Feb 15, 2022 17:43
мозок міняє свою тривожність
на протилежність безмежно сніжну
небо темніше в клітинці кожній
нотіфікейшен закінчились вірші
серце міняє свою відчайдушність
на неможливість нестрашно широку
світло злизало свою потужність
нотіфікейшен не чутно кроку
---
Слова поснули, звисли смисли,
І світло згасло зі світлин.
Гіркі рядки горлянку стисли,
Замислились і відтекли.
І сонце утекло із поля.
Тоді зібралася й тидищ -
Пішла гуляти квола воля,
Бо ж кроків треба десять тищ.
Вона поїла і у шапці.
Додому верне у тепло -
І сонне слово, взувши капці,
Штовхне у бік, щоб не хропло.
стишьё моё