nash_zhenya - Історія №29
Було сонячно зовні, та похмуро всередині. Світло навколо, та темно в душі. Пташки співали, люди раділи, але для Жені дні вже не ті. Він сидів перед телевізором і дивився профілактичні кольорові смужки.
В кімнату зайшла Марго з тацею в руках. Женя навіть не поворухнувся. Марго зманеврувала і зайняла позицію між чоловіком і телевізором. Реакції не поступило. Женя таким же збаранілим скляним поглядом дивився десь за обрій. За ці дні він трошки осунувся - важке закінчення неділі далося взнаки. Мішки під очима, зникли рожеві щічки, очі уже не горіли вогнем.
На мить здалося, що Женя вернувся в реальність, але пробурмотівши „ну как же так” продовжив свої споглядання. Марго поставила тацю на столик і присіла біля Жені.
- Что ти так пєрєживаєш, мілий? - почала вона, погладжуючи рукою волосся, - все будєт нормально. Найдьот Віктор Андреїч і для тебя мєсто. Ну нє міністр - ето ж нє трагедія. Может ти єщьо будєш міністром.
Женя продовжував гіпнотизувати телевізор. Телевізор теж мовчав.
- Ну скушай хоть что-то. Я і рибкі запєкла, і пірожков надєлала, ну покушай? А? Салатіка? Чайку? Ну водічкі? - називаючи блюда, Марго підставляла їх під ніс чоловіку, щоб той міг оцінити аромати. Але і це не дало бажаного результату.
Марго відважилася на останній, радикальний крок. Вона підійшла до шафки, де Женя зберігав найцінніші речі - спортивний червоний комбінезон, шолом, руль, касети і диски, інший спортивний мотлох. Колишній міністр ледь ворухнувся. Марго перевернула усі скарби та артефакти, але знайшла потрібно річ. Це був аудіо-диск „Старти перегонів Формула-1. Зе бест.” Вона підійшла до музичного центру і вставила компакт. З динаміків вирвались звуки. Гуркіт моторів заповнив кімнату. Марго дістала прапорець „СТАРТ-ФІНІШ” в чорно-білу клітиночку та логом „УЗ” в куточку і махнула перед Женею. Його затрясло, ожили очі. Він нахилився до дружини і швидко заговорив: „І давно я так сіжу?.. что случілось?..”. Потім, згадавши, що досі без роботи, і ніхто не запропонував йому поки іншого місця, Женя спробував знов піти в себе, як черепашка. Та Марго його зупинила.
- Ну покушай пожалуста, - вона вказала на та тацю зі стравами.
- Ти знаєш, Маргушечка, как-то нє хочу, - Женя почухав живота, - понімаєш, в то врємя, корга я почуствовал сєбя настоянім політіческім тяжем, мєня увольняют. А я вот мог бить в одной вєсовой катєгоріі с Пєтькой і Юлькой.
- Ну нічого, ти покушай... - вмовляла Марго.
- Нєт, ти нє понімаєш... Я только набрал за еті мєсяци у руля лішніх 6 кг політіческого веса, а тут такоє...
- Ну нічого, ти покушай, ато потєряєш весь свой політічєскій вес і авторітєт, - Марго непомітно підсунула до рота вилочку з рибкою, - за Вождя!!!!
Женя був спробував відвернути обличчя, але слова Марго примусили таки проковтнути їжу. Потім було „за Україну”, „за Ізраїль”, „за Міцубісі”, „за Разом нас багато”, „за Майдан”, „за народ” і багато, багато іншого.
Через кілька годин, Женя, уже свіжіший, вийшов на прогулянку. Він планував наступні дії. Щоб залишитися в великій політиці потрібні були великі тренування. Чомусь захотілось натовкти пику Нестору. Женя посміхнувся - життя не закінчувалося.
В кімнату зайшла Марго з тацею в руках. Женя навіть не поворухнувся. Марго зманеврувала і зайняла позицію між чоловіком і телевізором. Реакції не поступило. Женя таким же збаранілим скляним поглядом дивився десь за обрій. За ці дні він трошки осунувся - важке закінчення неділі далося взнаки. Мішки під очима, зникли рожеві щічки, очі уже не горіли вогнем.
На мить здалося, що Женя вернувся в реальність, але пробурмотівши „ну как же так” продовжив свої споглядання. Марго поставила тацю на столик і присіла біля Жені.
- Что ти так пєрєживаєш, мілий? - почала вона, погладжуючи рукою волосся, - все будєт нормально. Найдьот Віктор Андреїч і для тебя мєсто. Ну нє міністр - ето ж нє трагедія. Может ти єщьо будєш міністром.
Женя продовжував гіпнотизувати телевізор. Телевізор теж мовчав.
- Ну скушай хоть что-то. Я і рибкі запєкла, і пірожков надєлала, ну покушай? А? Салатіка? Чайку? Ну водічкі? - називаючи блюда, Марго підставляла їх під ніс чоловіку, щоб той міг оцінити аромати. Але і це не дало бажаного результату.
Марго відважилася на останній, радикальний крок. Вона підійшла до шафки, де Женя зберігав найцінніші речі - спортивний червоний комбінезон, шолом, руль, касети і диски, інший спортивний мотлох. Колишній міністр ледь ворухнувся. Марго перевернула усі скарби та артефакти, але знайшла потрібно річ. Це був аудіо-диск „Старти перегонів Формула-1. Зе бест.” Вона підійшла до музичного центру і вставила компакт. З динаміків вирвались звуки. Гуркіт моторів заповнив кімнату. Марго дістала прапорець „СТАРТ-ФІНІШ” в чорно-білу клітиночку та логом „УЗ” в куточку і махнула перед Женею. Його затрясло, ожили очі. Він нахилився до дружини і швидко заговорив: „І давно я так сіжу?.. что случілось?..”. Потім, згадавши, що досі без роботи, і ніхто не запропонував йому поки іншого місця, Женя спробував знов піти в себе, як черепашка. Та Марго його зупинила.
- Ну покушай пожалуста, - вона вказала на та тацю зі стравами.
- Ти знаєш, Маргушечка, как-то нє хочу, - Женя почухав живота, - понімаєш, в то врємя, корга я почуствовал сєбя настоянім політіческім тяжем, мєня увольняют. А я вот мог бить в одной вєсовой катєгоріі с Пєтькой і Юлькой.
- Ну нічого, ти покушай... - вмовляла Марго.
- Нєт, ти нє понімаєш... Я только набрал за еті мєсяци у руля лішніх 6 кг політіческого веса, а тут такоє...
- Ну нічого, ти покушай, ато потєряєш весь свой політічєскій вес і авторітєт, - Марго непомітно підсунула до рота вилочку з рибкою, - за Вождя!!!!
Женя був спробував відвернути обличчя, але слова Марго примусили таки проковтнути їжу. Потім було „за Україну”, „за Ізраїль”, „за Міцубісі”, „за Разом нас багато”, „за Майдан”, „за народ” і багато, багато іншого.
Через кілька годин, Женя, уже свіжіший, вийшов на прогулянку. Він планував наступні дії. Щоб залишитися в великій політиці потрібні були великі тренування. Чомусь захотілось натовкти пику Нестору. Женя посміхнувся - життя не закінчувалося.