Історія №63
Анатолій Кирилович постійно тиснув на F5, вдивляючись у скупі офіційні рядки сайту президента. Нарешті, там з"явився указ, номеру якого Кінах запам"ятати не встиг. Рука сама потягнулася до кнопки селекторного зв"язку: "Пані Таракан, соєдєнітє мєня с Пєтром Порошенко ".
Мить у приладі щось шипіло. Потім почувся характерний мат. Нарешті, голос шоколадного короля спантеличено вимовив:
- Толік, ето ти?
- Ага. Чо, нє узнал?
- Узнаєш вас... У мєня, мєжду прочім, вчєра дєнь рождєнія бил.
- І чо?
- А нічо. Собралісь сємьой. Налілі. Захотєлі тєлєк посмотрєть. А там ета...
- Так Славік вродє би ійо мочіл...
- Пісюн у Славіка іщо не вирос ійо мочіть.
- Пєтя. Я вот по какому дєлу. А гдє руль?
- Какой руль. Может, ти Женє звоніш?
- Да нєт. Тєбє. Я ж тєпєрь секретарь.
- Вот как всйо повєрнулось... - в повітря сказав Порошенко і на хвилинку помовчав. А потім додав.
- Нєт у мєня руля. Всьо на тармазах руліл.
- Ого.
- Попробуєш - і нє такоє скажеш.
Колишні однодумці розірвали зв"язок.
Мить у приладі щось шипіло. Потім почувся характерний мат. Нарешті, голос шоколадного короля спантеличено вимовив:
- Толік, ето ти?
- Ага. Чо, нє узнал?
- Узнаєш вас... У мєня, мєжду прочім, вчєра дєнь рождєнія бил.
- І чо?
- А нічо. Собралісь сємьой. Налілі. Захотєлі тєлєк посмотрєть. А там ета...
- Так Славік вродє би ійо мочіл...
- Пісюн у Славіка іщо не вирос ійо мочіть.
- Пєтя. Я вот по какому дєлу. А гдє руль?
- Какой руль. Может, ти Женє звоніш?
- Да нєт. Тєбє. Я ж тєпєрь секретарь.
- Вот как всйо повєрнулось... - в повітря сказав Порошенко і на хвилинку помовчав. А потім додав.
- Нєт у мєня руля. Всьо на тармазах руліл.
- Ого.
- Попробуєш - і нє такоє скажеш.
Колишні однодумці розірвали зв"язок.