Боян, но тем не менее....
- О це я йду, стоїть Марина в городі, я тоє, поздаровкався. Вона каже підійди до мене. Я ж бо нехотів! Вона каже підійди, бо вдарю. Я ж то й підійшов, вона лягла, задерла юбку, каже лягай на мене, я не хтів! Вона каже лягай, бо вдарю, я то й льог, вона каже встрамляй та дригайся! Ну не хотів я, а вона каже встрамляй, бо вдарю. Я то й дригався, дригався, потім у мене в глазах все пожовкло и в мене щось тоє сталося... А дитина це не моя!!!