Канонічні "розкольники"
Так сталося, що в Україні термін "розкольники" усталився лише за представниками "неканонічних" УПЦ КП та УАПЦ. Таким чином, створюється враження, ніби уся відповідальність за розділення має лягати лише на них. Так, саме "розділення", бо термін "розкол" характеризує дещо іншу ситуацію - розділення в питаннях віри та догматах, але в жодному разі не адміністративне розділення. УПЦ КП та УАПЦ не мають відмінностей в обряді та догматах і є цілком ідентичні із канонічними практиками в УПЦ МП.
Головним інструментом "накладання" відповідальності є хибна короткочастність процесу розділення - ніби взяли відокремилися - і все, процес закінчився. Але процес розділення триває доти, доки не досягне свого логічного кінця - об'єднання або примирення. Тож розділення - це тривалий процес, що досі не закінчився. Він триває, і кінця тому не видно. Тож відповідальність за цей процес мають розділити усі хто приймає в ньому участь та сприяє йому!
А тепер подивимося на факти сприяння розділенню із боку канонічних РПЦ та УПЦ МП:
Слова митр. Агафангела з приводу підготовки до діалогу між УПЦ МП та УПЦ КП: «Нам пытаются навязать “диалог” с раскольниками из т. н. “киевского патриархата”, “автокефальной церкви”. Они обратились к Архиерейскому Собору нашей Церкви с “посланиями”, в которых смеют еще ставить условия такого “диалога”. […] И нас пытаются заставить “считаться” с такими воззрениями раскольников? А в перспективе, грубо сломив всякое сопротивление, объединиться с ними в лоне некоей “единой соборной поместной украинской церкви”. […] Никакого «объединения» с «УПЦ КП» или «УАПЦ», согласно святым канонам, не может быть. » http://www.patriarchia.ru/db/text/363876.html
А це вже про виступ архієпископа Іонафана на Зібранні делегатів на Помісний Собор РПЦ: "Дальше всех пошел, пожалуй, архиепископ Ионафан, заявивший, что диалог с раскольниками может принести вред Церкви. По его мнению, все желающие уже определились, где им находиться: в канонической Церкви или в расколе, и УПЦ ныне не должна стремиться к возвращению в свое лоно тех, кто пребывает в составе неканонических церковных объединений." http://www.kiev-orthodox.org/site/churchlife/1888/
Ось як реагує політичний "православний" Кауров на зустріч колишнього презтдента Ющенко із Патріархом Філаретом: "Мало того, Ющенко продемонстрировал и поддержку Филарета, и заявил, что для него создание т.н. "единой украинской поместной церкви" является решенным вопросом. Ющенко предложил создать т.н. "богословскую комиссию" из канонической Церкви и адептов раскольников. Все это является тяжким преступлением против Святой Церкви." http://www.religare.ru/2_36983.html
Зі звернення представників Вінницької єпархії (МП) до митрополита Володимира: "Мы категорически против объединения Украинской православной церкви с раскольниками, мы не хотим, чтобы чистый источник православной веры замутился грязью фальшивого представления, чем будет хулиться Дух Святой" http://www.pravoslavie.ru/news/070326144611
Думаю, що можна знайти чимало таких прикладів та вдумливо почитати шосту частину статті Володимира Мельника http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/37387/, де ці моменти докладно аналізуються та підтвержується протидія патріарха Кирила об'єднавчому процесу.
Тож не важко зробити висновок, певна частина РПЦ із УПЦ МП винні в розділенні не менше ніж, представники УПЦ КП та УАПЦ.
Головним інструментом "накладання" відповідальності є хибна короткочастність процесу розділення - ніби взяли відокремилися - і все, процес закінчився. Але процес розділення триває доти, доки не досягне свого логічного кінця - об'єднання або примирення. Тож розділення - це тривалий процес, що досі не закінчився. Він триває, і кінця тому не видно. Тож відповідальність за цей процес мають розділити усі хто приймає в ньому участь та сприяє йому!
А тепер подивимося на факти сприяння розділенню із боку канонічних РПЦ та УПЦ МП:
Слова митр. Агафангела з приводу підготовки до діалогу між УПЦ МП та УПЦ КП: «Нам пытаются навязать “диалог” с раскольниками из т. н. “киевского патриархата”, “автокефальной церкви”. Они обратились к Архиерейскому Собору нашей Церкви с “посланиями”, в которых смеют еще ставить условия такого “диалога”. […] И нас пытаются заставить “считаться” с такими воззрениями раскольников? А в перспективе, грубо сломив всякое сопротивление, объединиться с ними в лоне некоей “единой соборной поместной украинской церкви”. […] Никакого «объединения» с «УПЦ КП» или «УАПЦ», согласно святым канонам, не может быть. » http://www.patriarchia.ru/db/text/363876.html
А це вже про виступ архієпископа Іонафана на Зібранні делегатів на Помісний Собор РПЦ: "Дальше всех пошел, пожалуй, архиепископ Ионафан, заявивший, что диалог с раскольниками может принести вред Церкви. По его мнению, все желающие уже определились, где им находиться: в канонической Церкви или в расколе, и УПЦ ныне не должна стремиться к возвращению в свое лоно тех, кто пребывает в составе неканонических церковных объединений." http://www.kiev-orthodox.org/site/churchlife/1888/
Ось як реагує політичний "православний" Кауров на зустріч колишнього презтдента Ющенко із Патріархом Філаретом: "Мало того, Ющенко продемонстрировал и поддержку Филарета, и заявил, что для него создание т.н. "единой украинской поместной церкви" является решенным вопросом. Ющенко предложил создать т.н. "богословскую комиссию" из канонической Церкви и адептов раскольников. Все это является тяжким преступлением против Святой Церкви." http://www.religare.ru/2_36983.html
Зі звернення представників Вінницької єпархії (МП) до митрополита Володимира: "Мы категорически против объединения Украинской православной церкви с раскольниками, мы не хотим, чтобы чистый источник православной веры замутился грязью фальшивого представления, чем будет хулиться Дух Святой" http://www.pravoslavie.ru/news/070326144611
Думаю, що можна знайти чимало таких прикладів та вдумливо почитати шосту частину статті Володимира Мельника http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/37387/, де ці моменти докладно аналізуються та підтвержується протидія патріарха Кирила об'єднавчому процесу.
Тож не важко зробити висновок, певна частина РПЦ із УПЦ МП винні в розділенні не менше ніж, представники УПЦ КП та УАПЦ.