Історія №50

[nash_tolya]

- Пані Таракан, поєдінітє, мєня, пожалуста, с Гідрометеоцентром.

Анатолій Кирилович, розвалившись у м"якому шкріряному кріслі, чекав з"єднання.
- Анатолію Кириловичу, - проворкувала у слухавку пані Таракан, - з"єдную.
- Альо, Васю, привіт. Це - Анатолій Кінах.
На іншому кінці запала тиша.
- Васю, ти закінчуй баловаться.
- В сенсі? - запитав головний метеоролог країни.
- Ну з етай... Погодой.
- Я не зовсім розумію. Мені у відставку піти?
- Васю, шо там в Америці?
- ...
- Кажуть, ураган якісь.
- Так, Катрін.
- Так от, із-за етой Катрін цени на нафти знаєш як подскочілі?
- Як?
- Так, что скоро ти на тарантасє будеш на роботу їздити.
- А я тут до чого?
- Ну, ти ж у нас за погоду отвєчаєш.
- Так це ж не наша. А американська.
- Ааааа, - сказав Кінах. - Тоді звиняй.
- Нічого, Анатолію Кириловичу.
Кінах розірвав зв"язок. І знову набрав пані Таракан.
- Пані Таракан, з"єднайте мене з етім... Хер-бстом. Вот...