Техніка - молодьожі

Dec 07, 2005 15:05

У кущах Маріїнського парку щось возилося та електрично тріскотіло. Пахло озоном. Улюблений Володин запах.
Володя пошарудів в кармані батарейками "Крона", одну закинув в кущі. Звідти задоволено захрумтіло.
Володя поринув в думки.

"Розриви в часі та просторі - не найгірше, до цього з часом (розірваним) звикаєш. А от до розриву причинно-наслідкових зв'язків звикнути неможливо. Десь вже зараз ходить юний хлопчина, пише "діти кучми", "де Гонгадзе?", ненавидить щирою ненавистю. І не знає, що доля його - минуле, а потім знов теперішнє, але вже зовсім іншого смаку і з зовсім іншого боку. От так от. І нічого не поробиш, все вже давно сталося..."

Щось наче гавкнуло, з-за кущів злетіли різнокольорові іскри. Володя свиснув. Потім гукнув.

-МИ!

Щось в кущах уважно прислухалося.

-МИ! МИ!

Володя ляснув долонню по стегну. З-за кущів визирнув монохромне табло парламентської системи "Рада". Його зелені пікселі склалися в знак
питання.

-МИ! Додому! Погуляли!

Володя ще два рази ляснув долнню і покрокував до Верховної Ради. За ним рушило табло, на ходу пуляючи іскри.

***

Якось тисячу з гаком років тому стародавньому китайському аристократу подали зелений чай неналежної якості. Аристократ виплюнув чай прямо в лице служці, і вимовив найстрашніше китайське прокляття: "щоб тобі жити при кіберпанку!"
Previous post Next post
Up