(no subject)

Apr 28, 2013 23:32

Якось несподівано настала тепла весна і довгий день. Ми знову живемо на вулиці ))), з короткими забігами додому щось попити-перекусити. З одного боку це просто чудово, корисно і море спілкування з сусідами. А з іншого - повний завал в хаті і самі мінуси у списку справ.
Миколчик був трошки прихворів. Сподівалася на якісь зуби, але щось не прорізалися.
Михась і Настя через це пропустили три дні навчання, а тепер уже мають Великодні канікули. І що сказати? Діти задоволені з того. Хоч їздити на заняття люблять, але і ота повна свобода їм подобається )).
З’їздили до татка на роботу. Там їм вручили подаруночки за малюнки, а ще пригостили сочками-печивом. Ну, не робота в того тата, а суцільне свято )).
В суботу чемно посадили у діда на городі скількись-там кущів малини-смородини-порічки-агрусу (точно порахую, коли прийметься щось, але сподіваюся на це). Михась дуже завзято дідові помагав, і таткові теж. Настя якось просто бавилася і лазила по деревах.
Поміж тим непомітно ми з мужем об’їхали кілька квіткових гуртівень: Зелемінь на Стрийській, Садовий центр на Городоцькій, гуртівню на Богданівській, Клуб рослин у Підбірцях і Плантпол у Чишках. Найбільше мені сподобалося на Богданівській (і по цінах, і по кількості красоти, і по обслуговуванню), найменше у садовому центрі. У Чишки вартує їхати за сурфініями і фуксіями, а вони мене цьогоріч не цікавлять (((. У Підбірцях супер. Тільки треба мати свій клапоть землі, а тоді до них їхати. Щоправда муж не втримався і купив у них маленьку яблуньку. Вгадайте, де вона буде тепер рости? На нашому балконі! ))))))
Але то всьо, що ми об’їхали, результату видимого ще немає, бо на балконі ще пусто. Чекаю на ті мої малі черенки, може доростуть.
Ну, і нині. Ойой. Вербна неділя була вся у поспіху. Ми так сильно збиралися до церкви, що вийшли з хати за 10хв до початку Служби Божої. Щоб хоч трохи вчути більше, вирішили уже не їхати на Городоцьку, а завернули до храму Володимира і Ольги. Тепер думаю, що дарма. Бо людей було дуже багато і ми, звичайно, стояли на дворі, і наші діти навіть не зрозуміли, що ми були в церкві. Настя потім всю дорогу питала, коли ж це ми поїдемо до церкви святити базьку? А Михайлик страшенно хотів піти до Причастя, тому оте нинішнє стояння-бігання по подвір’ю йому теж ніц не дало. Як і нам з Юрком.
Після того потрапили ми на хрестини ))))). А потім ще на застілля. А потім я мала нагоду замотати молоду мамусю в слінг ))). Тоді прийшов молодий татусь і попросив його теж замотати. Ну, маю на цю пару великі надії в плані батьківства. тобто вони подають такі надії ))). Особливо слова тата про спільний сон з дитиною (мушу зацитувати, бо рідко є в людей таке просте розуміння): "Ми ж любимо спати вдвох обійнявшись. Тепер нас троє, чому дитину треба випустити з обіймів і покласти окремо?".
А ще сьогодні день народження моєї сестрички. Ми тільки передали їй віртуальних цьомчиків і дуже сподіваємося, що вона завтра до нас приїде.
Ще щось мої дітиська наговорили за ці дні цікавого, але уже не можу пригадати. Ойой, як то  треба вчасно записувати ті перли.

люди навколо, 100 днів позитиву, господарське, щоденник

Previous post Next post
Up