КОЛЯ. ЧАСТИНА ДЕВЯНОСТО ШОСТА
Якось Коля сидів на підвіконні 6-го поверху Кабміну та різав ножицями на шматки свою передостанню краватку. Це була бордова краватка з дрібними світлими вставками. Відрізані клаптики плавно падали на паркет урядового коридору. Та самого паркету вже давно не було видно - його покривало товсте різнокольорове полотно зі шматків матерії. Знищення краваток Коля робив машинально, він дивився в далечінь і ні про що не думав.
Дорізавши бордову краватку Коля занурив свою руку в великий чорний поліетиленовий пакет і витягнув звідти останню
- Помаранчева..., - пробурмотів він собі під ніс, і вже хотів було стиснути її ножицями, але щось в голові Колі перемкнулось, - помаранчева, - сказав він голосніше, і в голові його почулись акорди "Разом нас багато", по спині пробіг холодок листопадового Майдану, - помаранчева!, - вже в повний голос сказав Коля, і перед очима закрутились прапори, омон, натовп людей, наметове містечко, теплий чай, дев‘яностолітня бабуся, яка дарує Колі теплі шкарпетки, сцена, Коля на сцені, величезний мегафон, журналісти, позивні п‘ятого каналу, салют, пляшка Закарпатського коньяку розпита в наметі з молодими студентками, - ПОМАРАНЧЕВА!, - крикнув Коля на весь Кабмін і перерізав краватку.
ВСІ ПОПЕРЕДНІ ІСТОРІЇ З 1 по 60 ===>>> ТУТ
ПОЧИНАЮЧИ З 61 ===>>> ТУТ