Скумасно
Натрапила на давно призабутий прислівник скумасно.
Скумасно, присл., невідм. Про почуття страху, тривоги, яке хтось відчуває; страшно.
[Ой і скумасно ж йон гув, хоч вуха затуляй, так страшко виття теє було чуть. /…/ І так мені скумасно, і так мені скумасно зробилося, а то вже моя Оксанка востаннє по земельці нашій ступала. /…/ А Уляна Несторка хоч не пішла, а у себе в дворі так голосила, аж скумасно чуть було (Володимир Дрозд. Листя землі).]
Синоніми: боязко, бійно, жаско, жасно, запко, пудно, страшно, моторошно.
А яке походження слова?
Скумасно, присл., невідм. Про почуття страху, тривоги, яке хтось відчуває; страшно.
[Ой і скумасно ж йон гув, хоч вуха затуляй, так страшко виття теє було чуть. /…/ І так мені скумасно, і так мені скумасно зробилося, а то вже моя Оксанка востаннє по земельці нашій ступала. /…/ А Уляна Несторка хоч не пішла, а у себе в дворі так голосила, аж скумасно чуть було (Володимир Дрозд. Листя землі).]
Синоніми: боязко, бійно, жаско, жасно, запко, пудно, страшно, моторошно.
А яке походження слова?