nash_zhenya - Історія №37

Nov 16, 2005 13:21

Осінь цього року була прекрасна. Вона дарувала і тепло, і ранкову морозну свіжість, і гарні осінні дощі, і туманні ночі. Осінь була дуже м’якою, королівською. Але Женя просто не мав ніякого бажання милуватися днями і ночами, що їх дарувала природа. Тільки не цієї осені…

«В жизні каждава чєловєка бивают трудниє моменти» - філософствував колишній гонщик і міністр, сидячи в «сімейних» трусах та майці за комп’ютером. Поруч стояв чай, а сам Женя ліниво і без жодної цікавості переглядав новини. Політика його уже не цікавила, його трошки нудило від тих новин. А від одних спогадів про з’їзд НСНУ взагалі починало тіпати. «Бля, єлє отбілісь тогда с Пєтькой. Нє пойман - нє вор!!! Сукі!!» - Женя смачно плюнув на підлогу. Пройшла секунда і він уже був на колінах і витирав майкою з дорогого килима свою злість. «Блять, вот прідурок, мєня Марго прікончіт за такіє фокуси. Нє доживу блін до дєпутатской недоторканності. Аккуратнєй надо бить…»
З кухні почувся голос Марго: «Орланчік мой, у тєбя всьо там хорошо?». У Жені затряслися руки і він почав шурувати килим ще швидше. «Да, зайка моя, всьо хорошо - новості чітаю» - голос тремтів, але міцнішав, бо свої гадості він уже витер.
Підсунувши ближче стілець, екс-«багато які посади» почав переглядати новини далі. Серед суцільного потоку новин, які були розміщені для піару конкретних осіб Женя розгледів одну, що примусила його серце битися швидше, а чоловіче достоїнство нити від нерозділеної поки що національної традиції. «Євреї умнєє всєх» - радісно прочитав Женя. Швидко пробігшись очима по тексту він загордився своїм корінням. До того ж відчув себе таким же розумним, як найвідоміші представники єврейського народу. Гордість та радість настільки заповнила його, що втриматись уже не було сил.
- Марго, МАААРГООООООО!!!! - закричав Женя коханій дружині.
- Чого тєбє??? - відповіла та, висунувши голову з кухні.
- Бєгі сюди, дєло єсть. Будєм провєрять мой потенціал!!!!
- Я устала, сєкса і ласкі нє хочу пока. Займісь собой сам - рукі єсть.
- Вот глупая, - гарикнув Женя, але посміхнувся від того, що реально відчув себе розумним, - іді сюда, хочу проваріть свій інтєлєкт.
- Ну? - запитала Марго уже стоячи у чоловіка за спиною.
- Вот блять, - матюкнувся з переляку Женя, за що отримав ганчіркою по хребту. - всьо, всьо, ізвіні, я просто іспугался. Спросі мєня чего нібуть такого сложного, хочу провєріть сєбя. Я ж із умного народа, с геніальнимі корнямі. - після цих слів Женя витримав театрально-урочисту паузу і тикнув пальцем в монітор.
Марго пробіглась очима по новині, посміхнулась і запитала:
- Щітаеш лі ти ідеї Еразма Роттердамского в его работе «Діатріба, ілі рассуждєніє о свободє волі» основополагающімі для той епохі?????
- ??????? Какого маразма?
- Ну хоть «Оружиє хрістіанского воіна» чітал?
- Неа….
- Понятно. Дальше. Што скажеш по поводу діалєктікі нєобходімості і свободи в філософіє історіі Гєгєля???
- …….?????
- Пєрвий закон Ньютона???
- ????????? - лице Жені почало наливатися кров’ю.
- Когда била Вєлікая Октябрьская рєволюция?
- Помаранчевая? Да?
- Ясно… 2+2?
- Ч-Є-Т-И-Р-Є!!!! ДАААААА!!!!!!!!! - він переможно скинув руки у повітря. Але радості не відчував.
- Умнічка, а тєпєрь пошлі кушать.
Женя похмуро плентався за дружиною на кухню. Він раптом усвідомив, що ще багато чого не знає і не розуміє. «Хто володіє інформацією - володіє світом» - згадав Женя прочитану десь фразу.
До боротьби треба готуватися. Передвиборча боротьба скоро мала перейти в найжорсткішу фазу. Женя вирішив готуватися. Готувалися і українці. Готувалася вся Україна. І трошки Росія…

Previous post Next post
Up