кажуть скоро новий рік. нічьо не знаю. ніяких підсумків.
піду краще писати листа до Індії, штат Махараштра, Пуна. останнім часом мене захопив епістолярний жанр.
і взагалі - шо вам до того, що в мене сталося за цей рік, чого прагну, про що мрію, що зроблено, що треба ще зробити...
це просто свято коли можна трохи відпочити мізками після розривів в останній тиждень (вазелін ще треба заслужити! так-так!)
а ще буде фріззанте мальвазія для початку, далі всьо на букву ша а тоді вже повний відрив голови. скоріше б.
а потім - спати. спати. спати. не вилазити з ліжка до першого екзамену.
про це теж треба написати в листі.
а ось це - класика жанру. від цього теплішає на душі. і хочеться думати про те, що найдовша ніч вже минула. про це теж треба написати. обов.язково.
доречі, якшо я колись гратиму хоч наполовину як грає він - я заслуговуватиму на пам.ятника за життя. а поки шо - вивчила Саммертайм Гершвіна. так трохи, без варіацій.
відео дивитися до кінця! і тремтіти у священному екстазі та благоговінні!
Click to view
до зустрічі після всього цього святкового шаленства.
люблю. цілую. обіймаю.
щиро