Sep 21, 2007 10:32
Сідайте всі рядочком та слухайте шо я вам розкажу. Слухайте уважненько, повторювати не буду.
Так вже вийшло, шо з цією роботою я ніяк, аж ну ніяк не втрапляла на пари. І все б наче нічого... Але! Цього року нам поставили (як не дивно) хороших викладачів. До того ж запросили двох (!) носіїв мови. Кетайця на йменні Максім і в'єтнамку (справжню! живу!) теж на якесь там ймення. Тому, та й не тільки тому я вирішила шо буде краще мені відвідувати пари.
Ще до мене дійшло, що я можу заробляти не менше ніж на цій роботі, але при цьому мати набагато більше вільного часу. Як вже було сказано раніше - робота має бути в кайф, а не в гєморой.
Отже, шо ми маємо в результаті? в результаті ми маємо заяву на звільнення за угодою сторін, трудову книжку на руки і дасвідання любі калєгі.
Ще я все таки думаю про стажування у В'єтнамі. Тому починаючи з наступного тижня починаю штурмувати Міносвіти.
Ну от.
А ще я знайшла іншу роботу. Але про це іншого разу. Коли заплачу за домашній інет.
буденне,
небуденне