Вересень: хмари і трави

[ne_znaiko]

  Дні вже не такі довгі, як раніше, але світла ще багато, небо високе і неосяжне. Трава подекуди вже посохла, але ще є місця де вона зелена і соковита, запрошує прилягти і побачити вгорі бездонну блакить з легкими білими горами, і обрій вдалені, і бажання зазирнути за обрій.



Як би далеко не вийшло заїхати, від стовпів електромереж не втекти.



Але можна знайти місця, де нічого не заважатиме бути на одинці небом і пейзажем, якій воно обіймає.