Небуття
Чи ти розумієш, що є небуття?
Самотність до крику, до болі.
Немов в ополонку студену пірна,
А виринув стелиться долі
На землю студену, де клякне зима
Бридким інеєм, сивиною.
Де гулко дзвенить порожнеча одна,
Де простір, де вітер, де холод.
Це є небуття. Та для тебе воно.
Воно мов стіна поміж нами.
Воно розділяє світи, кожен крок.
Назавше. Нас. Більше. Немає.
Є лиш тільки ти й тільки я,
Є сонячна днина весняна.
Є щастя й кохання, є майбуття
Та ще… небуття поміж нами.
6 травня 2010 року