Оригинал взят у
liturgy_music в
Оглядываясь назадПросто хорошая песня, характерная для эпохи, в которой мы родились и жили. Еще одна возможность вспомнить дух того времени.
Click to view
Три тополі на три сторони,
Три струни в моїм серці натужено,
Три шляхи у моєї весни,
Та не знаю, який мені суджено?
Мерехтять в далині
Три дороги у білому світі,
У якому ж краю
Я шукатиму долю свою?
Зашуміли зелені вітри
В молодому гіллі тополиному,
Дочекалось кохання пори
Відгукнулось в ключі журавлиному.
Ти поклич - я прийду
І для тебе надією стану.
Я з весняних дібров
Принесу тобі першу любов.
Запитаю зорю світову
Може десь похитнувся ти вірою?
Я прийду, прилечу, припливу,
Засвічусь тобі долею щирою.
Не розвій, не згаси
Ніжний жар молодого кохання,
Бо ніколи вже знов
Не повернеться перша любов.
Три тополі на три сторони
Три струни в моїм серці натужено,
Три шляхи, три шляхи у моєї весни,
Та не знаю, не знаю який мені суджено?
Мерехтять в далині
Три дороги у білому світі,
У якому ж краю
Я шукатиму долю свою?
Валерій Маренич (01.01.46) родом з Кривого Рогу, його дружина Антоніна Сухорукова-Маренич (17.03.50) та її сестра Світлана (01.03.56) - корінні росіянки з Самари (тоді Куйбишева), а потрапили вони всі до Луцька з... Казахстану. Антоніна починала співочу кар'єру в вокальному октеті московського естрадного оркестру "ВІО-66" Юрія Саульського, з 1971 року вона разом з Валерієм; за два роки до них приєдналася Світлана. На телеекранах України вони з'явилися в 1978 році і протягом трьох років з ефіру не зникали - почалася ера Мареничів.