Вище у шелесті важчає груша.
Зліша мошва і рудіша трава.
ЛАЗік прямує через жнива.
Промінь медове повітря не рушить.
Серпень уперто звучить як кінець,
Край, де шипить у платівки доріжка.
Сорок фіналів, хай йому грець.
Сорок кінцівок. От сороконіжка.
Слід, що продовжить саднити і снитись,
На передпліччі тихо пече.
Хай то усе, та не дай зупинитись.
Нижче у шурхоті груша тече.
*
Світлинка теж Асі Ходорівської