Смачна ангіна
От сьогодні я захворів.
Тобто, незрозумілий я ходжу вже тижні зо 3 - від тих пір, як ми всією сім’єю підхопили якогось віруса. В Матвія все минулося певніше - він незабаром почав кашляти, заболіли вуха, стрибнула температура - тож мама мусила після біганини по лікарях дати антибіотик і брат швиденько видужав. А ми, як старші і сильніші, все на ногах: та й правда, температури нема, горло то болить, то перестане, і якось і не хворі і не здорові...
А от сьогодні горло заболіло сильніше, і, не зважаючи на полоскання, до вечора стало гірше і температура раптом скочила аж на 39! Лікар, якого мама викликала, сказав, що в мене ангіна, фолікулярна, потикав в горло квачиками з пробірок, розпитав про школу і щеплення, і виписав ліки. Поки тої справи, подіяли ліки від температури, мені стало добре: сиджу в батьківській спальні, все величезне ліжко моє, обклався іграшками і новими журналами... Тато приніс з аптеки антибіотик, і виявилося, що краще вживати його під час їди. Тож мама видала мені смачнючу вафлю і компот. А потім, розчулившись, дала ще вітамінного льодяника, якого принесла з своєї аптеки.
От я сидів, думав, і вирішив, що треба видужувати ще швидше. Визирнув з своєї резервації та й кажу батькам: "Мамо, дай мені ще чогось лікувального: вафельок, карамельок..."
І чого вони так розсміялися?
Тобто, незрозумілий я ходжу вже тижні зо 3 - від тих пір, як ми всією сім’єю підхопили якогось віруса. В Матвія все минулося певніше - він незабаром почав кашляти, заболіли вуха, стрибнула температура - тож мама мусила після біганини по лікарях дати антибіотик і брат швиденько видужав. А ми, як старші і сильніші, все на ногах: та й правда, температури нема, горло то болить, то перестане, і якось і не хворі і не здорові...
А от сьогодні горло заболіло сильніше, і, не зважаючи на полоскання, до вечора стало гірше і температура раптом скочила аж на 39! Лікар, якого мама викликала, сказав, що в мене ангіна, фолікулярна, потикав в горло квачиками з пробірок, розпитав про школу і щеплення, і виписав ліки. Поки тої справи, подіяли ліки від температури, мені стало добре: сиджу в батьківській спальні, все величезне ліжко моє, обклався іграшками і новими журналами... Тато приніс з аптеки антибіотик, і виявилося, що краще вживати його під час їди. Тож мама видала мені смачнючу вафлю і компот. А потім, розчулившись, дала ще вітамінного льодяника, якого принесла з своєї аптеки.
От я сидів, думав, і вирішив, що треба видужувати ще швидше. Визирнув з своєї резервації та й кажу батькам: "Мамо, дай мені ще чогось лікувального: вафельок, карамельок..."
І чого вони так розсміялися?