(no subject)
Хоріємо. Блін, так не хотілося оце писати, але щось воно затягнуло нас. Михась-Микола-Михась-Настя-муж... Жах, одним словом. Ще й спека. Йду поливати квіти і чую у спину: "Ти квітам приділяєш більше уваги, ніж мені". Грр... А кому я оце травичку заварюю, термометр приношу, ліки подаю??? А інший голосочок: "Мамочка, полежи зі мною!". І майже здоровий Михась: "Мамо, ну давай пограємо в овечок!" І Миколчик десь поміж тим. Добре, що в нього активне вивчення світу: якщо знайде вартісний об’єкт, то може трохи без мами побути. Втомилася. Коли всі здорові, ми якось активно живемо-їздимо, потім хтось хворіє, що теж забирає в мене купу енергії, коли відпочити? Треба шукати якийсь дієвий релакс, швидке відновлення. Тобто треба вимикати компутер і спати.
Але взагалі хотіла записати про цікавих людей. Зачепило мене нині. Бабця з внуком. Візуально знаю, бо живуть недалеко від нас. Привіталися і якось розговорилися про дітей моїх, потім її. Тут підходить мама хлопчика. Бабця каже: "А ось і моя донечка прийшла". Кажу, що буду тепер знати, що ви Настя. А вона так здивувалася: "Я - Оля!" Отак, невістка, але кличують її донечкою. Причому так по-справжньому. Так приємно бачити такі стосунки.
Орхідея пустила квітконос. Ух... тримаю кулаки.
Але взагалі хотіла записати про цікавих людей. Зачепило мене нині. Бабця з внуком. Візуально знаю, бо живуть недалеко від нас. Привіталися і якось розговорилися про дітей моїх, потім її. Тут підходить мама хлопчика. Бабця каже: "А ось і моя донечка прийшла". Кажу, що буду тепер знати, що ви Настя. А вона так здивувалася: "Я - Оля!" Отак, невістка, але кличують її донечкою. Причому так по-справжньому. Так приємно бачити такі стосунки.
Орхідея пустила квітконос. Ух... тримаю кулаки.