Toyota до ГПУ підкралась непомітно…
Геніальна операція Генеральної прокуратури України з купівлі дев’яти Тойот Камрі має проблеми із законністю. Тільки виявили це не головні правоохоронці країни, а комунальники із Запорізької області.
Усілякі хитромудрі схеми часто руйнуються через дрібниці. Так сталось і цього разу. Післяноворічна мегазакупівля Генпрокуратурою “Тойот” завжди виглядала аморальною, але на межі законності. Нагадаємо, тоді блюстителі порядку використали старечу забудькуватість Миколи Азарова, який три місяці забував пролонгувати Постанову Кабміну про економію держкоштів. От в цьому часовому вікні ГПУ і провело свій автошопінг.
Виявилось однак, що прокурорам не вдалось залишитись чистими перед законом. І, може, ніхто би про це не дізнався, якби в запорізькому Енергодарі на сталась своя «тойотівська» історія. Із несподіваним вихлюпом документів.
Почалось все, як завжди - банально. У травні КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міськради вирішило купити собі Toyota Camri. За 270 000 грн. Під час «фінансової кризи», безумовно, такі цяцьки купувати не можна - але дуже вже хотілось. Тим паче, що контролюючі органи подібними речами цікавляться лише тоді, коли бодай один свідомий громадянин напише їм листа.
Свідомий громадянин в Енергодарі знайшовся. Навіть кілька. Члени місцевого осередку «Демократичного альянсу» почали з листа до комунальників. І хоча поставили просте запитання - «чи справді ви купили Тойоту» - навзаєм отримали справжній епістолярний шедевр.
Якщо його скоротити до двох фраз, то виглядає це так: «Ти хто такий? Ніякої машини нема». Ну, і підпис: гендиректор А.Ю. Коврижкін. Принагідно зауважимо, що мешканці Запоріжжя стверджують, що він є сином Ю.Коврижкіна - екс-директора «Енергоатому». Для любителів високої стилістики повний текст:
Зрозумівши, що хтось-таки бреше - або «Вісник державних закупівель», або «Наші гроші», або А.Ю.Коврижкін - демальянсівець Юрій Сидоров звернувся з цим же питанням до місцевої Держфінінспекції. І от уже її відповідь відрізнялась кардинально. Виявилось, що і Тойоту купили, і закон порушили, і тендер треба вважати нечинним, і машину - повернути в салон.
Демальянсівці ще наостанок написали в місцеву прокуратуру, аби та розібралась із безпосередністю А.Ю.Коврижкіна. Аби принаймні наступного разу вчитувався у свої листи. І вписали собі в історію повернуте авто і одного збитого льотчика.
Щоправда, більше дивідендів на цій історії вирішила скосити місцева Держфінінспекція. Приписавши всю славу собі. У релізі вона повідомила, що побачила в якихось невідомих ЗМІ інформацію про тендер, а відтак ефективно відреагувала. З якого часу листи громадянам стали засобами масової інформації - сказати важко, однак це не настільки суттєво. Головне, що справді реакція виявилась адекватною.
Мало того. Лист Держфініспекції досягнув набагато більшого ефекту, ніж сподівались самі запорізькі КРУшники. Річ у тому, що, мотивуючи неможливість купівлі енергодарської “Тойоти”, вони послались на два документи. А саме ці документи діяли і під час закупівлі Генеральною прокуратурою України дев’яти Тойот Камрі.
Для того, щоб осягнути, яке несподіване майбутнє очікує київських прокурорів, пропонуємо вчитатись у два листи. Перший - відповідь ГПУ на запит народного депутата Матчука - «Постанови не порушували, все в межах законодавства». Другий лист - від запорізького ДФІ - про те, що саме було порушено при купівлі “Тойоти” в Енергодарі.
У сухій решті. Генпрокуратура України порушила законодавство, витративши півмільйона державних доларів, а згодом ввела в оману народного депутата. Ну що ж, відновимо переписку із головним надзірним органом країни. Наступна влада має ж щось читати.
А насамкінець - про головне. Як на нас, найважливішим в цій історії є не зрив незаконного тендеру і навіть не розкриття порушень Генпрокуратури. Основне - це те, що вся ця катавасія розпочалась із одного листа, як то кажуть наші політики - «маленьких українців». Вони, до речі, уже й свіжого написали - про купівлю авто місцевим СБУ.
А якщо один українець буде бодай раз в рік, повертати в бюджет по 35 000 доларів, то, може, й справді тоді в Україні тинятимуться стада «товстих корів із великим вименем» (с). Був би лише час і натхнення.
Олекса Шалайський, «Наші Гроші»
Опубліковано на НАШІ ГРОШІ. Коментарі приймаються.