так страшно, коли не знаєш, що завтра(c)

Feb 16, 2015 21:17

Только-только стала приходить в себя после того, как погиб Кузьма Скрябин.
Никогда не думала, что буду так сильно переживать. Все эти дни в голове звучат его песни и слышатся слова с его последних видеозаписей.
Он был настоящим и своим в доску. Казалось, что встреться мы - не было бы волнения, барьера и робости.
Бывало он мне снился - и было очень-очень легко, как и пишут все его знакомые-друзья.
Это первая смерть знаменитости, которая так глубоко меня потрясла. Кто-то его даже сравнивает с Цоем. Может быть.
Мне кажется, это был человек с самым крутым чувством юмора в Украине.

Кузьма, ты был такой классный. Спасибо, что ты был.

Вообще могу сказать, что в Украине мало таких аж ух знаменитостей. Двоих из них уже нет - Скрябина и Богдана Ступки.

Я очень его любила.
Мне так жаль, что его больше нет. До слез.

Світ не знатиме подібної до нього Людини. Людини, поруч з якою відчуваєш неповторну легкість, якесь неймовірне душевне піднесення; здається, ти зможеш все. Людини з енергетикою, що може рушити гори. Людини з поглядом, який вміщує цілу палітру почуттів: доброзичливість та мудрість вперемішку з дитячістю та безпосередністю. Біля нього завжди хотілося посміхатись, навіть коли він сердився. Щось таке Величне у ньому змушувало прислухатись до кожного слова, а потім постійно працювати над собою та ніколи не зупинятись на досягнутому... Такі Люди не помирають. Ніколи. Він житиме поруч, пліч-о-пліч із нами кожен день. Наставляючи нас на правильну дорогу своєю глибокою життєвою мудрістю. Любимо і пам’ятаємо. Спочивай із миром(c).
Previous post Next post
Up