КОЛЯ. ЧАСТИНА СОТА
Якось Коля сидів в своєму кабінеті №632, що в будинку №12/2 по вул.Грушевського та вчився випилювати лобзиком шишки. Несподівано задзвонив телефон. Коля зняв слухавку.
- Зіня образився, - почувся в слухавці голос Пєті.
- Не може бути, - здивувався Коля і відклав лобзик в бік, - а шо сталось?
- Та от, провів сьогодні преску, - голос Пєті дрижав, він мало не схлипував, - наговорив про мене всякого такого, обізвав мене корупціонером.
- Ого, - Коля підвівся з-за столу, - це вже серйозно.
- Так некрасиво вийшло, - продовжував Пєтя, - як я тепер людям в очі дивитимусь? Я ж для людей, для народу, я все роблю, я ночей недосипаю.
- Та заспокійся ти, - перервав його Коля, - може ти його чимось образив?
- Та я не знаю, - далі схлипував Пєтя, - ти ж знаєш, Зіня такий хороший, такий спокійний, ну чим я його міг образити? Хіба...
- Хіба шо?, - перепитав Коля.
- Ну ми якось сіли вчотирьох - я, Зіня, Мартин і Третяк - грати в настільну гру "Монополія".
- І шо?
- Ну а він програв, - відповів Пєтя, - на ящик пива грали.
- Хм, ящик пива. Я тут тобі нічим не допоможу, сам розгрібайся, - Коля відключив урядовий зв‘язок і продовжив випилювати шишки.
ВСІ ПОПЕРЕДНІ ІСТОРІЇ З 1 по 60 ===>>> ТУТ
ПОЧИНАЮЧИ З 61 ===>>> ТУТ