Чи згадали хоч раз ви про мене в тюрмі,
Як про вас я спогадую, хвора?
Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі,
Так обом нам бракує простора.
Темна доля забрала життя мого рай.
Вам його темна сила забрала.
Через весь поневолений рідний наш край
Наче зла хуртовина заграла...
Л. Українка