**
Я довго згадуватиму
Запах тіла, що оточував
ще стільки ж не знатиму
чи будемо
чи знатимемо
чи насправді...
Все настільки стандартно
що навіть страшно
ВСе знов по колу
як ти й казав
Знов вокзал -
один на двох
А от поїзд нажаль один
Наших поїздів було вдосталь
А ось цей залиш будь-ласка
мені
я так звиклась з цією цифрою
як символом
безкінечності
провалля між нами
і цифра
72 мені ніколи до цього не дожити
А якщо й дожити,
то проспати
не дивлячись на
дзенькіт будильника
не дивлячись
на крик сполоханих
з моря чайок
не дивлячись на...
і слухати слухати слухати
Знов не відпускаєш мене
обіймами
Знов приховуєш мене
цілунками
Вбиваєш трунками
щоб лишити з собою
Прив"язати й відімкнути
Лялькою
А так хочеться простого
казкового щастя.
Або самотності.
Найкраще в мені - моя самотність
Запах тіла, що оточував
ще стільки ж не знатиму
чи будемо
чи знатимемо
чи насправді...
Все настільки стандартно
що навіть страшно
ВСе знов по колу
як ти й казав
Знов вокзал -
один на двох
А от поїзд нажаль один
Наших поїздів було вдосталь
А ось цей залиш будь-ласка
мені
я так звиклась з цією цифрою
як символом
безкінечності
провалля між нами
і цифра
72 мені ніколи до цього не дожити
А якщо й дожити,
то проспати
не дивлячись на
дзенькіт будильника
не дивлячись
на крик сполоханих
з моря чайок
не дивлячись на...
і слухати слухати слухати
Знов не відпускаєш мене
обіймами
Знов приховуєш мене
цілунками
Вбиваєш трунками
щоб лишити з собою
Прив"язати й відімкнути
Лялькою
А так хочеться простого
казкового щастя.
Або самотності.
Найкраще в мені - моя самотність