого ні.
Насправді, вже давно слід переконатися, що можна все. Казати, робити, показувати. Тільки за умов, що ніякої альтернативи ніхто не покаже. Красти чим в більших масштабах, тим краще, тільки вигадати для цього інші назви, бажано різні і велику кількість. Влаштовувати політичні ток-шоу, де головне, це шоу, відіграв яке клоуни знімають маски запеклих опонентів і переходять до дружнього спілкування.
І це зовсім не випадковість, що ні телебачення, ні радіо нічого не розповідають ні про які культурні процеси, окрім попсових. Це продовження радянської політики годування мас баландою з пласких вульгарних жартів, замішаних на приниженні і себе, і оточуючих, воєнних маршів і п`яних трьохакордних сліз. Людина, яка роками примушена поглинати це місево, звикає до нього, хоча іноді і згадує, що в природі існують інші види харчування. Та, аби дістатися до цих інших видів, треба докладати зусилля, а з роками це стає все важчим, а наступ несмаку все впертішим і підступнішим.
Несмак лізе звідусіль, на який канал випадково не натрапиш, він буде там. А як вимкнеш - пре тобі в очі з числених бігбордів. І ніхто цього не спинить, допоки він збиратиме повні зали в усіх містах країни. Аудиторія, з дитинства привчена ще петросянами і галустянами до смішних жартів, радо скуповує зовсім не дешеві квитки. І вона незліченно більша, ніж одинаки, які стоїчно тримаються, щоб їх не знудило і просто мовчки ігнорують такі шоу.
І це триватиме і далі, і, хоча людини стає вже дуже багато в інформаційному просторі, її нічого не може спинити. Хіба що вона сама себе спинить, довівши градус вульгарності до критичних вимирів і луснувши. Та потім вона зробить кульбіт і вискочить в новому образі, як нічого і не було. Добре, якщо миготітиме перед очима трохи менше.
Вже кілька років не дивлюся ТБ, в тому числі і через Квартал. Та настають часи, коли воно дісталося і до інтернету, підняло неабияку хвилю і примусило всіх щось вирішити. Ображено засудити чи підтримати, мовляв, про тих можна було жартувати, а про цих чого ні.
Насправді, вже давно слід переконатися, що можна все. Казати, робити, показувати. Тільки за умов, що ніякої альтернативи ніхто не покаже. Красти чим в більших масштабах, тим краще, тільки вигадати для цього інші назви, бажано різні і велику кількість. Влаштовувати політичні ток-шоу, де головне, це шоу, відіграв яке клоуни знімають маски запеклих опонентів і переходять до дружнього спілкування.
І це зовсім не випадковість, що ні телебачення, ні радіо нічого не розповідають ні про які культурні процеси, окрім попсових. Це продовження радянської політики годування мас баландою з пласких вульгарних жартів, замішаних на приниженні і себе, і оточуючих, воєнних маршів і п`яних трьохакордних сліз. Людина, яка роками примушена поглинати це місево, звикає до нього, хоча іноді і згадує, що в природі існують інші види харчування. Та, аби дістатися до цих інших видів, треба докладати зусилля, а з роками це стає все важчим, а наступ несмаку все впертішим і підступнішим.
Несмак лізе звідусіль, на який канал випадково не натрапиш, він буде там. А як вимкнеш - пре тобі в очі з числених бігбордів. І ніхто цього не спинить, допоки він збиратиме повні зали в усіх містах країни. Аудиторія, з дитинства привчена ще петросянами і галустянами до смішних жартів, радо скуповує зовсім не дешеві квитки. І вона незліченно більша, ніж одинаки, які стоїчно тримаються, щоб їх не знудило і просто мовчки ігнорують такі шоу.
І це триватиме і далі, і, хоча людини стає вже дуже багато в інформаційному просторі, її нічого не може спинити. Хіба що вона сама себе спинить, довівши градус вульгарності до критичних вимирів і луснувши. Та потім вона зробить кульбіт і вискочить в новому образі, як нічого і не було. Добре, якщо миготітиме перед очима трохи менше.