87. Підписують всі

[nasha_yulia]

Акуратним віялом на столі перед Юлією Володимирівною лежали різнокольорові угоди про створення коаліції демократичних сил. Лише до одного з них лідерка БЮТ не відчувала огиди. Професійний, глибокий, із стратегичним баченням, дотепний, рішучий і продуманий до дрібниць, цей проект вона склала власноруч. Лише його вона готова була підписати. Але... Юлії Володимирівні захотілося завити від туги і розчарування - любі друзі з інших партій відмовлялися розділити її захоплення, пропонуючи натомість нові й нові власні проекти. Це було глупо і по-дитячому з їхнього боку. "Мій все одно краще!", знайшла Юлія Володимирівна черговий аргумент, яким, можливо, вона зможе переконати інших. Вона додала фразу до великого списку на окремому аркуші, де вже були "Або цей, або ніякого", "Мені дивно, що ви таке пропонуєте" тощо.
- Заходьте, - кинула лідерка БЮТ у відповідь на обережний стук у двері.
На порозі стояв Коля і, як завжди, посміхався. В руках він тримав книжку.
"Ще один...", промайнуло в голові Юлії Володимирівни, і вона з новою силою відчула непереможне бажання вити.
Коля посміхнувся ще ширше, зробив крок до столу і простягнув Юлії Володимирівні фіолетову книжку, на якій великими білими літерами серед малюнків стояла назва - "ВСІ НАШІ".
- Черканіть, га? Всі вже підписали.
"Хоч щось разом підпишемо," - подумала Юлія Володимирівна і розмашисто вивела на першій сторінці Наша Юля. З самої гори, відразу над пєтіним підписом.