тьху! дєрєвня!
Гортаю гугл-мапс сусіднього ПГТ і думаю: а коли нам внушили, що жити треба у містах, нас точно не намахали?
Ну тобто я не розумію: як так вийшло, що всі люди повалили з райських сільських місць у міста.
Де тебе експлуатують на роботі, тебе експлуатують здавачі квартир, котрі самі в умовах темного першого поверху жити не хочуть.
І ти бігаєш як гонча з одного кінця в інший, хоч і з гламурним стаканчиком кави.
Ми кладемо своє дорогоцінне життя на алтарь суспільної думки? Іллюзорних перспектив? Невже не краще жити у зеленому раю, у тиші, у садку, ходить по траві і пити чисту воду?
В цьому теж совєти винуваті? Нагнали молодняк на воєнні заводи, де кияни не працювали б по локті у хімічних розчинах?
Як можна було массово поміняти волю, природу, порядок, чистоту і тишу на забрудненість повітряну, звукову?
Зараз у світлі наближеної перспективи вєздєсущєго інтернета, мені думається: а чи не буде так, що через 40 років молодняк буде нєдоумєвать: ви все життя прожили у місті? Ви в свайом умє, прєдкі?
